Житомирський районний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Щорса, 92, 10031, (0412) 25-01-64

ПОСТАНОВА іменем України

ЗО червня 2010 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді - Єзерської І.В.

з участю секретаря судового засідання - Забродської Т.А. розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Житомирі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України м.Тернополя про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України м.Тернополя щодо притягнення його до адміністративної відповідальності незаконними та скасування постанови. Позов, мотивовано тим, що за постановою інспектора позивача незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 КУпАП, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі фотознімка автомобіля, зробленого приладом «Візир», який не працював в автоматичному режимі, роздруківку фотознімків зроблено без зазначення інформації на якому матеріальному носії він зберігався тощо.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши причину неявки. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені обставини, які випливають з приводу реалізації прав суб'єктів владних повноважень про притягнення до відповідальності. Суд розглядає справу в межах заявленого позову.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою інспектора ВДАІ м.Тернополя ОСОБА_2 серії ВО № 001377 від 14 серпня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за те, що останній 14 серпня 2009 року керував автомобілем НОМЕР_1 на 2 км. + 700 м. а/д Тернопіль-Конівці перевищив встановлену швидкість на 33 км./год., рухався зі швидкістю 93 км./год. (а.с.4).

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення на підставі фотознімку, зафіксованого приладом «Візир».

Відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах», інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація,

отримана за допомогою приладу «Візир») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Всупереч цьому, відповідно до листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України №8/1- 817 пристрій фіксації порушень правил дорожнього руху «Візир» органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації не надавався, процедур державної експертизи або сертифікації не проходив.

Згідно зі ст. 14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючим в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів. Проте, як вбачається з матеріалів справи прилад «Візир» не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки при фотографуванні цього порушення він знаходився у інспектора в руках, Дану обставину не оспорює інспектор. До того ж до постанови не додано чи пройшов прилад «Візир» експертного висновку або сертифікату відповідності. Отже суд дійшов висновку, що у даному випадку повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до розпорядження т.в.о. Міністра Внутрішніх справ України від 21.05.2009 року № 466, у ході документування порушень правил дорожнього руху працюючим в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису до винесеної постанови повинно додаватись 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника, тощо. Всупереч зазначеному правилу в оскаржуваній постанові не зазначено хто саме робив знімки та за яких обставин( з автомобіля, стоячи, з тротуару, під яким кутом).

Відповідно до п.З ч. 1 ст. 288 КпАП України постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже дії відповідача щодо складання протоколу та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 КУпАП не відповідають вимогам закону та є протиправними, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про автомобільний транспорт», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора ВДАІ м.Тернополя ОСОБА_2 серії ВО № 001377 від 14 серпня 2009 року визнати незаконною та скасувати.

Провадження по адміністративній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.І ст.122 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський районний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.