ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" березня 2007 р.                                                                                Справа №  10/61

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді   за участю  секретаря судового засідання  помічника судді Катеринчика А.І.

За позовом   Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот"   

до відповідача  Державна податкова інспекція у м. Рівне

про   визнання податкового повідомлення-рішення №000012344/0/23-318 від 19.01.2007 року недійсним (нечинним)

В засіданні оголошувалася перерва з 06 по 15 березня 2007 року.

від позивача    –Коробка Н.М., Киріша Л.Г.;

від відповідача–Форет М.С., Сидорчук М.А.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства  України  роз’яснені.

СУТЬ СПОРУ:  Позивач звернувся в господарський суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне в якому просить визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення № 000012344/0/23-138 від 19.01.2007 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги. Пояснили суду, що оспорюване рішення прийнято без встановлених підстав. Вказують, що відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Оскільки згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2006р. (рядок 21)  різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту має від’ємне значення, то позивач мав право на бюджетне відшкодування за листопад 2006р., розмір якого було визначено у  відповідності до вимог п.п.7.7.2 „а” п. 7.7 ст. 7  Закону України „Про податок на додану вартість”. Даними підпунктом визначено, що  якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту , має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Просить позов задоволити.

Відповідач надав суду  заперечення проти позову, обґрунтовуючи тим, що позивачем неправомірно було віднесено до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування  суми оплати постачальникам по заборгованості за попередні періоди, які відсутні в залишку від’ємного значення, що виник у попередньому звітному періоді (жовтні 2006р.), що є порушенням п.п.7.7.2 „а” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. При цьому вказує, що позивачем до податкового кредиту у жовтні 2006р. включено податкову накладну №3229 від 30.09.2006р. виписану ЗАТ „Укргазенерго” на поставлений природний газ на суму 30049362,90 грн., в т.ч. ПДВ           5 008 227,15 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.09.2006р. у позивача рахувалась кредиторська заборгованість по розрахунках з   ЗАТ „Укргазенерго” за отриманий природний газ в сумі 83 950 449,76 грн., в т. ч. ПДВ 13 991 741,63 грн. У вересні 2006р. проведено розрахунки на суму 21 700 000,00 грн.,  в т. ч. ПДВ 3 616 666,67 грн. Сальдо на 01.10.2006р. становить Кт. 92 299 812,66 грн., оплачено в жовтні 2006р. 31825,61 грн., в т. ч. ПДВ 5 211 970,94 грн., та отримано природного газу на суму 21 739 591,44 грн., в т. ч. ПДВ 3 623 265,24 грн. сальдо на  01.11.2006р. становить Кт. 82 767 578,49 грн. Пунктом 6.5 договору на постачання природного газу, укладеного між позивачем та ЗАТ „Укргазенерго” №01/77/Х від 14.03.2006р., визначено, що за наявності заборгованості покупця за цим договором, постачальник зараховує кошти, які надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, переданий за цим договором в минулі періоди незалежно від вказаного в платіжному дорученні покупця призначення платежу. На думку відповідача позивач, відповідно до п.п. „б” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування може включити до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за умови, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п.п.7.7.1 має від’ємне  значення.

Просить в задоволені позову відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено виїзну позапланову  перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період листопад 2006р.. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 58/50/23-300/05607824 від 18.01.2007р. В результаті перевірки встановлено порушення порзивачем п.п. 7.7.2 „а” п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. На підставі матеріалів перевірки відповідачем прийнято  податкове повідомлення-рішення №000012344/0/23-318 від 19.01.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 526 444,00грн.

Дослідженими судом доказами встановлено, що позивач 19 грудня 2006р.подав до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію  з податку на додану вартість за  листопад 2006р., в якій в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2006р. задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (жовтень 2006р.) фактично сплачена постачальникам у жовтні 2006р. в сумі 10 107 530,00 грн. та в рядку 25 „сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню” також зазначена сума в розмірі 10 107 530,00грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування  - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регулюються п.п.7.7 ст.7 вказаного Закону. Так, згідно п.п.7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту  такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту , має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2).

З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають  бути фактично сплачені у попередньому  податковому періоді постачальникам товарів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в жовтні 2006р. було здійснено постачальникам товарів платежів на суму  56 581 796,56 грн. в т. ч. сплачена загальна сума ПДВ 10 204 054,01 грн., що  більше ніж сума заявлена позивачем до бюджетного відшкодування.

