УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" листопада 2015 р. Справа № 906/1468/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від первісного позивача: (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - дов. від 12.08.2015 № 86/16

від первісного відповідача: (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 - дов. від 20.10.2015

від третьої особи - 1: не з'явився

від третьої особи - 2:: ОСОБА_3 - дов. № 08.07.2015 № 10-12245/15

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ)

до ОСОБА_4 апеляційного господарського суду (м. Київ)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного відповідача:

1) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (м. Київ)

2) Державна судова адміністрація України (м. Київ)

про стягнення 727656,78 грн.

та зустрічним позовом ОСОБА_4 апеляційного господарського суду (м. Київ)

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

про тлумачення п. 3.2 договору (найму) оренди нерухомого майна №17/12-324 від 26.07.2012

В судовому засіданні 12.11.2015 оголошувалась перерва до 24.11.2015 з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.09.2015 порушено провадження у справі № 906/1468/15 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ОСОБА_4 апеляційного господарського суду про стягнення 457 237,94 грн основного боргу за невідшкодовані фактичні витрати з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі за період з липня 2012 року по травень 2015 року, пені в розмірі 25 017,87 грн, нарахованої з 31.07.2014 по 02.08.2015, інфляційних втрат в сумі 224 944,44 грн та 20 456,53 грн річних, нарахованих за період з грудня 2012 року по червень 2015 року на підставі укладеного між сторонами договору №17/12-324 оренди нерухомого майна від 26.07.2012 в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 13.11.2012 та в редакції рішення господарського суду Рівненської області від 11.07.2013 у справі № 918/778/13 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_4 апеляційного господарського суду про стягнення в сумі 681 493 грн. 41 коп. та за зустрічним позовом ОСОБА_4 апеляційного господарського суду до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про внесення змін до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором №17/12-324 (найму) оренди нерухомого майна від 26.07.2012 р. в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 13.11.2012 та в редакції рішення господарського суду Рівненської області від 11.07.2013 у справі №918/778/13 залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2013, у зв'язку з чим виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат позивача з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі протягом липня 2012 - жовтень 2015 на загальну суму 470 773,11 грн.

19.10.215 ОСОБА_4 апеляційний господарський суд подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вказуючи на їх необґрунтованість. (т.2 а.с.20-24).

Ухвалою господарського суду від 22.10.2015 залучено до участі у справі на стороні відповідача третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Державну судову адміністрацію України.

06.11.2015 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 апеляційного господарського суду до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про тлумачення п. 3.2 договору (найму) оренди нерухомого майна №17/12-324 від 26.07.2012 в частині стягнення боргу за невідшкодування фактичних витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням систем електропостачання будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 з урахуванням нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат. (т.2 а.с. 65 - 68).

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для окремого тлумачення та конкретизації положень п. 3.2 договору №17/12-324 (найму) оренди нерухомого майна від 26.07.2012 в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 від 13.11.2012 в частині стягнення боргу за невідшкодування фактичних витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням систем електропостачання будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Шолуденка,1 з урахуванням штрафних санкцій, як неукладений за своєю природою та змістом.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.11.2015 прийнято зустрічну позовну заяву від 04.11.2015 №09 -16/5125/15 ОСОБА_4 апеляційного господарського суду до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про тлумачення п. 3.2 договору (найму) оренди нерухомого майна №17/12-324 від 26.07.2012 до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 906/1486/15.

12.11.2015 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала заперечення на відзив. (т.2 а.с. 100 -103).

12.11.2015 через діловодну службу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 12.11.2015 про зміну (доповнення) позовних вимог та від представника первісного позивача - заперечення № 31/13-4242 від 11.11.2015 на відзив первісного відповідача з додатками; заперечення № 31/13-4241 на зустрічну позовну заяву з додатками; клопотання про долучення доказів до матеріалів справи згідно переліку.

Як вбачається з наданого представником відповідача ОСОБА_2 клопотання він просить визнати п. 3.2 спірного договору таким, що є неукладеним.

Ухвалою суду від 12.11.2015 клопотання представника відповідача про зміну (доповнення) позовних вимог ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 12.11.2015 залишено без розгляду (т.2 а.с.209,210).

24.11.2015 від представника позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання від 24.11.2015, в якому звернув увагу суду щодо неможливості практичного виконання сторонами п. 3.2 договору оренди у зв'язку з різними підходами в його тлумаченні та відсутністю механізму його практичної реалізації.

В судовому засіданні 24.11.2015. представник позивача підтримав вимоги первісного позову та заперечив проти вимог зустрічного позову, а представник відповідача та третьої особи - 2 заперечили проти вимог первісного позову та підтримали вимоги зустрічного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спорів по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (орендодавець) та ОСОБА_4 апеляційним господарським судом (орендар) було укладено договір №17/12-324 (найму) оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №9954, (надалі - "Договір оренди") за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування без права викупу нежитлові приміщення в (літ. А), загальною площею 4 664 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, що є власністю орендодавця (т.1 а.с.23-27).

13.11.2012 між орендодавцем та орендарем було укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до Договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №16409 (надалі - "Договір про внесення змін") за змістом якого сторонами було вирішено внести зміни та доповнення до Договору оренди.(т.1 а.с.35-40).

За змістом п. 3.2 Договору оренди в редакції Договору про внесення змін фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщення, зокрема, технічного обслуговування систем електропостачання будівлі. Фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщення, зазначені у цьому пункті, відшкодовуються орендарем на підставі: - відповідних рахунків орендодавця, виставлених до 15 числа поточного місяця за попередній місяць, у відповідності з актами приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій, що надають орендодавцю зазначені роботи (послуги); - актів про відшкодування фактичних витрат орендодавця, пов'язаних з утриманням приміщення, що складені останнім днем місяця, за який здійснюється відшкодування витрат, у відповідності з актами приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій, що надають орендодавцю зазначені роботи (послуги); - належним чином завірених орендодавцем копій актів приймання-передачі робіт (послуг) господарських організацій, що надають орендодавцю роботи (послуги) з утримання приміщення. Розрахунок відшкодування фактичних витрат орендодавця розраховується пропорційно долі орендаря, яка виражається у процентному співвідношенні площі приміщення до загальної площі будівлі по вул. Шолуденка, 1, в місті Києві, яка становить 10991,1кв.м, і складає 42,43%. Витрати, зазначені в абзаці 2 підпункту 4 пункту 3.2 договору, відшкодовуються орендарем на підставі розрахунку, який надано у додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору. Пунктом 3.6 договору оренди (в редакції договору про внесення змін) визначено, що фактичні витрати, зазначені у п.3.2 договору, перераховуються орендодавцю на підставі документів, наведених у п.3.2 договору, протягом 15 банківських днів з дня отримання орендарем. У випадку відмови орендаря сплатити фактичні витрати орендодавцю, орендар зобов'язується терміново (протягом 3-х робочих днів з дня отримання документів, наведених у п.3.2 договору) письмово надати орендодавцю мотивовану відмову від відшкодування фактичних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що за період користування орендарем орендованим приміщення з липня 2012 по травень 2015 орендодавцем були направлені рахунки та акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) для здійснення відшкодування фактичних витрат з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі з урахуванням компенсації цих витрат в сумі 13 535,17 грн на загальну суму 457 237,94 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом умов договору оренди щодо відшкодування останнім витрат орендодавця на утримання об'єкту оренди на суму 457 237,94 грн, позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості з відповідача. Тоді як відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до позивача за первісним позовом про тлумачення п. 3.2 договору (найму) оренди нерухомого майна №17/12-324 від 26.07.2012 в частині відшкодування фактичних втрат орендодавця з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі за отримані відповідачем у спірний період відповідні послуги.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України , саме на момент вчинення правочину.

Згідно із статтею 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як вбачається із місту зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом не вбачає настання реальних правових наслідків, які обумовлені у п.3.2 договору оренди нерухомого майна №17/12-324 від 26.07.2012 у вигляді відшкодування фактичних втрат орендодавця з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі за отримані відповідачем у спірний період відповідні послуги.

Таким чином, закріплений у п. 3.2 цього договору принцип пропорційності оплати фактично наданих послуг позивачем у виставлених до сплати рахунках на підставі підписаних з контрагентами останнього, в даному випадку ТОВ "КП ЕНРІ", з яким ДК "Газ України" підписував акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), а саме: з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі не враховувався.

Відшкодування сум фактичних витрат позивача з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі, які визначені в рахунках до ОСОБА_4 апеляційного господарського суду, принцип пропорційності застосовувався позивачем до сум, визначених між ним та його контрагентом -ТОВ "КП ЕНРІ" в актах здачі - приймання робіт, а не в правовідносинах з відповідачем.

Тобто, позивач за первісним позовом в чинній редакції п.3.2 договору ввів в оману відповідача.

Чинна редакція п.3.2 договору не містить визначення того, яке обладнання відноситься до систем електропостачання будівлі (перелік обладнання), не містить переліку послуг, що надавались контрагентами позивача, і яку вартість встановила або мали становити відповідні послуги.

Таким чином, визначена для відповідача позивачем вартість послуг згідно п.3.2 спірного договору в частині відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням систем електропостачання будівлі, не відповідає дійсній їх вартості.

Судом встановлено, що принцип пропорційності розраховані позивачем невірно, оскільки визначено з загальної площі будівлі по вул.Шолудченка,1 в м. Києві в розмірі 10991,1 кв., однак у п.1.1. договору оренди загальна площа нежитлової будівлі за цією адресою становить 9 376,70 кв.м.

З огляду на зміст п.3.2 договору оренди щодо часткового відшкодування відповідачем послуг з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі, враховуючи встановлення судом факту замовчування позивачем того, які саме послуги відносяться до технічного обслуговування систем електропостачання будівлі і яка дійсна вартість цих послуг, незабезпечення орендодавцем надання спірних послуг орендарю відповідно до чинного законодавства, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що у випадку не визнання п.3.2 спірного правочину в частині відшкодування послуг з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі недійсним призведе до необґрунтованого використання державних коштів.

Відповідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Подання відповідачем зустрічного позову суд оцінює його як заперечення щодо дійсності спірного договору оренди.

Відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Таким чином, враховуючи що п. 3.2 договору (найму) оренди нерухомого майна суперечить діючому законодавству, господарський суд, керуючись п.1 ст.83 ГПК України вважає за необхідне визнати недійсним п.3.2 договору оренди нерухомого майна від 26.07.2012 р. № 17/12-324 (найму), укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (орендодавець) та ОСОБА_4 апеляційним господарським судом (орендар), в редакції договору про внесення змін та в редакції рішення господарського суду Рівненської області від 11.07.2013 у справі №918/778/13, в частині відшкодування послуг з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі.

За таких обставин, первісні позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 апеляційного господарського суду про тлумачення п. 3.2 договору оренди в редакції договору про внесення змін шляхом виключення з нього спірних позицій та рішення господарського суду Рівненської області не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним п.3.2 договору оренди нерухомого майна від 26.07.2012 р. № 17/12-324 (найму), укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (орендодавець) та ОСОБА_4 апеляційним господарським судом (орендар), в редакції договору про внесення змін та в редакції рішення господарського суду Рівненської області від 11.07.2013 у справі №918/778/13, в частині відшкодування послуг з технічного обслуговування систем електропостачання будівлі.

2. В задоволенні первісного позову Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відмовити.

3. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 апеляційного господарського суду відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.11.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)

4 - ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві (рек. з повід.)