Справа № 22-6293/2008

Головуючий в 1 інстанції - Тітов М. Ю.

Допорідач - Білич І.М.

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2008року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.  Києва в складі:

головуючого:                                                                                      Білич І.М.

суддів:                                                                               Євтушенко О.І.,  Коротуна В.М.

при секретарі:                                                                                 Тороп Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м.  Києва від 07 травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа - ОСОБА_3,  про стягнення аліментів.

встановила:

У лютому 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,  третя особа - ОСОБА_3,  про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини за період її навчання ,  посилаючись при цьому на те ,  що розмір її заробітної плати є недостатнім для утримання доньки.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м.  Києва від 07 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  аліменти у розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 11.02.2007 року і до 30.06.2008 року включно. Зазначивши ,  що право на зазначене утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 81 грн. на користь держави.

Ухвалою Оболонського районного суду від 07 серпня 2008 року було виправлено описку допущену у рішенні суду від 07 травня 2008 року в частині зазначення терміну виплати аліментів ,  а саме з 11.02.2007 року виправлено на « 11. 02. 2008».

Не погодившись з зазначеним рішенням суду позивачка подала апеляційну скаргу,  в якій посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права,  просила скасувати рішення суду та ухвалити нове. Яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі,  а саме стягнути аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.

Заслухавши доповідь судді,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає",  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено ,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Відповідно до довідки Київського вищого училища залізничного транспорту від 26 грудня 2007 року вбачається ,  що ОСОБА_3 є учнем даного учбового закладу та проходить навчання з 01.09.07 року по 30.06.08року

Згідно до вимог  ст.  199 СК України,  якщо повнолітня дочка,  син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги,  батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови,  що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно  ст.  200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку,  сина у твердій сумі і (або ) у частині від заробітку (доходу)платника аліментів з урахуванням обставин,  зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

За таких обставин ,  колегія суддів вважає ,  що районним судом при постановленні рішення було взято до уваги матеріальне становище сторін яке вони мали на момент розгляду справи та правомірно визначено розмір аліментів.

Однак,  при постановленні рішення судом не взято до уваги положення п.20 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства ,  материнства та стягнення аліментів «,  у відповідності до якого стягнення аліментів може відбуватися лише на користь повнолітньої особи. В той час як право на звернення має той з батьків ,  з яким вона проживає.

Ураховуючи наведене,  колегія суддів приходить до висновку,  що рішення суду підлягає зміні у частині зазначення особи на користь якої відбувається стягнення аліментів у відповідності до вимог  ст. 309 ЦПК України ,  так як судом в цій частині невірно застосовані норми матеріального права.

Керуючись  ст.  ст.  303, 304,  305, 307, 309,  313, 315, 317 ЦПК України,  колегія суддів

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду м.  Києва від 07 травня 2008 року змінити в частині зазначення особи на користь якої відбувається стягнення та викласти у наступній редакції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  аліменти у розмірі 1/5 частину його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 11.02.2008 року і до 30.06.2008 року включно.

У іншій частині рішення Оболонського районного суду м.  Києва від 07 травня 2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.Може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.