Відповідно до поданого відповідачем детального  розрахунку суми  бюджетного відшкодування за листопад 2006 року, сума оплати ВАТ "Рівнеазот"  у жовтні 2006 року ЗАТ “Укргазенерго” за поставлений газ становить “0” грн.  Проте, судом було  з’ясовано, що наведені відповідачем дані розрахунку  не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються, наданими позивачем суду платіжними дорученнями  на оплату природного газу, отриманого від  ЗАТ “Укргазенерго”, та актом № РН-0000834 прийому-передачі партії природного газу від 31.10.2006 року. Так, згідно платіжних доручень, позивачем було перераховано грошові кошти в  сумі    31 271 825,61 грн.,  в т. ч ПДВ – 5 211 970,93 грн., а саме:

- № 9542 від 06.10.2006р. на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 833333,33 грн.;

- № 10196 від 20.10.2006р. на суму 750 000,00 грн., в т. ч. ПДВ – 125000,00 грн.;

- № 10195 від 20.10.2006р. на суму 2 250 000,00 грн., в т. ч. ПДВ – 375000,00 грн.;

- № 10342 від 24.10.2006р. на суму 1 550 000,00 грн., в т. ч. ПДВ – 258333,33 грн.;

- № 10343 від 24.10.2006р. на суму 450 000,00 грн., в т. ч. ПДВ – 75000,00 грн.;

- № 17 від 27.10.2006р. на суму 375 206,01 грн., в т. ч. ПДВ – 62534,34 грн.;

- № 18 від 27.10.2006р. на суму 2 974 290,80 грн., в т.ч. ПДВ – 495715,13 грн.;

- № 10599 від 31.10.2006р. на суму 7 575 000,00 грн., в т. ч. ПДВ – 1262500,00 грн.;

- № 10608 від 31.10.2006р. на суму 1 175 874,86 грн., в т. ч. ПДВ –195979,14 грн.;

- № 20 від 31.10.2006р. на суму 9 171 453,94 грн., в т.ч. ПДВ – 1 528 575,66 грн.

А згідно наданого суду акту  № РН-0000834 прийому-передачі партії природного газу від 31.10.2006 року, підписаного ВАТ “Рівнеазот” та ЗАТ “Укргазенерго” на виконання  п.6.6 договору №01/77/Х від 14 березня 2006 року,  проведено оплату за поставку природного газу в жовтні 2006 року на суму 11 364 385,43 грн., в т.ч. ПДВ – 1 894 064,23 грн.

Окрім того, в ході судового розгляду справи, судом було встановлено, що в наданому відповідачем розрахунку, сума  дозволеного податкового кредиту становить 12 531 480,00 грн. ( 11 601 083,00 грн. + 1 892,00 грн. + 928 505,00) проте  згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року (рядок 17) податковий кредит  становить  12 733 846,00 грн. При цьому, при перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зауважень щодо нарахування суми податкового кредиту у жовтні 2006 року у відповідача не було (стор. 16 Акту перевірки № 58/50/23-300/05607824  від 18.01.2007 року.)

Таким чином, посилання відповідача на порушення позивачем  п.п.7.7.2 „а” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в зв’язку з віднесенням до податкового кредиту жовтня 2006р. згідно податкової накладної №3229 від 30.09.2006р. суми податку на додану вартість в розмірі 5 008 227,15 грн. є суперечливими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах   Закону України „Про податок на додану вартість”.

Враховуючи наведене, позивачем не порушувався пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки фактична сплата позивачем отриманих товарів (послуг) від постачальників відбулася саме в жовтні місяці – попередньому періоді, за який подано Розрахунок суми бюджетного відшкодування, суму якого зменшено відповідачем.    

Керуючись    ст. 94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160,  163   Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1. Позов задоволити .

2. Визнати податкове повідомлення-рішення №000012344/0/23-318 від 19.01.2007 року нечинним.

3. Присудити з Державного бюджету України Відкритому акціонерному товариству "Рівнеазот"( код ЄДРПОУ 05607824)  судові витрати  в сумі 3 грн. 40 коп..

Виконавчий лист видати в порядку статті 258 КАС України.   

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                           

Постанова підписана  "22" березня 2007 р.