^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа №22-ц-483/2006р.        Головуючий

в першій інстанції Бухарєва Т.І.

Категорія  41       Доповідач Єфімова В.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«01 червня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.   Севастополя в складі:

головуючого    - Єфімової  В.О.

суддів                -  Водяхіної Л.М.,   Харченка М.С.

при секретарі -Бондар М.О. за участю - ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя  від 22  грудня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 959, 75 грн., заподіяної в результаті дорожньо-транспортної події, а також збитків  у  вигляді  упущеної  вигоди в сумі  3  250  грн.

Вимоги мотивовані тим, що 12 жовтня 2004 року на 5-му км. Балаклавського шосе в М.Севастополі в результаті дорожньо-транспортної події з вини • водія автомашини ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, був пошкоджений автомобіль „Форд-Транзіт", державний номер НОМЕР_2, власником якого являється позивач, що спричинило завдання матеріальної шкоди в розмірі 5 959,75 грн. Водій автомобіля ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1 з місця події зник, власником автомобіля являється відповідач ОСОБА_4

Крім того, в зв'язку з простоєм автомобіля з причини його пошкодження у період з 12 жовтня по 5 листопада 2004 року, який використовується позивачем як маршрутне таксі, просив стягнути упущену вигоду, розмір якої в судовому засіданні позивачем зменшений до  549,5    грн.

Ухвалою суду від 22 грудня 2005 р. другим відповідачем по справі  притягнутий ОСОБА_1

Рішенням        місцевого        суду        Балаклавського                     району        м.

Севастополя від 22 грудня 2005 р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 5 959, 76 грн., судовий збір 92,1 грн., а всього б 601,35 грн. ОСОБА_1 від прямої   цивільної   відповідальності звільнити.

В  апеляційній  скарзі   відповідач  ОСОБА_4   просить  рішення суду змінити в частині призначення стягнення всієї матеріальної шкоди з ОСОБА_1, посилаючись на те, що судом неправильно застосована норма матеріального права, у зв'язку з чим вся заподіяна шкода стягнута з неї, а не з особи, з вини якої відбулася дорожньо-транспортна подія.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з винесенням нового рішення з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того; що відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, повинен нести його власник, тобто відповідачка ОСОБА_4, у зв'язку з чим задовольнив позов ОСОБА_3 та стягнув з неї всю шкоду.

Однак, з такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням вимог матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з абзацу 2 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом встановлено та не оспорювалось сторонами в судовому засіданні, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди автомобілем ВАЗ 2106 на підставі довіреності, виданої власником транспортного засобу ОСОБА_4, керував водій ОСОБА_1.

Дані обставини також підтверджуються постановою судді місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КпАП України за залишення місця дорожньо-транспортної події та незафіксування слідів пригоди.      

Таким чином, висновки суду щодо необхідності покладення відповідальності за вчинене правопорушення та завдану ним шкоду на власника транспортного засобу ОСОБА_4 суперечать фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, у зв'язку з чим винесене судом рішення підлягає скасуванню з відмовою в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 як пред'явленого до неналежного відповідача.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення шкоди з особи, з вини якої сталося ДТП та яка керувала транспортним засобом на законних підставах - на підставі довіреності.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити. Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополі від 22 грудня 2005 року - скасувати, постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної події, - відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 5959,76 грн, збитків у вигляді упущеної вигоди - 549,5 грн, судовий збір - 92,1 грн.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий Судді

В.О. Єфімова Л.М. Водяхіна М.С. Харченко