АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/7389/14-ц Головуючий у І інстанції Дорошинська В.Е.

Номер провадження: 22-ц/791/2744/15 Доповідач: Семиженко Г.В.

Категорія 05

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року листопада місяця 23 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Іванової І.П.

Лісової Г.Є.

при секретарі: Гурову Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 07 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про припинення права власності внаслідок знищення майна, перерозподіл частин і виділ в натурі, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

у жовтні 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 25 травня 2001 року ОСОБА_5 є власником 37/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Херсоні, власником інших 50/100 частин домоволодіння виступає ОСОБА_6, на підставі договору дарування від 29 грудня 2007 року власником 13/100 частин вказаного домоволодіння є ОСОБА_3, останній свою частину домоволодіння на виділеній йому у користування земельній ділянці зруйнував, у позові поставлено питання про припинення права власності ОСОБА_3 на 13/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 місті Херсоні, перерозподіл частин у спірному домоволодінні, з визнанням за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 86/100 частин спірного домоволодіння з виділенням їх в натурі з врахуванням встановленого порядку користування земельною ділянкою.

20 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому посилався на те, що сторони є співвласниками вказаного вище домоволодіння у зазначених частках, незаконним зайняттям іншими співвласниками його частини земельної ділянки та самовільним будівництвом йому чиняться перешкоди у користуванні земельною ділянкою, у позові просив усунути такі перешкоди шляхом зобов'язання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за власний рахунок знести самочинно збудовані по АДРЕСА_1 у місті Херсоні на земельній ділянці загальною площею 532 кв.м, виділеній ОСОБА_3 у користування, огорожу з черепашника, зведену по боковій межі з співвласником ОСОБА_3, та будівлю сараю, зведену по тильній межі земельної ділянки ОСОБА_3

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 07 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог обох позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог просив його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову з підстав, що у ньому зазначені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині відмови у задоволенні первинних позовних вимог просив його скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 з підстав, що у ньому зазначені.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, при цьому представнику ОСОБА_3 ОСОБА_2 було роз'яснено право заявити клопотання про призначення у справі судової експертизи для вирішення питання наявності перешкод в користуванні земельною ділянкою та порядку їх усунення, у судовому засіданні з цього приводу було оголошено перерву для узгодження позиції з довірителем, після перерви відповідного клопотання заявлено не було.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Сторонами у справі не заперечується того факту, що вони є власниками вказаних у позові частин спільного житлового будинку АДРЕСА_1 у місті Херсоні, частина якого демонтована, отже його реальний стан не відповідає правовстановлюючим документам сторін, рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 16 вересня 2008 року у задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою ухвалено в користування ОСОБА_3 виділити частину земельної ділянки площею 67,7 кв.м, в т.ч. площу під забудівлями з окремим виїздом на АДРЕСА_1 в сумісне користування ОСОБА_5, ОСОБА_6 виділити частину земельної ділянки площею 453,3 кв.м, в т.ч. площу під забудівлями з окремим виїздом АДРЕСА_2

Відповідно до положень ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 364 цього Кодексу співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, за ст. 365 за певних обставин право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, на позивача у такому випадку у відповідності до положень ст. ст. 10, 60 вказаного Кодексу покладається обов'язок належними та допустимими доказами довести факт порушення його законного права діями чи бездіяльністю відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, отже відсутність дозволу на будівництво, проекта або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним, відповідно до ч. 2 цієї норми матеріального права головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості, при цьому, в розумінні ч. 1 даної норми самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Поняття реконструкції об'єкта нерухомості міститься в п. 3 Державних будівельних норм В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Оскільки в результаті проведеної самовільної реконструкції спільний будинок сторін втратив відповідність даним правовстановлюючих документів, він є самочинним, право на такий об'єкт не підлягає захисту, передбачені законом підстави для задоволення вимог щодо його поділу чи виділу відсутні.

Немає підстав для задоволення вимог і зустрічного позову, оскільки на вимогу ст. ст. 10, 58-60 ЦПК України позивачем за цим позовом не надано належних та допустимих доказів наявності перешкод від іншої сторони у користуванні виділеній йому рішенням суду земельною ділянкою, в чому полягають такі перешкоди та які можливі варіанти їх усунення, посилання на висновок експертизи, який проводився у іншій справі, не є належним та допустимим доказом у даній справі.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не містять посилання на обставини чи норми права, які б могли бути підставою для їх задоволення, скарги слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 07 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _