ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
17.07.2006 року Справа № 12/7пд
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Бородіної Л.І.
Журавльової Л.І.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.06.06. Розпорядженням від 14.07.06 склад судової колегії змінено.
при секретарі Мартинцевій Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача Баранов П.В., державний податковий інспектор
юридичного відділу,
довіреність № 2837/Ю-25 від 05.04.2006
від 1-го відповідача не прибув
від 2-го відповідача не прибув
розглянувши Державного підприємства „Донбасантрацит”,
апеляційну скаргу м. Красний Луч Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 18.05.2006
у справі №12/7пд (суддя Палей О.С.)
за позовом Державної податкової інспекції у м. Красний Луч
Луганської області
до 1-го відповідача Приватного малого підприємства „Восток-Сервіс”,
м. Красний Луч Луганської області
до 2-го відповідача Державного підприємства „Донбасантрацит”,
м. Красний Луч Луганської області
про визнання договору недійсним
Постановою господарського суду Луганської області від 18.05.2006 у справі №12/7пд (суддя Палей О.С.) задоволено позов Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області до Приватного малого підприємства „Восток–Сервіс”, м. Красний Луч Луганської області та до Державного підприємства „Донбасантрацит”, м. Красний Луч Луганської області; визнано недійсним договір купівлі–продажу товарів №14 від 24.01.2005, укладений між Приватним малим підприємством „Восток–Сервіс” та Державним підприємством „Донбасантрацит” як такий, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; стягнуто з Приватного малого підприємства „Восток–Сервіс” на користь Державного підприємства „Донбасантрацит” - 9503 грн. 00 коп. вартості поставленого товару; стягнуто з Державного підприємства „Донбасантрацит” в доход державного бюджету вартість поставленого товару в сумі 9503 грн. 00 коп.
Постанова господарського суду з посиланням на норми статей 207, 208 Господарського кодексу України мотивована обґрунтованістю заявлених вимог, оскільки рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005, що набрало законної сили, визнані недійсними установчі документи Приватного малого підприємства „Восток–Сервіс”, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та припинено державну реєстрацію Приватного малого підприємства "Восток-Сервіс".
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що угоди, укладені від імені відповідачів будь–якими особами, предметом яких є одержання доходів, можна розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Інтерес держави та суспільства у сплаті суб’єктами оподаткування податків випливає з обов’язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в статті 67 Конституції України та законах України з питань оподаткування.
Умисел Приватного малого підприємства „Восток–Сервіс”, 1-го відповідача у справі, як юридичної особи вбачається в умислі посадової особи, що підписала договір, накладні на поставку товарів, специфікацію і рахунок, та не мала на це законних повноважень.
Державне підприємство „Донбасантрацит”, 2-ий відповідач у справі, не погодилось з прийнятою місцевим господарським судом постановою від 18.05.2006 та подало апеляційну скаргу від 01.06.2006 №1-7/1237, в якій просить скасувати зазначену постанову повністю, як таку, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та припинити провадження по справі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав наступне.
Місцевим господарським судом при досліджені матеріалів справи в якості доказу без додаткової перевірки прийнято до уваги рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005, яким визнані недійсними установчі документи Приватного малого підприємства "Восток-Сервіс". На думку скаржника дана справа непідвідомча суду у розумінні статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, а підлягає розгляду в господарському суді згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
В порушення матеріальних прав судом прийнято до уваги докази позивача, що договір № 14 від 24.01.2005 між Державним підприємством "Донбасантрацит" та Приватним малим підприємством "Восток-Сервіс" був укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, а також наявність вини у формі наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Цивільний кодекс України дає вичерпний перелік підстав визнання правочину недійсним.
Позивач свої вимоги обґрунтовує, посилаючись на статті 207, 208 Господарського кодексу України, але відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів фактів, що виконуючи господарське зобов’язання Державне підприємство „Донбасантрацит” свідомо допускало настання противоправних наслідків.
Державна податкова інспекція у м. Красний Луч Луганської області, позивач у справі, подала заперечення на апеляційну скаргу від 22.06.2006 №6077/10-25, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого господарського суду без змін.
Позивач вважає, що господарським судом Луганської області при прийнятті постанови від 18.05.2006 у справі №12/7пд обґрунтовано прийнято до уваги рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005, оскільки відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду за цивільною справою, яке набрало чинності, обов’язкове для господарського суду у відношенні фактів, встановлених судом і мають значення для вирішення спору.
Приватне мале підприємство „Восток–Сервіс”, перший відповідач у справі, відзив на апеляційну скаргу не надало, не скористалось правом участі у судовому засіданні, хоча належним чином було повідомлено про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Також не скористалось правом участі у судовому засіданні і Державне підприємство „Донбасантрацит”, другий відповідач у справі, заявник апеляційної скарги, яке також повідомлено належним чином про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Позивач вважає, можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представників відповідачів.
Судова колегія дослідивши докази вручення відповідачам повісток про розгляд справи у порядку статей 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи те, що від відповідачів не надійшло клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, керуючись приписами пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає можливим розгляд апеляційної скарги без першого та другого відповідачів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи і пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Між Державним підприємством "Донбасантрацит" в особі відособленого підрозділу шахта "Краснолуцька" Державного підприємства "Донбасантрацит" на підставі довіреності №1-1/96 від 14.01.2005, виданої Державним підприємством "Донбасантрацит", та Приватним малим підприємством "Восток-Сервіс" було укладено письмовий договір купівлі-продажу за №14 від 24.01.2005 (а.с.8-9).
На виконання вказаного договору Приватним малим підприємством "Восток-Сервіс" було поставлено та передано у власність відособленому підрозділу шахта "Краснолуцька" Державного підприємства "Донбасантрацит", відповідно до податкової накладної №9 від 26.01.2005, товари на суму 9503 грн. (у тому числі ПДВ - 1583,84 грн.). Товари за договором купівлі-продажу за №14 від 24.01.2005 від Приватного малого підприємства "Восток-Сервіс" відособленим підрозділом шахта "Краснолуцька" Державного підприємства "Донбасантрацит" було отримано відповідно до прибуткового ордеру від 26.01.2005 (а.с.12-14).
За передані товари відособленим підрозділом шахта "Краснолуцька" Державного підприємства "Донбасантрацит" було перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок Приватного малого підприємства "Восток-Сервіс", про що свідчать:
- платіжне доручення №73 від 04.03.2005 на суму 5465,96 грн., згідно рахунку №9 від 26.01.2005 (а.с.15);
- платіжне доручення №80 від 25.03.2005 на суму 4037,04 грн., згідно рахунку №9 від 26.01.2005 (а.с.16).
Усього за березень 2005 року відособлений підрозділ шахта "Краснолуцька" Державного підприємства "Донбасантрацит" перерахував на розрахунковий рахунок Приватного малого підприємства "Восток-Сервіс" грошові кошти в сумі 9503 грн.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005 визнані недійсними установчі документи Приватного малого підприємства "Восток-Сервіс", а також свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі, тобто з 17.07.1997. Вказані документи визнані судом недійсними, у зв'язку з реєстрацією Приватного малого підприємства "Восток-Сервіс" на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності Родичеву М.Ф., яка ніякого відношення до заснування і діяльності Приватного малого підприємства „Восток-Сервіс” не мала і не має (а.с.18).
Державною податковою інспекцією у м. Красний Луч, позивачем у справі, 06.04.2006 заявлено вимогу про визнання письмового договору купівлі–продажу товарів №14 від 24.01.2005, який фактично виконаний на загальну суму 19006 грн., укладеного та виконаного між Приватним малим підприємством "Восток-Сервіс" та відособленим підрозділом шахта "Краснолуцька" Державного підприємства "Донбасантрацит" повністю недійсним, як скоєного з метою, протиправною інтересам держави та суспільства, застосування до сторін правових наслідків, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України.
Позивач 18.05.2006 уточнив позовні вимоги та просить визнати спірний договір недійсним як такий, що скоєний з метою, суперечною інтересам держави та суспільства за наявністю наміру у першого відповідача, з якого стягнути на користь другого відповідача 9503 грн. отриманих за товар, поставлений за спірною угодою, а з другого відповідача в доход Державного бюджету України вартість отриманого товару в розмірі 9503 грн. (а.с.56).
Постановою господарського суду Луганської області від 18.05.2006 позов задоволено.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Як свідчать матеріали справи рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005, що набуло законної сили, на підставі досліджених доказів встановлено, що Приватне мале підприємство „Восток-Сервіс” зареєстроване без вільного волевиявлення особи, зазначеної засновником, Родичева М.Ф. ніякого відношення до створення та діяльності підприємства не має.
У зв’язку з викладеним, суд визнав недійсними установчі документи підприємства відповідача, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та припинив державну реєстрацію Приватного малого підприємства „Восток-Сервіс”.
Необхідними умовами визнання угоди недійсною згідно зі статтями 207, 208 Господарського кодексу України, чинного на час укладення та виконання спірної угоди, є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від 28.04.1978 №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз’яснив, що до угод, укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними і юридичними особами від оподаткування доходів.
Здійснення невідомими особами господарської діяльності від імені підприємства зі статусом юридичної особи, на яке законодавством покладені конкретні обов’язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб’єктами підприємництва.
Тому угоди, укладені від імені цих підприємств будь-якими особами, предметом яких є одержання доходів, можна розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Інтерес держави і суспільства у сплаті суб’єктами оподаткування податків випливає з обов’язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в статті 67 Конституції України та законах України з питань оподаткування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно врахував доказом умислу Приватного малого підприємства „Восток-Сервіс”, першого відповідача у справі, по угоді, що є предметом спору, рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005, яким визнано недійсними установчі документи Приватного малого підприємства „Восток-Сервіс”, оскільки реєстрація цього підприємства здійснена без наміру займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати в державний бюджет усі встановлені законодавством податки та збори.
Умисел першого відповідача як юридичної особи вбачається в умислі посадової особи, що підписала договір, накладні на поставку товарів, специфікацію і рахунок, та не мала на це законних повноважень.
З матеріалів справи не вбачається, що податкові зобов’язання по оспорюваній угоді та оподаткований прибуток підприємством визначалися.
Статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, що при наявності умислу лише у однієї зі сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. За неможливості повернути майно в натурі. Згідно пункту 18 Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 12.03.1999 №02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”, набувач повинен відшкодувати первісну вартість майна.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з другого відповідача в доход бюджету вартість отриманого товару в сумі 9503 грн., а з першого відповідача на користь другого відповідача –сплачені за товар кошти в сумі 9503 грн.
Доводи апеляційної скарги, щодо перевірки рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005, оскільки на думку скаржника дана справа не підвідомча місцевому суду у розумінні статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, судовою колегією відхиляється.
Зазначене рішення Краснолуцького міського суду набрало законної сили і є обов’язковим для виконання на всій території України.
З огляду на викладене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова господарського суду Луганської області від 18.05.2006 у справі №12/7пд відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Донбасантрацит”, м.Красний Луч на постанову господарського суду Луганської області від 18.05.2006 у справі №12/7пд залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 18.05.2006 у справі №12/7пд залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Судді Л.І. Бородіна
Л.І. Журавльова