УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1080            Головуючий у 1 інстанції  -  Хіль Л.М.

2008 р.                                  Суддя-доповідач                  -   Триголов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року квітня місяця 24 дня                                             м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Буленка О.О.,

суддів - Триголова В.М., Омельченко Л.М.,

при секретарі   -   Барило Я.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ВГІРФО Октябрського РВ ПМУ України в Полтавській області про виселення без надання іншого жилого приміщення, зняття з реєстрації, зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, AT „Харківстальконструкція" про визнання договору купівлі-продажу житлового приміщення частково недійсним, визнання дійсним договору найму житлового приміщення в гуртожитку, про часткове переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, визнання права власності на житлове приміщення, вселення, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

звернувшись з вказаними позовними вимогами, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 посилались на те, що вони придбали в рівних частках у приватну власність приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1  на підставі укладеного з AT „Харківстальконструкція" від 15.02.2007 року договору купівлі-продажу.

В придбаному гуртожитку в кімнаті № 146 проживає ОСОБА_1., яка без відповідного рішення адміністрації та профкому власника гуртожитку, без спеціального ордеру, не перебуваючи в трудових відносинах з власником гуртожитку та з його структурними підрозділами, поселилась до гуртожитку.

Позивачі вважають, що відповідач проживає в ньому без законних підстав, а тому підлягає виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення з зняттям з реєстрації.

Відповідач ОСОБА_1. позовні вимоги не визнала, посилаючись на їх безпідставність, звернулась з зустрічним позовом та прохала визнати дійсним договір найму на кімнату в гуртожитку з частиною прилеглих до неї приміщень, що знаходяться в загальному користуванні, укладений між нею та AT „Харківстальконструкція" в 2004 році. Прохала визнати частково недійсним правочин договір купівлі-продажу від 15.02.2007 року будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2., ОСОБА_3. та AT „Харківстальконструкція" в частині продажу кімнати, в якій вона проживає разом з прилеглими до неї підсобними приміщеннями.

Прохала стягнути з відповідачів за зустрічним позовом в рівних частках по 1326 грн.04 коп. з кожного з них, сплачених останніми продавцю AT „Харківстальконструкція" згідно з договором купівлі-продажу гуртожитку в частині продажу належної їм кімнати.

ОСОБА_1. просила також стягнути з відповідачів на її користь в рівних частках понесені судові витрати в сумі 1089 грн.50 коп., вселити її в кімнату № 146 вказаного гуртожитку та стягнути з відповідачів на її користь солідарно 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2., ОСОБА_3., AT „Харківстальконструкція" не визнали.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 21 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2., ОСОБА_3. задоволено.

Виселено ОСОБА_1. з гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1  без надання іншого жилого приміщення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено в повному обсязі.

В апеляційному порядку вказане рішення оскаржила ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Не вірним, вважає апелянт, є висновок місцевого суду про те, що вона проживала в гуртожитку не на підставі договору найму.

Не звернув суд уваги на те, що діючі норми житлового законодавства не забороняють укладати договори найму житлових приміщень в гуртожитках.

Не передбачає ЖК Української РСР, 1963 року, підстав для виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення для осіб, які поселились в нього самоправно, але не в зв'язку з роботою на підприємстві, якому цей гуртожиток належить.

Не звернув уваги суд на ту обставину, що вона поселилась в гуртожиток в 1995 році без реєстрації, а з 13.12.2000 року постійно зареєстрована в ньому з відома і дозволу керівництва ПСУ-38 на підставі укладеного з останнім договору найму житлового приміщення.

Не надав суд належної оцінки поясненням свідків, допитаних у судовому засіданні, які підтвердили факт укладення договорів найму житлових приміщень.

Суд не дослідив вказаних обставин та ухвалив незаконне рішення, яке апелянт просить скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з слідуючих підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечувалось сторонами, що гуртожиток по АДРЕСА_1 15 лютого 2007 року був проданий його власником AT „Харківстальконструкція" ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу в рівних частках.

На час укладення зазначеного договору та після цього, в гуртожитку, в кімнаті № 146, проживала ОСОБА_1., яка поселилась в гуртожиток без ордеру та відповідного рішення адміністрації і профкому власника гуртожитку AT „Харківстальконструкція", так і його структурного підрозділу ПСУ № 38, що є балансоутримувачем гуртожитку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1. поселилась в гуртожиток, проживала в ньому без законних підстав, а також, враховуючи, що вона не перебувала та не перебуває в

Враховуючи те, що ОСОБА_1. поселилась в гуртожиток, проживала в ньому без законних підстав, а також, враховуючи, що вона не перебувала та не перебуває в трудових відносинах з власником гуртожитку та його балансоутримувачем, місцевий суд на законних підставах задовольнив позовні вимоги власників гуртожитку ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

Правомірно суд першої інстанції відмовив в задоволенні зустрічного позову, так як він безпідставний.

Оскільки рішення місцевого суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає необхідним залишити його без змін.

Керуючись ст.ст.303, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.