справа № 208/4626/15-ц

№ провадження 2/208/1729/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі – Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: ОСОБА_1, в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи, треті особи: Головне управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні житловим будинком, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивачі звернулися до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи, в якій просять суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та зобов’язати третіх осіб зняти відповідачів з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах свого батька ОСОБА_2 зазначив, що їм на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори ОСОБА_9 15.07.2013 року, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2. Цей будинок раніше належав матері позивача ОСОБА_2 та бабусі позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_10, яка зробила прижиттєве розпорядження своєю власністю. Ще за життя ОСОБА_11, у червні 2006 року, до неї звернулась відповідачка - далека родичка ОСОБА_3 з проханням на деякий час зареєструвати у зазначеному будинку її з родиною, яка складалась з неї та ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи. Деякий час вони проживали у будинку разом по вул. Куйбишева, 76, а згодом виїхали на іншу, невідому позивачам адресу у м. Дніпродзержинську. З 2010 року у спірному будинку був також зареєстрований позивач ОСОБА_2 - син ОСОБА_11, який на теперішній час на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24 грудня 2014 року був визнаний недієздатним, а на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 березня 2015 року над позивачем ОСОБА_2 було встановлено опіку, а ОСОБА_1 призначено опікуном. Позивач ОСОБА_1 зазначив, що йому відомо, що ще за свого життя його бабуся намагалась звертатися до відповідачів з проханням, щоб вони добровільно знялися з реєстрації, але вони цього не зробили. ОСОБА_11 була зареєстрована і приживала по вул. Клари Цеткін, 110-2. 28.05.2012 року ОСОБА_11 попросила ОСОБА_1 допомагати їй по хазяйству, так як стан її здоров'я був погіршився. Батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якого він діє, він є інвалідом другої групи, на час звернення бабусі до онука знаходився в лікарні. ОСОБА_1 почав допомагати бабусі і батькові. У серпні 2012 року приїхали з Азербайджану відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 ОСОБА_8 Сахзіб гзи, які оселилися там де жила ОСОБА_11, по вул. Клари Цеткін, 110-2. У вересні 2012 року ОСОБА_11 зробила заповіт на все своє майно, по ? частині майна кожному з позивачів. 15 грудня 2012 року ОСОБА_11 померла. Після її смерті у будинку по вул. Клари Цеткін, 110-2 залишився проживати позивач ОСОБА_2. Відповідачі оселилися також у будинку по вул. Клари Цеткін, 110-2, як вони пояснили доглядати за ОСОБА_2 Але згодом стало зрозуміло, що вони намагалися заволодіти майном, ставили вимоги, погрожували ОСОБА_1. На все майно у них були документи. Коли відповідачам стало відомо, що позивачі прийняли спадщину за заповітом, розуміючи що заволодіти майном вони не можуть, 18.11.2013 року ОСОБА_4 ОСОБА_5 викрав усі документи, вивіз свої особисті речі та з того часу у приміщенні будинку не з'являвся. З приводу викрадення документів ОСОБА_2 довелося звернутися до ОСОБА_12 З висновку від 22.01.2014 року стало відомо, що ОСОБА_4 разом зі всією своєю родиною виїхав до Азербайджану в м. Баку, де залишився. Позивачі не чинили перешкод у проживанні відповідачів, з приводу порушення своїх житлових прав вони не звертатись ні в які органи. Їм відомо, що відповідачі на теперішній час мешкаю у Азербайджані, але за якою адресою їм невідомо. Відповідачі не цікавляться будинком, не сплачують комунальні послуги, їх особистих речей у будинку немає. З цього приводу ОСОБА_1 звертався до голови вулично-квартального комітету № 2, яким було складено довідку № 422 та акт про не проживання відповідачів у спірному приміщенні на протязі понад три роки. Реєстрація відповідачів в спірному будинку перешкоджає власникам, в користуванні та розпорядженні житлом, змушує сплачувати комунальні послуги за осіб, що в приміщенні не проживають. Оскільки відповідачі не проживають у зазначеному будинку без поважної причини понад рік, мають інше постійне місце проживання, позивачі вважають, що вони втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3, тому вони вимушені звертатись з даним позовом до суду та просять його задовольнити.

Позивач до судового розгляду справи звернувся з письмовою заявою, в якій вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить суд розглянути справу у його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник Головного управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області у судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив розглянути справу без їх участі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу, крім того у газеті «Вісті Придніпров’я» № 58 (1653) від 23.07.2015р. було надруковане оголошення про час місце та дату розгляду справи, і тому в силу ст.77 ЦПК України відповідач вважається повідомленим, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та третіх осіб, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 208/1106/15 від 11.03.2015 року встановлено опіку над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначивши над ним опікуна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_13 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.07.2013 року, власником 9/50 частин будинку № 76 по вулиці Куйбишева у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-938, виданий 15.07.2013 року державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_9, на праві приватної спільної часткової власності є ОСОБА_1.

ОСОБА_13 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕС № 681026 від 18.06.2015 року, власником 9/50 частин будинку № 76 по вулиці Куйбишева у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину серії ВТТ № 471617 від 01.04.2014 року, на праві приватної спільної часткової власності є ОСОБА_2.

ОСОБА_13 Довідки про склад сім’ї № 421 від 08 червня 2015 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_12 районної у м. Дніпродзержинську ради вбачається, у будинку № 76 по вулиці Куйбишева у м. Дніпродзержинську зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи та ОСОБА_2.

Як вбачається з Акту № 422 від 11 червня 2015 року, виданого Головою квартального комітету № 2 ОСОБА_14, проведено обстеження на предмет проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи, у будинку № 76 по вулиці Куйбишева у м. Дніпродзержинську та встановлено, що з травня 2012 року по теперішній час ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи за вищезазначеною адресою не проживають та особистих речей немає.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи з травня 2012 року не проживають у зазначеному будинку, будинком не цікавляться, не сплачують комунальні платежі, не приймають участі у підтриманні будинку у належному санітарно-гігієнічному стані, не несуть інших витрат по утриманню будинку та не приймають участь у спільному побуті, тому вважаються таким, що втратили право користування ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира або інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

ОСОБА_13 зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

ОСОБА_13 зі ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідач порушує вимоги ст. 47 Конституції України в якій зазначено, що кожен має право на житло, а також те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, а також були порушені і вимоги ст. 9 ЖК України, в якій зазначено, що ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення, або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Реєстрація та проживання Відповідачів за вказаною адресою заважає позивачам користуватися власністю, до того ж завдає збитків матеріального та морального характеру.

Суд вважає, що та обставина, що відповідачі продовжують бути на реєстраційному обліку за вказаною адресою, порушує законні права позивачів, таким чином вимога позивачів щодо визнання відповідачів таким, що втратили право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню шляхом зняття відповідачів з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 29ч.1 ЦК України, ст. ст. 9, 71,72, 155 ЖК України, ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 213, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи, треті особи: Головне управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні житловим будинком – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи, ІНФОРМАЦІЯ_8, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_4.

Зобов'язати Головне управління державної міграційної служби в ОСОБА_12 районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зняти з реєстрації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи, ІНФОРМАЦІЯ_8, з квартири за адресою АДРЕСА_5.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_6 гзи, ОСОБА_7 ОСОБА_8 гзи, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн.60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.