Cправа № 1-41/2009

                           В И Р О К

                    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 січня 2009 року. Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді                    Роїк В.П.

при секретарі                        Козир О.П.

з участю прокурора                   Шуль І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в місті Славута кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, розлученого, має одну неповнолітню дитину, не працюючого,  раніше судимого 31 серпня 2006 року за ст.164 ч.1 КК  України до 120 годин громадських робіт; 4.05.2007 року за ст.164 ч.2 КК України до 180 годин громадських робіт; за ст.164 ч.2 КК України,

                   в с т а н о в и в:

згідно рішення Славутського  міського суду від 26 квітня 1997 року ОСОБА_1. зобов”язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2. на одну неповнолітню дитину в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 квітня 1997 року до досягнення нею повноліття.

ОСОБА_1. 31 серпня 2006 року  року був засуджений по ст.164 ч.1 КК України за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини в розмірі 3496 грн.81 коп. до 120 годин громадських робіт, а  4 травня 2007 року по ст.164 ч.2 КК України за те, що будучи судимим за злочин, передбачений ст.164 ч.1 КК України знову вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини в розмірі 5391 грн.16 коп.

Однак, незважаючи на послідуючі попередження державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції після засудження з 4 травня 2007 року ОСОБА_1. продовжив злісно ухилятися від сплати аліментів на дитину, ніде не працевлаштувався, не став на облік до центру зайнятості, як шукаючий роботу та жодного разу не сплатив встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини. Внаслідок цього станом на 18 листопада 2008 року ОСОБА_1. заборгував аліментів на загальну суму 10156 грн.68 коп., в тому числі заборгованість з часу засудження 4 травня 2007 року зросла на 4765 грн.52 коп.

    В судовому засіданні ОСОБА_1. вину у вчиненому  визнав і пояснив, що дійсно згідно рішення суду він зобов”язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина. Однак на даний час він жодного разу аліментів не сплачував, оскільки не має роботи. Він не працює і не вживав заходів до працевлаштування, у центрі зайнятості, як безробітний не реєструвався, допомоги по безробіттю не отримує, живе за рахунок випадкових доходів. Неодноразово викликався до державного виконавця, обіцяв погасити заборгованість, однак своїх зобов”язань не виконав.

Державний виконавець  відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Гибалюк О.М. пояснила, що ОСОБА_1. неодноразово попреджувався про необхідність виконання рішення суду про стягнення аліментів та про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, однак до цього часу не працевлаштувався і не сплатив жодного платежу в рахунок відшкодування боргу.

ОСОБА_2. пояснила, що підсудний зобов”язаний сплачувати аліменти аліменти на утримання неповнолітнього сина, але з червня 2001 року їх не сплачує, участі у вихованні та утриманні сина не бере.

      Вина ОСОБА_1. у  вчиненому об”єктивно підтверджується і матеріалами справи, а саме: даними виконавчого листа АЕ-28/1997 від 5 травня 1997 року, виданого Славутським міським судом, згідно якого з ОСОБА_1. стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно на користь ОСОБА_2.(а.с.8). Із актів, попереджень вбачається, що ОСОБА_1. неодноразово попредежувався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів (а.с.13-16)). Згідно довідки відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції  заборгованість ОСОБА_1. по сплаті аліментів станом на  18 листопада 2008 року становить 10156 грн.68 коп.(а.с.11).

    Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази суд вважає, що вина ОСОБА_1. у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, вчиненому особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст.164 ч.1 КК України доведена достатньо повно і його дії вірно кваліфіковані за ст.164 ч.2 КК України.

    При обранні виду та міри покарння суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом”якшуює покарання підсудного є щире каяття.

Із обвинувачення підсудного слід виключити обтяжуючі покарання обставини як вчинення злочину повторно та рецидив злочинів, оскільки вони є ознаками складу злочину, передбаченого ст.164 ч.2 КК України.

По місцю проживання ОСОБА_1. характеризується негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями та веде антигромадський спосіб життя.

Враховуючи викладене, а також те, що підсудний неодноразово засуджувався за вчинення злочинів, після чого на шлях виправлення не став і вперто продовжив злочинну діяльність, суд вважає можливим обрати покарання Прусу А.А. за ст.164 ч.2 КК України у виді обмеження волі.

Керуючись ст.323,324 КПК України, суд,

               з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним по ст.164 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 2 років обмеження волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню- підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання відраховувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: