Справа №2-а-9062/11

2-а/2318/8594/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Прокулевич В.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання відмови в перерахунку підвищення до пенсії неправомірною та зобов’язання зробити перерахунок недоплаченого щомісячного державного підвищення до пенсії дитині війни, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання відмови щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язання зробити перерахунок недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та виплатити її з урахуванням виплаченої надбавки, посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач, всупереч діючому законодавству, відмовляється здійснити перерахунок та виплатити відповідне підвищення до пенсії.

Представник відповідача, заяви про визнання позову чи заперечення проти задоволення позовних вимог, в установлені законом строки, до суду не подав.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 народилася 10 жовтня 1938 року та належить до категорії «Дитина війни».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону, яким внесено зміни, №107-VІ (107-17) від 28.12.2007 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008, від 22.05.2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України №107-VІ (107-17), від 28.12.2007 року, визнано неконституційною, а відповідно до попередньої редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.150 та ч.2 ст.152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України, які є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з вимог ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач по винен був нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 22.05.2008 року.

Частиною 3 ст.22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ст.8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

В частині 2 статті 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що державні і соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, яка передбачена ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, покладено на управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, за місцем проживання позивача, тому Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області є належним відповідачем по даній справі.

Ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, надає позивачу право на отримання щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а наявність порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, який визначений в ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та відсутність мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру підвищень дітям війни, надбавок та інших виплат, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання підвищення до пенсії, яке передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008, від 22.05.2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України №107-VІ, від 28.12.2007 року, визнано неконституційною, а інший розмір законодавцем не визначено, тому при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни, необхідно застосовувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяла до визнання КС України змін неконституційними.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

Тобто, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

23 липня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №745 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірі виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», прийнята на виконання п.7 Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”. У вказаній постанові визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 грн. 80 коп.

Позивачці до 22 липня 2011 року виплачувалось підвищення дітям війни, але не в розмірі 30%, як було передбачено Законом, а в меншому розмірі, тому виплачені кошти необхідно врахувати при перерахунку та виплаті позивачеві підвищення до пенсії, в розмірі, який передбачений ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Підзаконні акти не можуть звужувати чи змінювати змісту закону.

За таких обставин, позовні вимоги позивачки про зобов’язання зробити перерахунок недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в межах шестимісячного строку звернення до суду, але до 22 липня 2011 року включно, обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги, що стосуються періоду часу з 23 липня 2011 року, так як з вказаної дати встановлено щомісячне підвищення дітям війни у розмірі 49 грн. 80 коп., тобто та сума, яка і виплачувалась позивачеві.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На підставі ст.ст. 8, 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, постанови Кабінету Міністрів України №745 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірі виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», та керуючись ст.ст. 11, 17, 19, 71, 99,159-163, 183-2, 256,257 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області щодо відмови зробити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період 23 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 23 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, та виплатити її, з урахуванням проведених виплат, відповідно до ч.1 с.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постанова підлягає до негайного виконання.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області подати у місячний термін звіт про виконання судового рішення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення або з моменту отримання копії постанови.

Суддя: В.С. Прокулевич