Справа № 1-992/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М.. розглянувши скаргу ОСОБА_1 в порядку приватного обвинувачення про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку приватного обвинувачення про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України,

Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України приводом до порушення кримінальної справи є скарга потерпілого, яка подається безпосередньо до суду.

Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам ст.ст.223, 224 КПК України, які встановлені щодо обвинувального висновку та складатися з описової і резолютивної частини.

Зокрема, в описовій частині скарги зазначаються обставини справи як їх вважає встановленими потерпілий: місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим; наводяться докази, якими на думку потерпілого підтверджується обвинувачення. У резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть обвинувачення із зазначенням етапі кримінального закону, яка передбачає даний злочин та прохання про порушення кримінальної справи і притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину.

До скарги подається список осіб, яких слід викликати в судове засідання, із зазначенням їх адреси, вказується чи є речові докази, чи заявляється цивільний позов.

Скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам, а саме: скарга зазначена як позовна заява, не достатньо наведені докази, що підтверджують вчинення злочину, тобто чи звергався потерпілий до правоохоронних органів за фактом викрадення його дружини. В резолютивній частині скарги не сформульоване обвинувачення, не наведені підстави для порушення кримінальної справи саме ст.356 КК України, не зазначено чи є речові докази, чи заявляється цивільний позов.

Відповідно до ст.251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу ч проханням порушити справу, приймає одне з таких рішень: 1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, які встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 КПК України) та повертає її особі, яка подала скаргу; 2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору; 3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 27 КПК України, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.

Оскільки скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам, які встановлені щодо обвинувального висновку, вважаю необхідним залишити скаргу без розгляду та повернути її разом з додатками скаржнику, роз'яснивши, що він усунувши зазначені в постанові недоліки, вправі звернутися до суду з повторною скаргою в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст.27, 251 КПК України

постановила:

Скаргу ОСОБА_1 в порядку приватного обвинувачення про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України залишити без розгляду та повернути скаржнику роз'яснивши, що він, усунувши зазначені в постанові недоліки, вправі звернутися до суду з повторною скаргою в межах строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Мозолевська О.M.