справа № 208/4642/15-ц

№ провадження 2/208/1734/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі – Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Заводський районний відділ м. Дніпродзержинська Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, яку згодом уточнив, та просив суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Дніпродзержинськ, вулиця Куйбишева, будинок 130, та зобов’язати третіх осіб зняти відповідачів з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.1985 року, належить житловий будинок № 130 по вул. Куйбишева в м. Дніпродзержинськ, яке було видано Першою Дніпродзержинською нотаріальною конторою та зареєстровано 31.07.1985 року за реєстровим номером 1964 в ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 7. В будинку були зареєстровані, він, як власник нерухомого майна, та його члени родини: донька, відповідач по справі ОСОБА_2 та дружина, третя особа ОСОБА_3 У вересні 2004 року донька позивача, відповідач по справі виїхала на навчання у Ізраїль, де створила родину, народила дітей та залишись там на постійне місце мешкання, однак протягом десяти років була зареєстрована на місцем розташування будинку. Позивач ніколи не чинив перешкод в проживанні та користуванні житловим приміщенням відповідачці, тому вважає, що її відсутність у будинку без поважних причин понад десяти років дає йому підстави для звернення до суду з позовом про визнання її таким, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки протягом багатьох років позивачу доводиться сплачувати платежі за комунальні послуги за особу, яка в будинку не проживає вже тривалий час - десять років, що у теперішній час ставить позивача у тяжке матеріальне становище та створює умови для виникнення заборгованості за надання комунальних послуг, до того ж, він не може скористуватись наданими державою пільгами, а саме оформити субсидію. Факт непроживання відповідача в будинку підтверджується актом № 422 про непроживання, складеним головою квартального комітету № 2, в якому зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно не мешкає за адресою: вул. Куйбишева, буд. 130 у м. Дніпродзержинську з 2004 року. Тобто, більше десяти років. Оскільки відповідач не проживає у зазначеному будинку без поважної причини понад десять років, має інше постійне місце проживання, позивач вважає, що вона втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 130 по вул. Куйбишева у м. Дніпродзержинську без поважної причини з 2004 року, тому позивач вимушений звертатись з даним позовом до суду та просить його задовольнити.

Позивач до судового розгляду справи звернувся з письмовою заявою, в якій вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просив суд розглянути справу без його участі, та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи Заводський районний відділ м. Дніпродзержинська Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, але надали до суду заяви в якій не заперечували проти задоволення позовних вимог, просили розглянути справу без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачці на останню відому суду адресу, крім того у газеті «Вісті Придніпров’я» № 59 (1654) від 28.07.2015р. було надруковане оголошення про час місце та дату розгляду справи, і тому в силу ст.77 ЦПК України відповідач вважається повідомленим, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та третіх осіб, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.1985 року, позивачу належить житловий будинок № 130 по вул. Куйбишева в м. Дніпродзержинськ, яке було видано Першою Дніпродзержинською нотаріальною конторою та зареєстровано 31.07.1985 року за реєстровим номером 1964 в ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 7.

Згідно довідки про склад сім’ї № 425 виданої 14.06.2015 року виконавчим комітетом Заводської в м. Дніпродзержинську ради в будинку № 130 по вулиці Куйбишева у м. Дніпродзержинську зареєстровані позивач, як власник нерухомого майна, та його члени родини: донька, відповідач по справі ОСОБА_2 та дружина, третя особа ОСОБА_3

З Акту № 422 про непроживання, складеним головою квартального комітету № 2, вбачається, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не мешкає за адресою: вул. Куйбишева, буд. 130 у м. Дніпродзержинську з 2004 року.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 2004 року не проживає у зазначеному будинку, ним не цікавиться, не оплачує комунальні платежі, не приймає участі у підтриманні будинку у належному санітарно-гігієнічному стані, не несе інших витрат по утриманню будинку та не приймає участь у спільному побуті, тому вважається такою, що втратила право користування будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира або інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

Згідно зі ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідач порушує вимоги ст. 47 Конституції України в якій зазначено, що кожен має право на житло, а також те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, а також були порушені і вимоги ст. 9 ЖК України, в якій зазначено, що ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення, або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Реєстрація та проживання Відповідача за вказаною адресою заважає позивачці оформити субсидію, до того ж завдає збитків матеріального та морального характеру.

Суд вважає, що та обставина, що відповідач продовжує бути на реєстраційному обліку за вказаною адресою, порушує законні права позивачки, таким чином вимога позивачки щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 29ч.1 ЦК України, ст. ст. 9, 71,72, 155 ЖК України, ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 213, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Заводський районний відділ м. Дніпродзержинська Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 130 по вул.. Куйбишева в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області.

Зобов'язати Заводський районний відділ м. Дніпродзержинська Головного управління державної міграційної служби в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зняти з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з будинком № 130 по вул.. Куйбишева в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.