ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2012 р. Справа № 2a-42/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Цюпа У.Л.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська інвестиційна компанія»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.12.2011 року –
ВСТАНОВИВ:
04.01.2012 року ТзОВ «Західноукраїнська інвестиційна компанія»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.12.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.11.2008 року по 31.10.2011 року відповідачем помилково зроблені висновки щодо порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Безпідставно застосована штрафна санкція та нарахована пеня за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначила, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а штрафні санкції та пеня застосовані до позивача законно. Відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, підстави для звільнення від відповідальності позивача відсутні. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані докази, прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 29.11.2011 року по 05 грудня 2011 року на підставі наказу № 4027 від 29.11.2011 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ та на підставі направлення № 00004043 від 29.11.2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування ТзОВ «Західноукраїнська інвестиційна компанія»за період з 01.11.2008 року по 31.10.2011 року (а.с.33).
За результатами перевірки складено акт за №12561/22-1/35517415, яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні розрахунків з нерезидентом Affiliated Enterprise "Karaklpak Vermi" (Узбекістан) по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року, п.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (станом на 01.07.2011 року та 01.10.2011 року не задекларовано валютні цінності за межами країни в сумі 21345.00 дол.США по розрахунках з нерезидентом Affiliated Enterprise "Karaklpak Vermi" Official address: APG KUIBAK Address for letters: Republic of Karakalpakstan, Nukus City, 12, T. Rakhmanov Street Tax ID 205697034 (Узбекістан), по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року (а.с.12-19).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000662201 від 16.12.2011 року, яким позивачу на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно із ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»нараховано суму грошового зобов’язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та застосовано штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства на суму 80 726,20 грн.(а.с. 11).
В судовому засіданні встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» у відповідності до п.5.1 розділу 5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136 листом від 06.06.2011 №Г-31.0.0.0/1-783 (вх. ДПІ № 35496/10 від 14.06.11) повідомило ДПІ в м. Івано-Франківськ про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків TЗOB «Західноукраїнська інвестиційна компанія»по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 (дата здійснення платежу -23.11.2010, та 01.12.2010).
Судом встановлено, що у період з 01.11.08 року по 31.10.11 року TзOB «Західноукраїнська інвестиційна компанія»здійснювало імпортні операції у вигляді передоплати нерезиденту з Узбекистану Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" (Official address: APG KUIBAK Address for letters: Republic of Karakalpakstan, Nukus City, 12, T. Rakhmanov Street Tax ID #205697034 (Узбекістан) по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року (а.с.47-51). Розрахунки за імпорт нерезиденту проведені в сумі 21345.00 дол.США через поточний валютний рахунок товариства №26002057000524 відкритий в Івано-Франківській філії ПАТ КБ «ПриватБанк».
Контракт №П710-10 від 27.10.10 укладено з нерезидентом Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" в особі директора ОСОБА_3, предметом якого є поставка на умовах EXW (відвантаження товару з складу заводу - виробника) концентрату вермикулітового на загальну суму 16 500 000 доларів США (а.с.47).
Згідно пункту 3 даного контракту розрахунки здійснюються покупцем у вигляді 100% передоплати на основі пред'явленого рахунку (інвойса) на валютний рахунок продавця. Продавець зобов'язується згідно пункту 4.6 контракту поставити товар протягом 90 днів з моменту 100% оплати товару покупцем. Пунктом 8,1 контракту передбачено пеню за кожен день прострочки відвантаження товару в розмірі 0,1% та не більше 15% від вартості недопоставленого товару (а.с.48). Згідно пункту 11 даного контракту всі суперечки при виконанні контракту підлягають розгляду в суді країни відповідача (а.с.50).
На виконання умов контракту №IF/10-10 від 27.10.10 TзOB «Західноукраїнська
інвестиційна компанія»здійснено передоплату на загальну суму 21345.00 дол.США
(платіжне доручення №1 від 23.11.10 на суму 10890,00 дол.США,- граничний термін
поступлення імпорту 22.05.11, та платіжне доручення №2 від 01.12.10 на суму 10455,00
дол.США - граничний термін поступлення імпорту 30.05.10) згідно поданих рахунків (а.с.52-53).
В перевіреному періоді імпорт від нерезидента Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi"
не поступив.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами) визначено, що «імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України».
Відповідно до статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Аналізуючи дані норми суд приходить до висновку, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.
В судовому засіданні встановлено, що до судів з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента фірми Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" ТзОВ «Західноукраїнська інвестиційна компанія»не зверталося. Документів на підтвердження даного факту представником позивача суду не надано.
Окрім того, у ТзОВ «Західноукраїнська інвестиційна компанія»відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення строків поступлення імпортного товару по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року.
Разом з тим, відповідно до ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи, щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" від 18.06.94 № 319/94 (зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 № 1246/97) валютні цінності, що незаконно знаходяться за межами України, підлягають щоквартальному декларуванню в ДПІ та НБУ в терміни, передбачені п.3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами", а саме в терміни, встановлені для подання квартальної та річної фінансової звітності:
Згідно п.5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.00 № 419, термін подання річної звітності - не пізніше 20 лютого, квартальної - не пізніше 25 числа місяця наступного за звітнім кварталом.
TзOB «Західноукраїнська інвестиційна компанія» декларування валютних цінностей станом на 01.07.2011 року та 01.10.2011 року на суму 21345.00 дол.США по розрахунках знерезидентом Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" згідно контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року не проводило.
За порушення вимог Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", № 319/94 від 18.06.94 відповідно до абз.8 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п.2.7 Положення "Про валютний контроль", затвердженого Постановою НБУ від 08.02.00 № 49зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.00 № 209/4430, невиконання резидентами вимог щодо строків декларування тягне за собою відповідальність - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
Відповідно до п.3 Указу Президента України від 27.06.99 №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби –до інших резидентів і нерезидентів України.
Відповідно до статті 4 даного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до абз.8 п.2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п.2.7 Положення "Про валютний контроль", затвердженого Постановою НБУ від 08.02.00 № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.00 № 209/4430, невиконання резидентами вимог щодо строків декларування тягне за собою відповідальність - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведені факти та обставини суд приходить до висновку про порушення позивачем вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні розрахунків з нерезидентом Affiliated Enterprise "Karaklpak Vermi" (Узбекістан) по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року та вимог п.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" № 319/94 від 18.06.94 і ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Твердження представника позивача щодо неправомірності покладення відповідальності на позивача внаслідок невиконання його контрагентом вимог контракту суд до уваги не бере, оскільки єдиною підставою звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами є звернення позивачем до суду та прийняття судом рішення про задоволення позову резидента щодо стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором. Окрім цього, на вимогу суду надати оригінал контракту та інші документи представником позивача останніх суду не представлено.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд також не бере до уваги посилання представника позивача на норми Гоподарського кодексу України, котрий визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, а спеціальним законодавством для даних правовідносин є норми у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Окрім наведеного вище, суд звертає увагу на неправильне обрання представником позивача способу захисту порушеного права шляхом заявлення позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та за таких обставин приходить до переконання про необхідність виходу за межі повноважень в порядку ч.2 ст.11 КАС України. Статтею 105 КАС України передбачені безпосередні способи захисту, за допомогою яких особа може захистити своє порушене, невизнане або оспорене право, одним з яких є скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Встановлені у ст.ст. 105 та 162 КАС України способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, зокрема, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним Ї лише індивідуального акта.
За таких обставин позов не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 13.02.2012 року.
Суддя Мигалюк Ю.В.