справа № 208/3938/15-ц

№ провадження 2-о/208/55/15

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Ричка С.О.

при секретарі Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду у м. Дніпродзержинську справу за заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім’єю третя особа: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд встановити факту спільного проживання однією сім’єю заявниці ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 в кв. 62 по пр. Леніна у буд.57 в м. Дніпродзержинську з 2003 року по час його смерті до 03.11.2013р., в обґрунтування вимог заявника, представник зазначив, що починаючи з 2003 року її довіритель ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_1, вели спільне господарство, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, але шлюб не зареєстрували, мешкали у цивільному шлюбі, до самої смерті останнього, який помер 03 листопада 2013 року, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, за життя спадкоємець заповіту не склав, після звернення заявника до нотаріальної контори для отримання спадщини після померлого сапо ненко О.В., їй було відмовлено, про що вона отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки заявником не було надано нотаріусу документів, які б підтверджували їх родинні стосунку, тому вона вимушена звернутися до суду з цією заявою, факт сумісного проживання однією сім’єю можуть підтвердити свідки а також підтверджує акт про сумісне проживання від 07.04.2015 року, встановлення факту заявниці потрібне, щоб у подальшому отримати право на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3

Заявник та її представник у судове засідання з’явились, але надали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, вимоги викладені у заяві підтримують в повному обсязі, не заперечували проти розгляду справи без участі третьої особи та без застосування технічних засобів.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився але надав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність їх представників та просив суд винести рішення на розсуд суду, згідно з чинним законодавством.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності заявника її представника та представників третьої особи, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України

Судом досліджені докази по справі:

- досліджені письмові докази по справі шляхом їх оголошення.

Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

Так, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, народився 21 лютого 1973 року у с. Нижні Синівці Глибоцького р-ну Чернівецької області, та з 13 січня 1994 року зареєстрована та проживає в м (а.с.4).

Судом встановлено, що починаючи з 2003 року заявник проживала разом з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем своєї реєстрації за адресою: м. Дніпродзержинськ пр. Леніна в буд. 57 в кв.62 без реєстрації, про що свідчить акт про сумісне проживання від 07.04.2015 року виданий КЖЕП «Оріон» ( а.с.7).

Зі свідоцтва про смерть вбачається, що 03 листопада 2013 року ОСОБА_3 помер, про що свідчить актовий запис № 837, зроблений 04.11.2015 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ДМУЮ у Д/О (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина.

З матеріалів справи вбачається, що заявник, у встановлений законом строк, звернувся до Третьої Дніпродзержинської Державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, але 07 травня 2014 року від державного нотаріуса отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с.8), у зв’язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, і для вирішення цього питання по-суті йому було рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України: «Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від спадщини».

Згідно зі ст. 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до 2 ст. 256 Цивільно-процесуального кодексу України, у судовому засіданні можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності зі ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Враховуючи те, що судом встановлено, що позивач є спадкоємцем четвертої черги і те, що інші спадкоємці відсутні, суд вважає за можливим встановити факт проживання однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_1 з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 03 листопада 2013 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст.3 Сімейного Кодексу України ст. ст. 8, 16, 1222, 1258, 1264 ЦК України, та ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215, 256 п.2 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім’єю третя особа: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 03 листопада 2013 року, в період часу з 2003 року до 03 листопада 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.