АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2010 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Зубарєвої К.П.,

суддів: Бакуса В.Я., Приколоти Т.І.,

при секретарі: Смалюх У.З.,

з участю: -----

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 08 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Борислав про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -

встановила:

постановою Бориславського міського суду Львівської області від 08 вересня 2009 року вказаний вище позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі здійснити позивачу нарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично отриманих сум надбавки.

Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області (далі Пенсійний фонд), просить її скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що виносячи оскаржуване рішення суд не взяв до уваги заперечення Пенсійного фонду, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено поняття мінімальна пенсія за віком як розрахункова величина для підвищення пенсії за вказаним Законом, а встановлений у абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на правовідносини, що виникають із Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не поширюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали та обставини справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст.1 вказаного вище Закону «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно до ст.6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп2008 визнанні такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованим.

Твердження апелянта про порушення норм матеріального права є безпідставним з наступних підстав.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначені розміру підвищення до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись стст.303, 305, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, стст.313, 317 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області відхилити, а постанову Бориславського міського суду Львівської області від 08 вересня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу її проголошення.

Головуючий : Зубарєва К.П.

Судді: Бакус В.Я.

ОСОБА_2