Справа №2-674/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 червня 2009 року                       Галицький  районний  суд м. Львова

в складі : головуючого-судді - Ванівського О.М.

           при секретарі - Грицко Р.Р.

з участю адвоката позивача - ОСОБА_1

з участю представника відповідача ВАТ «Кредитпромбанк» - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ВАТ «Кредитпромбанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, Галицький відділ ДВС ЛМУЮ про визнання іпотечного договору до кредитного договору №88-КФО-2004 від 19 жовтня 2004р. укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі старшого юрисконсульта Львівської філії ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 недійсним, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд із позовом до ВАТ «Кредитпромбанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, Галицький відділ ДВС ЛМУЮ про визнання іпотечного договору до кредитного договору №88-КФО-2004 від 19 жовтня 2004р. укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі старшого юрисконсульта Львівської філії ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 недійсним, визнання виконавчого напису нотаріуса за реєстровим номером 4376 від 25 грудня 2007р. таким, що не підлягає виконанню та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Позивачами неодноразово уточнювались позовні вимоги. 12.05.2009р. були подані зміни до позовної заяви в порядку ст.31 ЦПК України(а.с.148-152). В обґрунтування заявленого позову позивачі покликаються на те, що Іпотечний договір до кредитного договору №88-КФО-2004 від 19 жовтня 2004р. укладено з порушеннями законодавства. Зокрема, об’єкт іпотечного договору не виділений внатурі, реєстрація права власності на нього як на окремий об’єкт оренди не проведена. Крім того, відсутня нотаріально посвідчена згода інших співвласників на об’єкт нерухомості.    

У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_1 позов підтримали та дали пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, хоча про день та час розгляду справи повідомлялась належно та вчасно. Її інтереси в судовому засіданні, згідно довіреності представляє ОСОБА_4П.(а.с.53).

Представник відповідача ВАТ «Кредитпромбанк» в судовому засіданні позов заперечила повністю, надавши письмові заперечення та дала аналогічні пояснення. Просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 позов заперечив, подавши письмові пояснення на позов та заяву про розгляд справи у його відсутності .

Третя особа ОСОБА_6 та представник Галицького ВДВС ЛМУЮ в судове засідання не з’явилися, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином і повідомлення про відкладення розгляду справи не надали.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_1, представника ВАТ «Кредитпромбанк», з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку вивчивши, що в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі старшого юрисконсульта ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір до кредитного договору № 88-КФО-2004 від 19 жовтня 2004р. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_4 надав, а Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк» прийняло в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення на четвертому поверсі, в адміністративному корпусі «А-4» від 37 по 50; 52; 53 , загальною площею 260,8 кв.м., що  знаходиться у будинку за номером 8 (вісім), по вулиці Городоцькій у місті Львові(а.с.12-16).

Згідно п.1.3 Іпотечного договору, у разі порушення Боржником обов'язків передбачених Кредитним договором або порушення Іпотекодавцем(ОСОБА_4П.) умов цього договору, Іпотекодержатель (Банк) вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню.

Згідно п.п.4.1, 4.2., 4.5. Іпотечного договору до Кредитного договору №88-КФО-2004 від 19.10.2004р. за реєстровим № НОМЕР_1 «Кредитпромбанк» здійснив звернення стягнення на майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

В забезпечення договору іпотеки, нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 наклав обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна, зареєстроване 21.10.2004р. за №1397892 реєстратором - Першою Львівською нотаріальною конторою.

Посилання позивача на ст.5 Закону України ?ро іпотеку" проте, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки не зареєстроване у встановленому законом порядку та не виділено в натурі як окремий об’єкт є незаконним. Право власності, реєстрація права власності, реєстрація об’єкта, як окремо виділеного в натурі підтверджено наступними документами: Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.11.2002р. за реєстровим № 6070; Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.08.2004р. за № 4550670; Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.10.2004р. за № 4924087(а.с.84-87).

Згідно ч.3 ст.5 Закону України ?ро іпотеку" частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї, як на окремий об’єкт нерухомості. Реєстрація права власності як на окремий об’єкт нерухомості та виділення в натурі підтверджується: Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.10.2004р. за № 4924087. В даному ОСОБА_7 чітко вказані номери виділених приміщень і що відповідний ОСОБА_7 наданий для укладення договору застави.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України ?ро іпотеку" майно, яке є у спільній власності може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

Судом встановлено, що майно, яке було предметом іпотеки перебувало у власності ОСОБА_4П, та його дружини - ОСОБА_3 Відповідно до вимог ч.2 ст.6 Закону України ?ро іпотеку", банк отримав нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_3, яка виражена у нотаріально посвідченій Заяві від 19.10.2004р. за реєстровим № 3624(а.с.93).

