Справа № 22ц-1032/2009                              Головуючий у 1 інстанції -

Категорія - цивільна                                     Іванюк І.І.

                                                                         Доповідач - Шевченко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Бобровицьке виробниче управління житлово-комунального господарства” на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Бобровицьке виробниче управління житлово-комунального господарства” про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,  -

В С Т А Н О В И В :

    ВАТ „Бобровицьке ВУЖКГ” звернулося з апеляційною скаргою на рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2009 року, яким  позов ОСОБА_1 задоволено, поновлено його на посаді наглядача кладовищ по вул. Чернігівській та вул. Лупицька в м. Бобровиця Чернігівської області у відкритому акціонерному товаристві „Бобровицьке виробниче управління житлово-комунального господарства” з 24 грудня 2009 року. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства „Бобровицьке виробниче управління житлово-комунального господарства” на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2008  року по день  поновлення на роботі в сумі 1 456, 64 грн..

    Додатковим рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання; стягнуто з  ВАТ „Бобровицьке ВУЖКГ” на користь держави державне мито 14,49 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

    В апеляційній скарзі ВАТ „ВУЖКГ” просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема,  суд не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 був ознайомлений з графіком роботи в парні дні на одному кладовищі та в непарні дні на другому, а тому на кожному акті зазначені відповідні дати їх складання. На думку апелянта, перекручені  показання свідка ОСОБА_4, який пояснив, що всього було складено вісім актів і на кожному він поставив підпис, а в рішенні зазначено про те, що свідок ОСОБА_4 не пам'ятає скільки підписував актів і що їх було менше восьми, а показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що в дні перевірки та складання актів також не бачили позивача на робочому місці, взагалі не зазначені в рішенні суду. Також судом не були взяті до уваги ті обставини, що комісія при перевірці перебувала  три години впродовж робочого дня  на робочому місці ОСОБА_1, та того, що позивач відмовився дати пояснення з приводу його відсутності  на робочому місці. Крім того, судом не враховано, що позивач є інвалідом 11 групи і згідно медичного висновку є непрацездатним, що робоче місце, яке займав позивач було скорочено, в зв'язку з тим, що джерелом фінансування даної посади є Бобровицька міська рада, яка з грудня 2008 року припинила фінансування взагалі, суд не надав належної оцінки висновку інспектора  територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області, який не встановив порушень підприємства  відносно ОСОБА_1. Апелянт також вважає, що безпідставними є дії суду щодо заміни відповідача та визначення третьою особою голову правління ВАТ „Бобровицьке ВУЖКГ” Дударя Г.П..

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд  приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

    Відповідно до п.4ст.40 КЗпП  власник має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. За змістом цієї норми, розірвання трудового договору проводиться у зв”язку з невиконанням працівником своїх трудових обов”язків унаслідок відсутності на роботі.

    Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що доказів, які з вірогідністю підтверджують відсутність ОСОБА_1, на роботі більше трьох годин протягом робочого дня немає. При цьому суд правильно зазначив у рішенні, що в актах які були затверджені головою правління ВАТ „Бобровицьке виробниче управління житлово- комунального господарства” 2.12, 3.12, 10.12, 11.12, 18.12,19.12,  22.12.- 2008р., в яких йшлося про відсутність позивача на робочому місці  (ас.45-52), вказано лише час перевірки і відсутність в цей час ОСОБА_1 Однак в зазначених актах які є первісними що вийшли від підприємства, відсутні дані що підтверджували б те, що позивач був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

    Враховуючи ту обставину, що письмові пояснення до актів перевірок  (ас.92) в яких зазначається тривалість часу перебування членів комісії на кладовищах( вулиць Чернігівська та Лупицька ) всупереч положенню ст.131 ЦПК було подано до суду не під час попереднього судового засідання , а при судовому розгляді справи по суті, і зазначені пояснення були складені вже під час судового розгляду справи, колегія суддів критично відноситься до такого доказу і  вважає його недопустимим, оскільки він одержаний з порушенням встановленого порядку.

    Суд не може прийняти як доказ доведеності вчинення прогулу ОСОБА_1, також і табель обліку використання робочого часу „Бобровицького ВУЖКГ” за грудень 2008року, оскільки позивач виконував роботу на умовах неповного робочого дня, а в зазначеному табелі обліку не зазначено часу відсутності позивача на роботі.

    Крім того, суд обґрунтовано визнав звільнення позивача з роботи незаконним також із тих підстав, що за станом здоров”я 2 та 18грудня 2008року позивач      потребував медичної допомоги,    що підтверджується записом в його  медичній картці.

    Судом також встановлено, що звільнення позивача було проведено з порушенням вимог ст. 149 КЗпП, а саме відсутні письмові пояснення позивача з приводу виявлених відповідачем порушень  позивачем  трудової дисципліни, і виходячи із сукупності обставин, які мають значення для справи, колегія суддів вважає не доведеним той факт, що відповідач зажадав, а позивач не дав таких письмових пояснень.

    Колегія суддів не може погодитися із  викладеними в апеляційній скарзі доводом про сумніви апелянта в об”єктивності судді при вирішенні справи, з тих підстав що син головуючого по справі готував позовну заяву ОСОБА_1,  і  цим міг впливати на необ”єктивний розгляд справи. Оскільки відповідачем дана обставина( сумнів в об”єктивності судді) ніяким чином не доведена. Надісланий до відповідача запит адвокатом ОСОБА_8 датований  8жовтня 2008року, тобто ще до звільнення позивача,  не має ніякого відношення до пред”явленого 19грудня 2008року  ОСОБА_1, позову про поновлення на роботі.

    Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення головуючим по справі порядку вирішення питання про його відвід,  оскільки як вбачається з матеріалів справи та   технічного   запису судового засідання, відповідачем по справі  при розгляді справи не робилася заява про відвід судді, а тому і не було підстав вирішувати таке питання.

    Таким чином, суд першої інстанції з”ясував усі обставини, які мають істотне  значення для правильного вирішення справи, суд обґрунтовано визнав, що позивач не залишав місцезнаходження кладовищ, на яких він працював наглядачем неповний робочий час, більше трьох годин протягом робочого дня.

     У зв”язку з викладеним висновок суду про незаконність звільнення позивача за п.4с.40 КЗпП є обґрунтованим, і правильно суд поновив його на попередній роботі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити і залишити рішення без змін.

Керуючись ст.ст.  303,   307, 308,313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,  суд, -

 У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Бобровицьке виробниче управління житлово-комунального господарства” відхилити.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 Головуючий:                                          Судді: