Справа № 2-244/2009 р.

       ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     24 березня 2009 року.   Татарбунарський районний суд Одеської об-ласті в складі:

     головуючого - судді                                Тимошенка С.В.  

при секретарі                                           Коренчук О.Е.,                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Придунав’я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

                В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

     Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, посилаючись на наступні обставини. 12 вересня 2008 року між відповідачем ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Придунав’я» був укладений кредитний договір № 50193. По зазначеному кредитному договору відповідачу були видані кошти в сумі 3000 гривен строком на 12 місяців. Цього ж дня, а саме 12 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 50193, за умовами якого останній поручився перед кредитною спілкою за виконання ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором № 50193 від 12.09.2008 року, тобто взяв на себе, як поручитель солідарно з ОСОБА_1 відповідальність за виконання зобов’язання за кредитним договором. Відповідно до умов кредитного договору та графіку погашення кредиту й процентів по ньому, відповідач ОСОБА_1 зобов’язався погашати вчасно кредит і проценти, які нараховуються на залишок заборгованості по кредитному договору.  Однак свої зобов’язання  за кредитним договором № 50193 від 12.09.2008 року ОСОБА_1 не виконує, а саме, не здійснює повернення кредиту та виплату відсотків згідно графіку. Станом на 25 грудня 2008 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 50193 від 12.09.2008 року склала – 3517,03 грн., в тому числі 3000 грн. заборгованість по кредиту та 517,03 грн. заборгованість по процентах, яка виникла внаслідок порушення відповідачами умов договору, а саме графіку погашення заборгованості. На вимоги позивача погасити заборгованість відповідачі ніяк не реагують, тому позивач вимушений звернутися з заявою до суду, посилаючись на ст.526,554 ЦК України.      

     У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, уточнивши їх, просив стягнути з відповідачів крім основної заборгованості зазначеної вище, витрати пов’язані з  розміщенням оголошення в газетах – «Урядовий кур’єр» від 13.03.2009 року та «Чорноморські новини» від 07.03.2009 року, у яких в 2009 році розміщувались оголошення про виклик до суду сторін, місце фактичного проживання ( перебування ) яких невідоме в сумі 200 грн. та заявив клопотання винести заочне рішення при заочному розгляді справи.

     Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомленими, заяви до суду про причину неявки не надіслали. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

     Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

     Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

     Судом з достовірністю встановлено, що між кредитною спілкою «Придунав’я” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 50193 від 12.09.2008 року ( а.с.5-6 ) на суму 3000 гривень споживчого кредиту строком на 12 місяців, за яким відповідач взяв на себе зобов’язання погашати кредит та проценти за користування кредитом згідно графіка розрахунків, що є невід’ємною частиною договору.

Із графіка розрахунків до кредитного договору № 50193 від 12.09.2008 року ( а.с.9 ) вбачається, що станом на 25.12.2008 року заборгованість відповідача по кредиту складає 3000 грн. та заборгованість по процентах 517,03 грн.

     12 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 50193 ( а.с.6 ), за умовами якого останній поручився перед кредитною спілкою за виконання ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором № 50193 від 12.09.2008 року, тобто взяв на себе, як поручитель солідарно з ОСОБА_1 відповідальність за виконання зобов’язання за кредитним договором.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     У разі порушення зобов’язання, як передбачено ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом…

     Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручителя.

     Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

     В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідач ОСОБА_1 прострочив виконання зобов’язання, оскільки не виконав його у строк, встановлений договором. Відсутність своєї вини за порушення зобов’язання відповідач не довів, як це передбачено ч.2 ст.614 ЦК України. Оскільки відповідач ОСОБА_2 є поручителем боржника ОСОБА_1 перед кредитором за виконання ним свого обов’язку, то відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, він відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.    

     За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача основані на законі, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем за неналежне виконання умов договору кредиту, а тому з них необхідно стягнути на користь позивача, який належно виконав свої умови договору, борг за кредитним договором та заборгованість за відсотками, які в загальній сумі складають 3517,03 грн., а також витрати, пов’язані з розглядом справи в суді в сумі 281 грн. ( із них: 51 грн. - держмита, 30 грн. – ІТЗ судового процесу та 200 грн. – за розміщення оголошення в пресі згідно наданих суду рахунків ( а.с.22,23, ).

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60,208,209,213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526,553,554,611,612,614,1054 ЦК України, суд

                В  И  Р  І  Ш  И  В:

     Позовні вимоги Кредитної спілки «Придунав’я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.            

     Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Придунав’я» ( Код ЄДРПОУ 22497202, р/р 2650101532694 у філії Укрексімбанк в м.Ізмаїл, МФО 328629 ) заборгованість за кредитом в загальній сумі 3517 грн.03 коп. – солідарно.

     Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Придунав’я» ( Код ЄДРПОУ 22497202, р/р 650101532694 у філії Укрексімбанк в м.Ізмаїл, МФО 328629 ) державне мито в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн., а також витрати, пов’язані з розміщенням оголошень про виклик до суду в пресі в сумі 200 грн. - солідарно.    

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

     Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги .

     У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

     Суддя                                             Тимошенко