_____________ Апеляційний суд Кіровоградської області___________________
Справа № 22-1095 2009р. Головуюча у суді 1інстанції- Ковтун Л.М.
Категорія - 33 Доповідач - Кодрул М.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Черненка В.В.
суддів - Кодрула М.А., Потапенка В.І.
при секретарі - Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району м. Кіровограда на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради про визнання недійсними договорів оренди та визнання права власності на нежитлове приміщення,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення з моменту укладення від 24 липня 2007 року між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та фінансів Кіровоградської міської ради та визнання за нею права власності на підвальне приміщення загальною площею 51,2 кв.м., що розташоване в житловому будинку по АДРЕСА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що їй належить квартира АДРЕСА_2 24 липня 2007 року укладено договір оренди індивідуально визначеного майна між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та фінансів Кіровоградської міської ради щодо оренди підвального приміщення по АДРЕСА_1. Вказаний договір є недійсним, оскільки під приміщенням позивача існує підвальне приміщення, яке є допоміжним приміщенням до будинку.
В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення з моменту укладення від 12 липня 2007 року між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та фінансів Кіровоградської міської ради та визнання за нею права власності на підвальне приміщення загальною площею 50,9 кв.м., що розташоване в житловому будинку по АДРЕСА_4.
Зазначила, що їй належить квартира АДРЕСА_3. 12 липня 2007 року укладено договір оренди індивідуально визначеного майна між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та фінансів Кіровоградської міської ради щодо оренди підвального приміщення по АДРЕСА_4. Вказаний договір є недійсним, оскільки під приміщенням позивача існує підвальне приміщення, яке є допоміжним приміщенням до будинку.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2008 року справи були об'єднані в одне провадження.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано недійсними договори оренди нежитлових приміщень з моменту укладення від 24.07.2007 року та від 12.07.2007 року та визнано за ОСОБА_1 право власності на підвальні приміщення площею 51, 2 кв.м. та 51, 2 кв.м., що розташовані в житловому будинку по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4
В апеляційній скарзі прокурор Ленінського району м. Кіровограда просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає, що дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда, а також те, що судом не враховано та не застосовано норми чинного законодавства щодо визнання правочину недійсним, невірно застосовано рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року та не досліджено думку інших співвласників будинку, що стало причиною для ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Згідно зі ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, тобто законом встановлена виключна підсудність для розгляду таких позовів.
З матеріалів справи вбачається, що спірні підвальні приміщення розташовані за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, тобто на території Кіровського району м. Кіровограда, тому дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда.
Судом першої інстанції визнано недійсним договори оренди підвального приміщення лише з підстав, що дане приміщення є допоміжним приміщенням до будинку, ОСОБА_3не використовує дане приміщення, а позивачем проводяться ремонтні роботи за власний рахунок.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦПК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.
Суд не звернув увагу та не перевірив, чи не порушуються права інших співвласників будинку, чим порушив вимоги п.4.3 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року.
Крім того судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме: неправильним є посилання суду на Закон України «Про власність», який втратив чинність 27 квітня 2007 року.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 301,303, 304, п.6 ч.1 ст.311, ст.ст.315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Кіровограда задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2009 року скасувати. Справу направити до Кіровського районного суду м. Кіровограда для розгляду по суті позовних вимог.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: