Щ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"22" червня 2009 р.                                       справа № 2а-230/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі:   головуючого судді:    Мартиненка О.В.

  суддів:             Поплавського В.Ю., Уханенка С.А.    

        розглянувши у письмову провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу   управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2009 року у справі № 2а-230/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» та забезпечення її виплати,-

в с т а н о в и л а :

08 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області та просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 01 грудня 2007 року; стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2006 року до 01 грудня  2008 року в сумі 3789,10 грн.; стягнути з відповідача витрати на сплату державного мита в сумі 3,40.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2009 року позовні вимоги задоволенні частково: визнано бездіяльність відповідача щодо законодавчо визначеного обов'язку здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 08 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 27 квітня 2009 року протиправною; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу  щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» за період з 08 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 27 квітня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла  висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 24  червня 1942 року та  є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням (а.с.4).

Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

В позовній заяві позивач зазначає, що про факт порушення прав він дізнався після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року.

У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач звернувся до суду 08 грудня  2008 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з 01 січня 2006 року по 07 грудня 2007 року за пропуском строку.

Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 жовтня - 411 гривень.

У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію за  грудень 2007 року.

Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з наступного.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Статтею 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах: травень, червень (481,00 х 30% : 31 х 10) +  (481,00 х 30%)  - 96,20 = 94,64 грн., липень, серпень, вересень 2008 року  (482,00 х 30% - 48,20)  х 3 =  289,20 грн.; жовтень, листопад, грудень 2008 року (498,00  х 30% - 49,80) х 3  =  298,80 грн. Всього за 2008 рік 682,64 грн.

У відповідності до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміни.

Керуючись  ст. 195, ст. 197, п. 2 ст. 198,  п.1 ст. 201, ст. 207 КАС України  колегія суддів, -

                                                 п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області задовольнити частково.

 Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2009 року у справі № 2а-230/09  змінити, виклавши в новій редакції.

 Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 08 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з  08 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя:                         О.В. Мартиненко

Судді:                                 В.Ю. Поплавський

                                    С.А. Уханенко