справа № 208/3673/15-ц

№ провадження 2/208/1560/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі – Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить стягнути з відповідача на користь його довіритель ниці грошовий борг у сумі 8844,00 грн., еквівалент за курсом НБУ 400 доларів США, стягнути з відповідача понесені позивачем збитки по сплаті судового збору у розмірі 243грн.60грн.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 24 квітня 2014р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було укладено договір завдатку від 24 квітня 2014 р. (далі - Договір), що підтверджується розпискою. Відповідно до умов вказаного вище договору ОСОБА_1 дала задаток в розмірі 400 дол. США ОСОБА_2, за купівлю дачі у садовому товаристві «Каскад», дільниця № 84. На час звернення до суду відповідач кошти позивачу не повернула. 12.05.2015р. на адресу Відповідача було відправлено претензію про повернення завдатку, але Відповідач відмовляється повертати грошві кошти та повністю ігнорує вимоги Позивача, у зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, але до початку розгляду справи по суті надали заяву, у якій просили стягнути з відповідача на користь позивача 400 доларів США – суму боргу, еквівалент за курсом НБУ станом на 19.05.2015 року 8844, 00 грн., судовий збір у розмірі 243,60 грн. та просив розглянути справу без його участі та участі позивача при заочному розгляду справи та без застосування технічних засобів.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, про що в справі є відповідні повідомлення, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, але до початку розгляду справи по суті надав заяву, у якій просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2014р. між позивачкою, ОСОБА_1 та відповідачкою, ОСОБА_2, було укладено договір завдатку від 24 квітня 2014 р., що підтверджується розпискою..

В судовому засіданні встановлено, що згідно умов вказаного вище договору позивач, ОСОБА_1 дала завдаток в розмірі 400 дол. США відповідачці, ОСОБА_2, за купівлю дачі у садовому товаристві «Каскад», дільниця № 84.

Судом встановлено, що відповідач умови договору порушив, кошти у повному обсязі позивачеві не повернув у зазначений термін та 10.02.2014 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу по договору позики.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданих пояснень директора СТ «Каскад» від 15.06.2015р., відповідач ОСОБА_4 дійсно 18 квітня 2015 року продала свою дільницю № 84 ОСОБА_5, що підтверджується заявою ОСОБА_5 про вступ до садового тоавритса, заявою відповідача про виключення її з членів садового товариства та прибутковим касовим ордером про сплату відповідних коштів.

Згідно із ч. 3 ст. 635 ЦК попереднім - є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти Договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін) встановлений попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечував неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видасть кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правовим висновком, що викладений у постанові Судової палати у цивільних справ Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі № 6-17бцс12, визначено, що «Внесення завдатку - як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору. Оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а вони лише домовились укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, який підлягає поверненню»

Отже, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто, договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови. Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс повинен його повернути, якщо продавець отримав як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-яком випадку підлягає поверненню.

У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі (аванс) повертаються в том розмірі, в якому вони надавалися.

Згідно офіційного курсу валют встановленого Національним банком України станом на 19.05.2015 року вартість 100 доларів США становить 2211,00 грн. Таким чином сума авансу розмірі 400 доларів США, що має бути стягнута з відповідача складає 8844,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню в сумі 8844,00 грн., еквівалент за курсом НБУ станом на 19.05.2015 року 400 доларів США.

Також суд вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.546, 570, 635 ЦК України, ст.ст.10, 11, 14, 15, 88, 212, 213-215, 217, 222-224, 360-7 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ, бул. БудівельниківАДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) суму сплаченого авансу у розмірі 8844,00 грн., еквівалент за курсом НБУ станом на 19.05.2015 року 400 доларів США та судовий збір у розмірі 243,60 грн., а всього 9087,60 грн. (дев’ять тисяч вісімдесят сім гривень 60 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.