У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 4 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Самбірського районного суду Львівської області від 23 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 серпня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

            зазначеним вироком

                                   ОСОБА_1,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

несудимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі;

            На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

            Як визнав суд, на початку серпня 2002 року ОСОБА_1, обіймаючи посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_3 та використовуючи повноваження щодо забезпечення проведення пожежно-технічних обстежень, у своєму службовому кабінеті в м. Рудки одержав від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хабар у розмірі 500 грн. за видачу експертних висновків.

            Крім того, у тому ж кабінеті ОСОБА_1 повторно одержав хабарі від ОСОБА_2 20 серпня того ж року в розмірі 800 грн. та на початку вересня того ж року в розмірі 400 грн. за видачу експертних висновків.

            У серпні того ж року біля ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 повторно одержав хабар від ОСОБА_4 в розмірі 532 грн. 90 коп. за видачу дозволу на початок роботи за умов пожежної безпеки пункту вулканізації, належного ОСОБА_5

            Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 серпня 2005 року зазначений вирок змінено і з його резолютивної частини виключено застосування терміну “умовне засудження”.

            У решті вирок залишено без зміни.

            У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд. Доводить, що встановлені у справі обставини на наявних і досліджених у судовому засіданні доказах не ґрунтуються. Посилаючись на розбіжності в показаннях свідків щодо обставин передачі хабарів, вважає, що його винуватість у справі не доведено, оскільки цим обставинам суд мотивованої оцінки не дав, однак усі сумнівні докази мав тлумачити на його користь. Також приводить аргументи щодо упередженості органів досудового слідства.

            Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора про відмову в задоволенні касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково.

            Як убачається з матеріалів справи, засуджений та його захисник, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 вироком, подали апеляцію, в якій стверджували, що наявні в справі докази не підтверджують обвинувачення в одержанні ним хабарів.

            Розглянувши подані апеляції, суд апеляційної інстанції залишив їх без задоволення, а вирок - без зміни.

            Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишені апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Апеляційний суд ці вимоги закону порушив.

            Як убачається з матеріалів цієї справи, розглядаючи її в апеляційному порядку, суд погодився з достатністю покладених в основу вироку показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що підтвердили обставини обвинувачення, повідомивши про передачу хабарів ОСОБА_1 за видачу експертних висновків та дозволу на початок роботи.

            Разом із тим, доводи апеляційних скарг про те, що наведені докази для підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 є недостатніми, а всі обставини одержання ним хабарів у справі не з'ясовано, суд апеляційної інстанції не перевірив.

            Так із судових рішень убачається, що свідок ОСОБА_4 підтвердив лише факт передачі ОСОБА_1 дозволу на початок роботи за винагороду, однак достатність доказів того, що засуджений, обіймаючи посаду старшого інспектора самостійної державної пожежної частини і начальника професійної пожежної частини, був наділений повноваженнями видавати такі дозволи, в апеляційному порядку не перевірено. Зазначений документ міститься в матеріалах справи і згідно до його змісту виданий іншими посадовими особами, проте за висновками судово-почеркознавчої експертизи № НОМЕР_1 останні такий не підписували (а.с. 233-235).

            Не йдеться про наділення ОСОБА_1 повноваженнями приймати рішення про видачу таких дозволів і в доданих до матеріалів справи функціональних обов'язків, закріплених на той час за ним та положеннях настанови з організації роботи органів державного пожежного нагляду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2001 року № 28 (а.с. 44-45, 84-97).

            За таких обставин, суд, розглядаючи справу в апеляційному порядку, доводи засудженого та його захисника ретельно не перевірив і не проаналізував, відповіді на них не дав та своє рішення про залишення апеляції без задоволення належним чином не мотивував.

            Виходячи з того, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого зазначені недоліки необхідно усунути і постановити у справі законне та обґрунтоване рішення, перевіривши якими службовими повноваженнями був наділений ОСОБА_1 та які з них він використав для одержання винагороди, або ж одержав таку в зв'язку з виконанням інших своїх обов'язків.

.

            Керуючись статтями 394 і 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

            касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, але в іншому складі суддів.

С у д д і:

Присяжнюк Т.І.                                           Пошва Б.М.                                             Нікітін Ю.І.