Р І Ш Е Н Н Я                          Справа № 2-53

                                             І м е н е м     У к р а ї н и                2009 р.

10 червня 2009 року                                               П»ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:                                                          головуючого-судді Борцової А.А.,

                                                                                      при секретарі-Меньковій О.З.,

                                                                              з участю позивачки- ОСОБА_1 ,

                                                                     представника позивачки- ОСОБА_2 .,

                                                                                      відповідачки- ОСОБА_3 .,

                                                                     представника відповідача- ОСОБА_4 .,

                                                                                           

 розглянувши у відкритому   судовому засіданні в м.П»ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до   ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , відділу Державної виконавчої служби П»ятихатського районного управління юстиції, треті особи- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,   ОСОБА_8  , ОСОБА_9 , ОСОБА_10  про визнання договорів дарування недійсними, визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння , виключення майна з опису та звільнення його з- під арешту ,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , відділу Державної виконавчої служби П»ятихатського районного управління юстиції, треті особи- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,   ОСОБА_8  , ОСОБА_9 , ОСОБА_10  про визнання договорів дарування недійсними, визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння, вказуючи, що з ІНФОРМАЦІЯ_1  р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5   ІНФОРМАЦІЯ_2  р.   ОСОБА_5  рішенням виконкому  П»ятихатської міської ради   НОМЕР_1   було надано земельну ділянку для будівництва  індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 і, де і було  збудовано за спільні кошти  житловий будинок. 27.09.2001 р. рішенням   виконкому П»ятихатської міської ради   НОМЕР_2   було затверджено  введення в експлуатацію  спірного житлового будинку, а право власності було зареєстровано за відповідачем. В жовтні 2001 р.  у відповідача виникли матеріальні труднощі і з метою їх вирішення він прийняв рішення позичити гроші  або продати будинок та звернувся до ОСОБА_3 ., яка погодилася позичити гроші  під заставу  спірного домоволодіння. 26.10.2001 р.  відповідач уклав з ОСОБА_3   не договір купівлі- продажу, а договір дарування, і 11.12.2001 р.  П»ятихатськи БТІ було зареєстровано право власності за ОСОБА_3  Цей договір було  укладено з метою приховати договір  позики. В грудні цього ж року  відповідач повернув гроші ОСОБА_3  та 25.12.2001 р. нею було укладено договір  дарування з відповідачем, а 9.01.2002 р. П»ятихатським БТІ було зареєстровано  право власності на спірне домоволодіння за відповідачем. Їй же він повідомив, що укладено договір купівлі- продажу і про те, що фактично було укладено договір дарування дізналася тільки в 7.02.2008 р. від державного виконавця ОСОБА_11  при  складенні акту опису та арешту, тому вважає, що строк позовної давності нею не пропущено. Вироком   апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. ОСОБА_5  засуджено до 13 р. позбавлення волі з  конфіскацією майна на користь держави.  Просить визнати недійсними договори дарування вказаного житлового будинку та визнати за нею право власності на Ѕ будинку.

    В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на вищевказані обставини. Уточнила позовні вимоги, збільшивши їх,  та   просить звільнити належну їй Ѕ частину домоволодіння з  - під арешту та виключити з акту опису та арешту майна  від 7.02.2008 р., складеного державним виконавцем ВДВС П»ятихатського РУЮ ОСОБА_11 , оскільки вказаний будинок належить їй та відповідачу ОСОБА_5  на праві спільної сумісної власності.

             Представник позивачки – ОСОБА_2  позов також підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини.

             

                                                                  -2-

Представник відповідача по дорученню - Плохій Ю.С. позов не визнала і пояснила, що на виконанні в ВДВС П»ятихатського РУЮ знаходиться виконавче провадження по виконанню вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області  щодо конфіскації майна ОСОБА_5  та стягнення з нього матеріальної шкоди, завданої злочинами на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 . В процесі виконання вказаних виконавчих документів було накладено арешт на майно, належне ОСОБА_5  – будинок по АДРЕСА_2 . Вважає, що дане домоволодіння  підлягає реалізації в рахунок погашення  завданих збитків вказаним стягувачам та конфіскації майна ОСОБА_5

    Відповідач ОСОБА_5 , який утримується в місцях позбавлення волі, надав письмову заяву, позов визнав  та пояснив, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачкою з 1979 р. Під час шлюбу побудували будинок по АДРЕСА_1   26.10.2001 р. у зв»язку з виниклими матеріальними труднощами   позичив у ОСОБА_3  гроші під заставу вказаного будинку, оформивши при цьому договір дарування, оскільки це було дешевше. Своїй дружині про це не сказав і вона розписалася в нотаріальній конторі в документах. В грудні 2001 р. повернув гроші ОСОБА_3  ,  а вона  оформили договір дарування будинку на його ім»я. Дружині сказав, що будинок відкупив, документи їй не показував.

             Відповідачка ОСОБА_3 . позов визнала і пояснила, що восени 2001 р. її чоловік повідомив, що у ОСОБА_5  виникли матеріальні труднощі і вони з ним домовилися про те, що вони позичать йому гроші в розмірі 10000 доларів США, а він передасть їм в заставу  свій будинок. Цю угоду оформили як договір дарування, бо так були менші витрати. Позивачка також була присутня у нотаріальній конторі, чи підписувала вона будь-які документи не бачила. Після укладення договору зареєструвала у БТІ право власності на вказаний будинок. Була домовленість, що гроші вони позичають на певний строк, і якщо ОСОБА_5  не поверне їх вчасно, то будинок залишиться у її власності. У грудні 2001 р.  чоловік повідомив, що ОСОБА_5  гроші повернув і потрібно повернути будинок. Звернулися до нотаріальної контори, де оформили договір дарування цього житлового будинку ОСОБА_5   Уклали договір дарування, оскільки на її користь цей будинок ОСОБА_5  також відчужував шляхом дарування.

            Третя особа- ОСОБА_7  позов підтримав, в судове засідання не з»вився,  надав суду заяву і просить розглядати справу у його відсутність .

Третя особа- ОСОБА_7  позов підтримала, в судове засідання не з»явилася,  надала суду заяву і просить розглядати справу у її  відсутність .

             Третя особа – ОСОБА_10 . в судове засідання не з»явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа – ОСОБА_9  в судове засідання не з»явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

             Третя особа – ОСОБА_8 . в судове засідання не з»явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

    Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.

    Так, факт перебування позивачки ОСОБА_1  у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5  з ІНФОРМАЦІЯ_1  р. підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

    Факт будівництва  подружжям будинку, розташованого по АДРЕСА_2  області та  реєстрації права власності на нього за відповідачем ОСОБА_5  підтверджується  копіями  будівельного паспорту,  рішенням  виконкому П»ятихатської міської ради НОМЕР_1  від ІНФОРМАЦІЯ_2  р. про  виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку,  акту виносу в натуру земельної ділянки, ( а.с. 14-19), інформаційною довідкою П»ятихатського БТІ   НОМЕР_2  від  07.04.2008 р. ( а.с. 23).

             Факт дарування ОСОБА_5  спірного житлового будинку ОСОБА_3  підтверджується оригіналами договору дарування житлового будинку від 26.10.2001 р., заявою ОСОБА_1  , згідно з якою вона дала згоду своєму чоловіку на дарування житлового будинку по вул.. Б.Хмельницького, 4 м. П»ятихатки, свідоцтва на право власності на житловий будинок, довідкою П»ятихатської ДНК , договором дарування житлового будинку від 26.10.2001 р.. оглянутих в судовому засіданні ( а.с. 178,180-183).

    Факт дарування  спірного  житлового будинку ОСОБА_5   ОСОБА_3   25.12.2001 р. підтверджується  копією договору дарування (а.с. 21)   та оригіналам вказаного договору, реєстраційного посвідчення, оглянутих в  судовому засіданні ( а.с. 178-179).

             

                                                               -3-

      Згідно з копією вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. ОСОБА_5  засуджений до 13 р. позбавлення волі, з конфіскацією майна, стягнуто на користь ОСОБА_8  Р.М., ОСОБА_10  В.М., ОСОБА_9  Т.К. шкоду, завдану злочинами ( а.с.71-74).

               Факт арешту та опису спірного житлового будинку  підтверджується актом арешту та опису від 07.02.2008 р., складеного державним виконавцем  ВДВС П»ятихатського РУЮ ОСОБА_11  ( а.с. 65-66).

              Оскільки правовідносини виникли між сторонами до вступу в законну силу ЦК України 2003 р.  та Сімейного Кодексу України  2002 р. ,   застосуванню підлягають норми ЦК України 1960 р.   та  КпШС   України  1969 р.

               Відповідно до ст..71 ЦК України 1960 р. загальний строк для захисту права за позовом особи , право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

                Відповідно до ст.. 75 ЦК України позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

         Відповідно до ст.. 58 ЦК України  якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду ( удавана угода) , то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

  Згідно з ст..  22 КпШС  України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною  власністю.

  Згідно з ст.. 24 КпШС України, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку  успадкування, є власністю кожного із них.

               Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5  та ОСОБА_1  перебувають у зареєстрованому шлюбі з 9.11 1979 р., під час сумісного проживання та за спільні кошти  побудували будинок, розташований по АДРЕСА_2  Дніпропетровської області, право власності на який було зареєстровано за відповідачем   ОСОБА_5 , 26.10.2001 р. ним вказаний будинок було відчужено ОСОБА_3  шляхом дарування за письмовою згодою позивачки - ОСОБА_5 ,  про що свідчить її  письмова заява,  а 25.12.2001 р. вказаний будинок було відчужено ОСОБА_3  на користь ОСОБА_5  також шляхом дарування спірного будинку.

Вказані  договори посвідчено нотаріально  і при їх  укладенні сторони досягли всіх істотних умов, що зазначено в текстах вказаних угод.

              Оскільки позивачка – ОСОБА_1  знала про укладення її чоловіком договору дарування житлового будинку 26.10.2001 р. та дала на це свою згоду , про що свідчить її особиста заява від вказаної дати, яка оглянута в судовому засіданні, підписання якої вона не заперечує,  то по вимогам щодо визнання даної угоди недійною нею пропущено строк позовної давності, який підлягає застосуванню, а у позові у цій частині слід відмовити у зв»язку з його пропуском.

               Твердження позивачки щодо  того, що вона не знайомилася із змістом даної заяви в нотаріальній конторі 26.10.2001 р. , суд оцінює критично, оскільки ці доводи є надуманими і  не підтверджуються будь - якими доказами.

                Вимоги позивачки щодо визнання недійсним договору дарування укладеного між відповідачами ОСОБА_5  та ОСОБА_3  25.12.2001 р. також не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою  в цій частині вимог також пропущено строк позовної давності, а її твердження  щодо того, що вона дізналася про  укладення вказаної угоди тільки 7.02.2008 р. від держаного виконавця ОСОБА_11 , суд оцінює критично, оскільки на час вчинення вказаної угоди  вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , з яким проживали разом, тому вона повинна була  дізнатися про порушення її права  і  не мала будь - яких  поважних  причин, які б не дозволяли їй це зробити.

    Крім того, сторонами не надано будь - яких доказів ,  які б свідчили про фактичне укладення між ними  договорів купівлі - продажу  , позики  та  застави спірного будинку, про що вони стверджують в судовому засіданні.

      Таким чином, оскільки відповідачем ОСОБА_5   право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2  області набуто на підставі договору дарування, укладеного 25.12.2001 р., то підстави для визнання вказаного будинку спільною сумісною власністю подружжя відсутні, і відповідно, відсутні підстави для визнання за

                                                                  -4-

позивачкою права власності на Ѕ частину даного будинку та звільнення її з- під арешту і виключення з опису, тому у цій частині вимоги позивачки також не підлягають задоволенню.

    Понесені позивачкою судові витрати  стягненню не підлягають у зв»язку з відмовою у позові.

             На підставі ст..ст. 58, 71,75 ЦК України  1960 р., ст.. ст..  22, 24  КпШС України 1969 р. та керуючись ст..ст. 10, 60, 79,88, 209, 212, 213, 214,215, 218 ЦПК України, суд,-

                                                    В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1  до   ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , відділу Державної виконавчої служби П»ятихатського районного управління юстиції, треті особи- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,   ОСОБА_8  , ОСОБА_9 , ОСОБА_10  про визнання договорів дарування недійсними, визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння , виключення майна з опису та звільнення його з- під арешту – відмовити.

На рішення на протязі 10 днів з дня його проголошення може бути подана заява про апеляційне оскарження,  а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П»ятихатський районний суд .

              Головуючий-суддя: