УКРАЇНА

                                                             Господарський суд

                                                            Чернігівської області

14000,   м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

13 березня 2007р.                                                                                Справа № 12/43

За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”    14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68

Про: стягнення   2 801 360 грн.  41 коп.

                                                                                           Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Мацегорін А.О. - головний юрисконсульт, довіреність № 368/10 від 29.12.2006р.

Від відповідача:  Матвієнко Т.В. –юрисконсульт, довіреність № 18/2579  від 25.12.2006 року.

     

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача  2 258  463 грн. 15 коп. боргу за поставлений природний газ, 249 877 грн. 94 коп. пені, 219 599 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 73 419 грн. 35 коп. 3 % річних з простроченої суми, відповідно до договору № 06/05-2904 на постачання природного газу від 30.12.2005 року з додатками до нього.

         Ухвалою суду від 27.02.2007 року, відповідно до заяви сторін, судом було продовжено строк вирішення спору до 15.03.07р.

          Представники сторін в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву проти  суми основного боргу не заперечує, та посилаючись на  тяжке фінансове  становище, збиткову діяльність підприємства  та значну заборгованість населення та бюджетних установ та організацій за спожитий природний газ,  просить зменшити суму неустойки та розстрочити виконання рішення суду строком на 18 місяців.

          Представник  позивача проти зменшення суми пені та розстрочки виконання рішення суду заперечував.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

30.12.2005 року між сторонами було укладено договір на постачання природного газу № 06/05-2904.

Відповідно до пункту 1.1.  Договору, позивач взяв на себе зобов’язання передати Покупцю (відповідачу) у 2006 році природний газ, для потреб промислових споживачів, а Покупець (відповідач)  зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу в січні 2006 році –11 300 000 куб.м.

Додатковою угодою № 1 від 25.01.2006 року до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 року, п. 2.1. Договору сторони доповнили п. 2.1.1. наступного змісту: постачальник передає Покупцеві з 01.02.2006 року по 28.02.2006 року газ в обсязі 10 000 000 куб.м., а п. 5.1. Договору сторони виклали в новій редакції, відповідно до якої:  ціна за 1 000 куб.м. газу на момент укладання даного договору без врахування вартості транспортування газу  територією України становить 422,10 грн.,  крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України.

Додатковою угодою № 2 від 17.02.2006 року до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 року, сторонами було встановлено, що з 20.02.2006 року п. 5.1. Договору викласти в наступній редакції:  ціна за 1 000 куб.м. газу, без врахування вартості транспортування газу  по території  України становить 548 грн.,  крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України.

Додатковою угодою № 2/1 від 28.02.2006 року до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 року, сторони погодили, що обсяг газу, який передається в лютому 2006 року становитиме 12 002 574 куб.м.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу природного газу в обсязі 23 288,242 тис. куб. м. газу., на суму 11 304 879 грн. 70 коп., що підтверджується двохсторонніми актами прийому–передачі газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи.

Пунктом   6.1 договору сторони визначили, що оплату  за природний газ відповідач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами, в слідуючому порядку:  перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів поставки  проводиться не пізніше  ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу., послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів поставки, до 10-гота 20-го числа місяця поставки газу.  Остаточний розрахунок здійснюється  на підставі  акту приймання - передачі газу (за місяць поставки газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 9 046 416 грн. 55 коп., заборгованість становить  2 258 463 грн. 15 коп.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% відсотки річних в сумі 73 419 грн. 35 коп.  за несвоєчасні розрахунки  за період з 11.02.2006 року по 21.12.2006 року та 219 599 грн. 97 коп. інфляційних втрат за період з лютого  2006 року по листопад 2006 року.

Статтею 625  Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних з простроченої суми, якщо інший  розмір процентів  не встановлений  договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 73 419 грн. 35 коп.  за несвоєчасні розрахунки  за період з 11.02.2006 року по 21.12.2006 року та 219 599 грн. 97 коп. інфляційних втрат за період з лютого  2006 року по листопад 2006 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач  також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 249 877 грн. 94 коп. за прострочку виконання зобов’язання за період з 21.06.2006 року по 21.12.2006 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки,  зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості,  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.5. договору визначено, що неустойка нараховується постачальником   протягом шести місяців, що передують  моменту звернення  з  позовом.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Враховуючи  фінансовий стан відповідача ,наявність значної заборгованості населення та бюджетних установ та організацій за спожитий природний газ за попередні роки , та приймаючи до уваги , що  належна до стягнення сума пені  надмірно велика  порівняно із збитками кредитора, оскільки  вони частково компенсуються інфляційними тратами і трьома відсотками річних , а тому  суд у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України вважає за  можливе  зменшити розмір  пені на 80 відсотків.

Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 49 975 грн.  59 коп.

Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в  частині стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 2 258  463 грн. 15 коп., 49 975 грн. 59 коп. пені, 219 599 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 73 419 грн. 35 коп. 3 % річних з простроченої суми,  в решті позову відмовити.

   Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 25 500 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

  При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, за заявою сторони, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення суду.

          Враховуючи, фінансовий стан відповідача, наявність дебіторської заборгованості населення, бюджетних установ, підприємств і організацій за спожитий природний  газ , та оскільки  стягнення всієї суми заборгованості одночасно  може привести до банкрутства  підприємства та припиненню постачання газу  населенню та бюджетним установам м. Чернігова, суд з урахуванням обставин справи  вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду, та розстрочити виконання рішення суду  строком на  шість місяців.

                    Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 614, 625  Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, ст.ст. 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити  частково.

2.Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”  14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (п/р № 260010100066  в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ,  МФО 38054, код ЄДРПОУ 03358104) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”  04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 2 258 463 грн. 15 коп. боргу., 49 975 грн. 59 коп. пені., 73 419 грн. 35 коп. трьох відсотків річних, 219 599 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 25500 грн.   держмита та  118  грн.    витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців.

5. Після набрання рішенням суду законної сили  видати накази зі строком пред”явлення до виконання з 26.03.2007 по 26.03.2010 року  на стягнення 437846,01 грн. боргу, зі строком пред”явлення до виконання з 26.04.2007 по 26.04.2010 року  на стягнення  437846,01 грн. боргу,  зі строком пред”явлення до виконання з 26.05.2007 по 26.05.2010 року  на стягнення 437846,01 грн. боргу,  зі строком пред”явлення до виконання з 26.06.2007 по 26.06.2010 на стягнення 437846,01 грн. боргу,  зі строком пред”явлення до виконання з 26.07.2007 по 26.07.2010 на стягнення 437846,01 грн. боргу, зі строком пред”явлення до виконання з 26.08.2007 по 26.08.2010 на стягнення  69233,10 грн.боргу, 49877,94 грн. пені,  219599 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 73419 грн. 35 коп. трьох відсотків річних,  25500 грн.   держмита та  118  грн.    витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ                                        Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 14.03.2007р.

СУДДЯ                                        Л.М. Лавриненко

14.03.07