УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1151        Головуючий у 1 інстанції  - Бондаренко О.В.

2008 р.                              Суддя-доповідач                   - Триголов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року квітня місяця 24 дня                                          м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Буленка О.О.,

суддів - Триголова В.М., Омельченко Л.М.,

при секретарі - Барило Я.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 липня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про розподіл набутого в шлюбі майна та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

встановила:

ОСОБА_1. звернулась з позовом до ОСОБА_2. про розподіл набутого в шлюбі майна, а саме: чотирьох автомобілів, двох причепів, гаражу.

Прохала виділити їй гараж вартістю 7652 грн., а все інше майно виділити відповідачу, стягнувши з нього на її користь компенсацію вартості майна в сумі 3887 грн.50 коп., судові витрати по сплаті держмита в сумі 191 грн.50 коп., послуги експерта 200 грн., вартість послуг юриста в сумі 50 грн., а всього 827 грн.30 коп.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та звернувся з зустрічним позовом про розподіл набутих в шлюбі гаражу та дачного будинку в кооперативі „Світанок" та будівельні матеріали. Інше майно, крім причепу НОМЕР_1, вартістю 2795 грн.04 коп., було за взаємною згодою продано іншим особам.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1. не визнала.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1. та зустрічний позов ОСОБА_2. задоволено частково.

Передано у власність ОСОБА_2. гараж в кооперативі „Горизонт" по вул.Московській М.Кременчука вартістю 7652 грн. та стягнуто з останнього на користь ОСОБА_1. грошову компенсацію 1/2 частини майна - вартості гаража в сумі 3826 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційному порядку рішення суду оскаржили ОСОБА_1. та ОСОБА_2., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи.

ОСОБА_1. скаржиться на те, що не вірним є висновок місцевого суду про те, що вона за спільною згодою з ОСОБА_2. розпорядились автомобілями та причепом КМЗ „Дніпро-8136", продавши їх іншим особам.

Апелянт ОСОБА_1. вказує, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази про відчуження зазначеного майна, та є достатньо доказів, які стверджують, що останнє зареєстровано на нього.

Не врахував суд вимоги ст.71 СК України щодо необхідності згоди подружжя на компенсацію різниці вартості майна, а вона таку згоду не давала.

Не вірно судом розділено гараж, виходячи з вартості 7652 грн., так як експертизою встановлена його вартість в розмірі 4108 грн.

Незаконною є ухвала суду про виділення в самостійне провадження позовні вимоги про розподіл причепу-трелера та дачного будинку в садівничому товаристві „Світанок", так як є складовою частиною набутого в шлюбі майна.

Просила скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

ОСОБА_2. в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом не вірно визначена вартість гаража в сумі 7652 грн. та неправомірно виділено в окреме провадження позовні вимоги про розподіл причепу та дачного будинку.

Просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з слідуючих підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони з 1968 року до 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі та набули за цей період спільне майно у вигляді гаражу у кооперативі „горизонт" по вул. Московській м.Кременчука Полтавської області вартістю 4108 грн. (а.с.89, т.1), причепу автомобільного КМЗ моделі „Дніпро 8136" вартістю 852 грн.15 коп. (т.1, а.с.23), автомобільного причепу-трелеру AF 1991 року виготовлення р/н НОМЕР_1 вартістю 1748,60 грн., а всього на суму 5856 грн.60 коп., автомобіль З A3-1102 дн НОМЕР_2  вартістю 5280 грн.54 коп. (т.1, а.с.19), автомобіля ІЖ 2715 д.н. НОМЕР_3 вартістю 2218 грн.86 коп. (т.1, а.с.20), автомобіля АЗЛК 412 д.н. НОМЕР_4 вартістю 1815 грн. (т.1, а.с.21), автомобіль ІЖ-2715 дн. НОМЕР_5 вартістю 2465 грн. 40 коп. (т.1, а.с.22), причеп для перевезення легкових автомобілів AF вартістю 1748 грн.60 коп. (т.1 а.с.34).

Вірним є висновок суду першої інстанції про необхідність виділення ОСОБА_2. гаражу у власність в кооперативі „Горизонт" по вул.Московській М.Кременчука, так як він є членом кооперативу, має автомобіль, який необхідно зберігати та на який не претендує ОСОБА_1.

Разом з тим не вірним є висновок місцевого суду про те, що сторони за спільною згодою в період шлюбу здійснили відчуження вищевказаних автомобілів та причепу КМЗ моделі „Дніпро" іншим особам.

З матеріалів даної справи слідує, що сторонами не надано доказів відчуження трелеру та автомобілів, а тому останні між сторонами необхідно розділити.

Встановивши, що до спільно набутого сторонами майна входить причеп-трелер днз НОМЕР_1 та враховуючи вимоги про розподіл дачного будинку, суд безпідставно виділив в самостійне провадження позовні вимоги про розподіл зазначеного майна, які до цього часу не розглянуті і це майно не розділено.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення місцевого суду та ухвалу того ж суду від 13 липня 2005 року (т.2, а.с.94) необхідно скасувати, так як постановлені з порушенням вимог процесуального закону, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, але в іншому складі.

Керуючись ст.ст.303, п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 липня 2005 року та ухвалу того ж суду від 13 липня 2005 року скасувати, а дану цивільну справу направити до того ж суду на новий розгляд, але в іншому складі.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.