Справа № 2- а-92\09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

        23 березня 2009 року                                                                                         м.Олевськ

                                 Олевський районний суд Житомирської області

                                           в складі : головуючого–судді   ОСОБА_1

                                                                               секретар   Дворак Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН)  Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про  стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють  на території радіоактивного забруднення,  

В С Т А Н  О В И В :

            Позивачі  звернулися до суду з позовом в якому просять суд  стягнути на  користь     позивачки ОСОБА_2  з УПСЗН Олевської РДА   2506,80   грн.  недоплаченої допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 56472 грн. доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення та на користь позивача  ОСОБА_3 2506,80  грн.  недоплаченої допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та    50218 грн. доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживають та працюють  на радіоактивно забрудненій території  і мають право на зазначені пільги.

Крім того, позивачі просять суд  допустити негайне виконання постанови суду  в частині стягнення коштів  з відповідача з метою захисту їх прав на соціальний захист як громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

           Позивачі в судове засідання не з’явилися, але від них надійшла письмова заява  з проханням розглядати справу  без їх участі,  позовні вимоги підтримують  повністю.

          Представник УПСЗН  Олевської РДА  Житомирської області  в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення  згідно якого він просить розглянути справу без участі представника,  заперечує  стосовно задоволення  позову.    

          В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та позивач   ОСОБА_3   є потерпілими 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій вони проживають, а саме с. Лопатичі  Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року  відноситься до зони  гарантованого добровільного відселення, що стверджується відомостями, зазначеними в паспортах, які належать позивачам  та посвідченнями потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.

          Позивачі   працюють  у ВАТ «Олевська СПМК-7» , яке розташоване  в с. Варварівка Олевського району, що  відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року  відноситься до зони     посиленого радіоекологічного контролю   і отримують щомісячно виплати згідно Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ по місцю роботи, тобто від  відповідача УСПЗН Олевської РДА,  що стверджується довідками з місця роботи , копіями трудових книжок, обставинами зазначеними у запереченні відповідача та відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.

          Відповідно до ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  слідує, що громадянам,  які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у  зоні  посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати, а у зоні  гарантованого добровільного відселення – 40 %,   а також  виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї  та двох мінімальних заробітних плат відповідно , яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи та  проживання позивачів.

          Допомога та доплата до заробітної плати  в розмірі передбаченому законом позивачам  виплачується не в повному розмірі. Виплачується щомісячно допомога в розмірі по 2,10 грн., а також   доплата в розмірі по  5,20 грн. кожному позивачу  відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 , що є неправильним та суперечить Закону.

          Як слідує з матеріалів справи з  01.11.2007 року по 31.12.2008 року позивачам  на протязі зазначеного періоду не доплачена допомога,  як особам, які проживають  на  території радіоактивного забруднення в сумі  3094,60   грн.  на кожного, що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачами,  який судом перевірено і встановлено, що відповідно до розрахунку з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 2-х років та відповідно до розміру доплати встановленої Законом розмір заборгованості кожному позивачу становить   3094,60    грн., а не   2506,80 грн. , як зазначено в позовній заяві.

            Крім того, у період з 01.01.2000 року по 31.12.2008 року  позивачці  ОСОБА_2 не доплачена допомога,  як особі, яка працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі   27567,40  грн. , що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою,  який судом перевірено і встановлено, що відповідно до розрахунку з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 9-ти років та відповідно до розміру доплати встановленої Законом розмір заборгованості позивачці становить   27567,40 грн., а не   56472  грн. , як зазначено в позовній заяві.

            У період з 17.05.2002 року по 31.12.2008  року  позивачу  ОСОБА_3  не доплачена допомога,  як особі, яка працює  на  території радіоактивного забруднення в сумі   25076,20  грн. , що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачем,  який судом перевірено і встановлено, що відповідно до розрахунку з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 7-и років та відповідно до розміру доплати встановленої Законом розмір заборгованості позивачу становить   25076,20  грн., а не  50218  грн. , як зазначено в позовній заяві.

            Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з яких слідує, що  громадянам,  які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у  зоні  посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати, а у зоні  гарантованого добровільного відселення – 40 %,     а також  виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї  та двох мінімальних заробітних плат відповідно , яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем   проживання та  роботи позивачів.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 слідує, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

    Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66,  п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, , 44, 45, 46 , ст. 71 , ст.ст. 98, , 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на  2007 рік»,  в тому числі  п. 30 ст. 71, якими зупинено  на 2007 рік  дію  ст.ст. 37, 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вирішив , що норми Закону України  «Про державний бюджет України на  2007 рік»,, які обмежують соціальні права громадян є неконституційні. Рішення Конституційного суду України  є остаточним, не може бути оскаржене та є обов’язковим для всіх на території України.

          В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірним, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України, як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст.22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

            Відповідно до ст. 256 КАС України слідує, що суд який виніс постанову за заявою осіб або з власної ініціативи може звернути постанову суду до негайного виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присуджені періодичних платежів з Держбюджету.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачів  у їхніх  правах на отримання допомоги та доплати  в розмірі зазначеному в ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили їхнє право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.  

Суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, оскільки в прохальній частині позову позивачка просить стягнути 2506,80 грн. допомоги , як особі,  яка  проживає на території радіоактивного забруднення та 56472  грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, а фактично, як слідує з розрахунків стягненню підлягають кошти   в сумі  3094,60 грн. та 27567,40  грн. відповідно.

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_3, то вони  підлягають частковому задоволенню, оскільки в прохальній частині позову позивач просить стягнути 2506,80 грн. допомоги , як особі,  яка  проживає на території радіоактивного забруднення та 50218  грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, а фактично, як слідує з розрахунків стягненню підлягають кошти   в сумі  3094,60 грн. та 25076,20  грн. відповідно.

Суд вважає, що позивачі не пропустили строки звернення до суду , оскільки  доплата до заробітної плати та допомога на чисті продукти харчування повинні виплачуватися постійно, частково сплачувалася відповідачем , що свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості. Крім того, на  доплату до заробітної  плати розповсюджуються норми трудового законодавства, яке не обмежує право працівника на отримання заробітної плати певним строком.

               Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції  України,  ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року (  з змінами і доповненнями) , Рішенням Конституційного суду  України               № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України, суд,-                                          

ПОСТАНОВИВ:

             Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення   Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області про  стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють  на території радіоактивного забруднення – задовольнити частково.

              Визнати  дії стосовно порушення вимог ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ Управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області   відносно позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  -  неправомірними.

            Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_2   3094,60  грн.  допомоги, як особі, яка  проживає на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 27567,40 грн.  доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з рахунку  № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області

            Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_3   3094,60  грн.  допомоги, як особі, яка  проживає на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 25076,20  грн.   доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

    Звільнити  ОСОБА_2 та ОСОБА_3   від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

              Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 61,89  грн.   державного мита  з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та  526,44 грн.   державного мита   з рахунку                  № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

Допустити негайне виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.03.2009 року в частині стягнення  з УПСЗН Олевської РДА на користь   ОСОБА_2   3094,60  грн.  допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 27567,40 грн.  доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

                  Допустити  негайне виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.03.2009 року в частині стягнення  з УПСЗН Олевської РДА на   користь ОСОБА_3   3094,60  грн.  допомоги, як особі, яка  проживає на території радіоактивного забруднення  та   25076,20 грн.  доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

             Постанова суду в частині негайного виконання  стягнення зазначених сум набирає законної сили з моменту її винесення.

            Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

             Суддя: