ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
04.07.2006 року Справа № 4/366н
Луганський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді : Баннової Т.М.
суддів: Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Ковалюк О.В., дов. від 11.08.05 № 12
від відповідача - Прокопенко О.В., дов. від 29.03.06
№ 1/01-1253
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Донбаспромпоставка”
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 02.09.05
по справі №4/366н (суддя Батюк Г.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Донбаспромпоставка”
до відповідача Луганського міського центру зайнятості –
робочого органу Виконавчої дирекції Фонду
загальнообов’язкового державного
страхування України на випадок
безробіття
про визнання недійсними акту ненормативного
характеру
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбаспромпоставка” (далі –ТОВ „Донбаспромпоставка”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним рішення Луганського міського центру зайнятості згідно листа від 25.03.05 №1/07-947 про відмову в укладені договору з позивачем на надання дотацій на працевлаштування Іорги С.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.09.05 провадження у справі припинено на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з непідвідомчістю спору господарському суду. Мотивована дана ухвала положеннями ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00 N 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”. За висновком суду предметом спору за цією справою є оскарження посадовою особою ТОВ „Донбаспромпоставка” дій працівників Луганського міського центру зайнятості.
Позивач не погодився з ухвалою місцевого господарського суду та звернувся з апеляційною скаргою, в якій йдеться про скасування ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на незаконність ухвали, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, на вимоги ст.ст. 1, 21, 28, 54 Господарського процесуального кодексу України, норми ст. ст. 7, 8, 10, 12, 30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі –Закон), п.п. 11, 12 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.01 N 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.01 за N 75/5266 (далі –Порядок). Скаржник оспорює висновок суду щодо предмету спору за цією справою та стверджує про застосування судом закону, який не повинен був застосовуватися, та не застосування закону, який підлягав застосуванню ( норми Кодексу адміністративного судочинства України, в т.ч. ст.ст. 3, 5 цього кодексу).
Луганський міський центр зайнятості вважає апеляційну необґрунтованою, оспорює доводи її заявника стосовно листа, що оскаржується, та стверджує, що рішенням про працевлаштування безробітної шляхом надання роботодавцю дотаціїї є підписаний договір між центром зайнятості та роботодавцем, а не лист, що оскаржується. Також відповідач посилається на умови та механізм надання роботодавцям дотацій, передбачений Законом.
Із пояснень відповідача безробітна Іорга С.В. не підпадає під категорії громадян, які направляються на дотаційні робочі місця в першу чергу. З пропозицією на укладення договору позивач не звертався, а лише надав лист про можливість працевлаштування безробітної при умови надання дотації.
За твердженням відповідача у зв’язку з відсутністю договору сторін у центру зайнятості не було обов’язку на покриття витрат підприємства на заробітну плату безробітної.
Також відповідач звертає увагу на те, що 3 працівника, які були працевлаштовані на ТОВ „Донбаспромпоставка” за договорами на надання дотацій, працювали на цьому підприємстві менше року, що за твердженням Луганського міського центру зайнятості свідчить про плинність кадрів на підприємстві.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст.ст.2, 3, 17, 50, 104 Кодексу адміністративного судочинства України спір по даній справі підлягає вирішенню за правилами даного кодексу, який набрав чинності з 01.09.05.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Право на звернення з адміністративним позовом має особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин передбачено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, тому що вважає неправомірною відмову Луганського міського центру зайнятості за листом в укладені з ТОВ „Донбаспромпоставка” договору на надання дотацій на працевлаштування на посаду заступника головного бухгалтера Іорги С.В.
Висновок суду першої інстанції щодо непідвідомчості даної справи господарському суду не відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвала суду про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вимог ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, яка містить вичерпний перелік для направлення справи на новий розгляд суду першої інстанції, підстав для повернення даної справи на новий розгляд місцевого господарського суду не вбачається.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Донбаспромпоставка” посилається на відсутність у діючому законодавстві обмежень щодо кількості дотацій підприємствам, на положення п.6 Порядку щодо підстав ненадання дотацій роботодавцям. За твердженням позивача лист Луганського міського центру зайнятості порушує право ТОВ „Донбаспромпоставка” на отримання дотацій з метою створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та право громадян на працю, передбачене ст. 43 Конституції України.
Проте, з доводами позивача не можна погодитися з наступного.
Статтею 12 Закону на центр зайнятості покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –Фонд). Згідно ч.2 вказаної статті виконавча дирекція Фонду та її робочі органи здійснюють, зокрема, оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету; виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, до яких ст. 7 Закону віднесено і надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
Відповідно до ст. 30 Закону Фондом може надаватися дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.
Можливість та обсяги надання дотації визначаються правлінням Фонду, виходячи з фінансового стану Фонду.
Умови, механізм надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних визначено Порядком, що розроблений відповідно до Закону.
Згідно п.3 Правил (в редакції станом на день надання спірного листа) дотація - це кошти Фонду для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості, надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних.
Додаткове робоче місце - це робоче місце, на яке прийнята на постійну роботу особа за направленням державної служби зайнятості з числа зареєстрованих безробітних за умови відсутності на підприємстві скорочення чисельності працюючих за професією (спеціальністю), за якою працевлаштовується безробітний, протягом останніх 6 місяців.
Згідно п.5 Правил дотація надається в межах коштів Фонду, передбачених бюджетом та кошторисами на цю мету.
З пояснень відповідача направлення на працевлаштування на підприємство позивача Іорги С.В. Луганським міським центром зайнятості не надавалося, дана безробітна сама склала план самопошуку роботи.
Матеріали на спростовування даних обставин справа №4/366н не містить.
Отже, з урахуванням ст. 30 Закону та положень п.п.3, 5 Правил у відповідача відсутній обов’язок укладення з позивачем договору та надання дотації на працевлаштування Іорги С.В.
З урахуванням вищевикладеного підстав для задоволення позовної заяви не вбачається.
У судовому засіданні 04.07.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст постанови виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 104, 167, 195, 199, 202, 205, 207, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ :
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаспромпоставка” на ухвалу господарського суду Луганської області від 02.09.05 по справі № 4/366н задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 02.09.05 по справі № 4/366н скасувати.
3. У задоволені позову відмовити.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді С.С.Єжова
І.В.Семендяєва