Відповідно до п.43, п.44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.03.2004р. за № 283/8832 із змінами і доповненнями при посвідчені правочинів щодо розпорядження спільним майном, які підлягають нотаріальному посвідченню, якщо правовстановлюючий документ оформлений на одного з із співвласників, нотаріус вимагає письмову згоду інших співвласників. Справжність підпису на заяві співвласників   про їх згоду на укладення таких правочинів повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку.

Згідно вимог п.п.35,38,39,102 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, ст.18 Закону України „Про іпотеку" іпотечний договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню; одночасно з посвідченням договору нотаріус, якщо це передбачено договором іпотеки накладає заборону на відчуження предмета іпотеки, з’ясовує обсяг цивільної дієздатності осіб, які є учасниками правочинів.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджується письмовими поясненнями приватного нотаріуса ЛМНО ОСОБА_5Ю.(а.с.89) та наданими суду письмовими доказами, до нотаріального посвідчення договору іпотеки Позивачем – ОСОБА_4 був наданий витяг про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення на четвертому поверсі в адміністративному корпусі «А-4» від 37 по 50; 52; 53, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 8 загальною площею 260,8 кв.м.(а.с.90). У вказаному документі зазначено, що підставою виникнення права власності на вказане вище майно є договір купівлі-продажу № 6070 від 14.11.2002 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8В.(а.с.91-92). Також, приватним нотаріусом ОСОБА_5 було з'ясовано, що Позивач – ОСОБА_4, на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу та договору іпотеки перебував у шлюбі зареєстрованому 18.11.1967 року з громадянинкою ОСОБА_9 19.10.2004 року від ОСОБА_3 отримано заяву, якою вона надала згоду на укладення спірного договору іпотеки, і підтвердила статус спільної сумісної власності такого майна. Разом з тим, 16.11.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 було повідомлено ОСОБА_4 як майнового поручителя про вчинення виконавчого напису. Факт отримання повідомлення підтверджено поштовою квитанцією.(а.с.94-95)

В статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Стаття 203 ЦК України визначає вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Отже головними умовами, за наявності яких договір вважається укладеним є: сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; таку згоду досягнуто в належній формі ; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду викладені в ст.18 Закону України ?ро іпотеку".

В ст. 215 ЦК України визначені підстави для визнання правочину недійсним. Судом не встановлено підстав для визнання недійсним іпотечного договору, оскільки зі сторони ВАТ «Кредитпромбанк» дотримано усіх істотних умов договору іпотеки, а саме: договір був укладений у письмовій формі, нотаріально посвідчений, в ньому передбачені відомості щодо фізичної та юридичної особи-іпотекодавця та іпотекодержателя; визначений зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; наявний опис предмету іпотеки; є посилання на відсутність заставної, визначена вартість предмету іпотеки.

Крім того, позивачем ОСОБА_4 не вказано жодної норми закону та не визначено жодної підстави згідно якої закон дозволяє визнати виконавчий напис нотаріуса за № 4376 від 25.12.2007р. таким, що не підлягає виконанню, а також не зазначено жодної норми закону яка б дозволила виключити запис з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Судом також встановлено, що позивачами пропущено строк позовної давності і не наведено жодної поважної причини щодо його поновлення.

Згідно ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Ст.261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Щодо позовної вимоги в порядку забезпечення позову про зупинення стягнення Галицьким ВДВС ЛМУЮ по виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса, то така була вирішена Ухвалою Галицького районного суду від 13 лютого 2009р.(а.с.118). Вказаною ухвалою було задоволено заяву про забезпечення позову та зупинено стягнення по виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса №4376 від 25 грудня 2007р.

Позивачем не надано доказів в підтвердження своїх вимог, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог  слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 154, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 203, 215, 256,257,638,640 ЦК України, ст.ст.5-6,17-18 Закону України «Про іпотеку», п.п.35,38,39,43,44,102. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за № 283/8832 із змінами і доповненнями, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору до кредитного договору №88-КФО-2004 від 19 жовтня 2004р. укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі старшого юрисконсульта Львівської філії ВАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 недійсним, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна - відмовити

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя              (підпис)             О.М.Ванівський

Копія вірна

Суддя