КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/18395/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Нечипоренко Н.С.

від відповідача - Ковальчук М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 (суддя Босий В.П.)

за заявою Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2014 у справі № 910/18395/14

за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарго Сервісез ЛТД"

про стягнення 11 195 439,54 дол. США,-

ВСТАНОВИВ:

Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 заяву Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2014 у справі № 910/18395/14 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2014 у справі 910/18395/14- без змін.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 та направити справу до Гсподарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.11.2015 апелянту поновлено строк для подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 24.11.2015.

Через відділ документального забезпечення до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду є обґрунтованою та правомірною, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

В судове засідання з`явився представники сторін та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

На розгляді господарського суду міста Києва знаходилася справа №910/18395/14 за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарго Сервісез ЛТД" про стягнення 11 195 439,54 дол. США (гривневий еквівалент 131 525 076,12 грн.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015, у задоволенні позову Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" відмовлено повністю.

21.09.2015 Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" звернулась до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі №910/18395/14, в якій заявник просить суд переглянути рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі №910/18395/14 за нововиявленими обставинами, скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 112 ГПК України передбачено, що Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Оскільки однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст.112 Господарського процесуального кодексу України, є істотність цих обставин для вирішення спору, тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які покладено в основу судового рішення.

Відповідно до п.п.2,5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Відтак, за своєю природою нововиявлені обставини є такими, що не були і не могли бути відомі заявникові на час прийняття спірного судового рішення.

Як на нововиявлену обставину, що має істотне значення для справи і не могла бути відома на час винесення рішення, заявник (позивач) посилається на лист № 9398/45/10-15 від 26.08.2015 Міністерства інфраструктури України, яким надано офіційні роз'яснення щодо дії міжнародних угод в сфері міжнародних вантажних перевезень залізницями України.

Проте колегія суддів не погоджується із такою позицію та обґрунтуванням заявника, та вважає, що Господарський суд міста Києва правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", зважаючи на наступне.

Господарським судом міста Києва розглядався позов Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарго Сервісез ЛТД» про стягнення 11195 439,54 дол. США за договором про організацію перевезень транзитних вантажів залізницями України.

Як зазначалося вище, рішення суду першої інстанції в задоволені такого позову було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 апеляційна скарга на рішення суду залишена без задоволення, а рішення без змін.

Дане рішення набрало чинності та в касаційному порядку Вищим Господарським судом України не переглядалось.

Позивач, мотивуючи свою заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва за нововиявленими осбавинами, такою обставиною зазначає лист Міністерства інфраструктури України, яким зокрема було роз`яснено, що норми Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) розповсюджуються лише на декілька залізничних ліній, що знаходяться у Львівській та Закарпатській областях, а відтак на правовідносини, які є предметом спору у дані справі, вказані норми не розповсюджуються, і під час винесення рішення суд мав керуватися положеннями Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС).

При цьому, як зазначає позивач, до отримання офіційного роз'яснення Міністерства інфраструктури України вказана інформація не доводилася до відома Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця".

В той же час, місцевим судом було обґрунтовано встановлено, та інше не було спростовано доводами заявника, що під час перегляду оскаржуваного рішення у апеляційному порядку, підставам, на які посилається заявник як на нововиявлені обставини, була надана оцінка.

Зокрема, судами обох інстанцій, як це вбачається із наявних матеріалів справи, при вирішені спору щодо наявності/відсутності у відповідача боргу за договором перевезень та при визначені розміру такого боргу, досліджувалися всі доводи та докази, подані вповноваженими представниками сторін як на підтвердження вимог так і на підтвердження заперечень, нормативно-правові акти, міжнародні акти, що регулюють питання в даній сфері правовідносин, та співставлялися їх положень для повного, всебічного, об`єктивного розгляду та постановки вмотивованого законного рішення, оскільки скаржником в апеляційній скарзі вказувалося на неправомірність застосування судом першої інстанції під час винесення рішення у даній справі положень Конвенції про міжнародні перевезення (КОТІФ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а отже, зважаючи на те, що вказаний скаржником лист міністерства є ні чим іншим як відповіддю на відповідне звернення, останній мав достатньо часу та можливості для отримання такого роз`яснення якв період розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного його перегляду.

Всі доводи апеляційної скарги Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" були досліджені та визнані судом апеляційної інстанції необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч. 3 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту неможливості звернутися до відповідного органу державної влади для надання офіційних роз'яснень спірних питань до моменту винесення рішення у даній справі, а відтак ним належним чином не доведено, що вказані в заяві обставини не могли бути відомі на час розгляду справи.

Частиною 4 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

З урахуванням викладеного, наведені заявником обставини зводяться до переоцінки доказів, які вже були предметом розгляду, не спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду міста Києва, щодо якого було заявлено про перегляд за нововиявленими обставинами, і не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі №910/18395/14.

Крім того, вказаний лист міністерства не є нормативно-правовим актом, положення якого мають загальнообов`язковий характер, а лише окремою суб`єктивною думкою центрального органу виконавчої влади.

Отже, місцевий суд правомірно дійшов висновку про неприйняття даного листа Міністерства інфраструктури України саме як нововиявленої обставини в рамках даної справи.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №29/441-09.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що місцевим судом при винесені оскаржуваної ухвали порушені норми матеріального права, не знайшли свого підтвердження, а отже не приймаються колегією суддів до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Щодо тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме постановлення ухвали суду за відсутності представника заявника, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2015 розгляд заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами призначено на 21.10.2015.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 19.10.2015 до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представників в інших судових засіданнях.

У п. 3.9.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, неявка представника позивача не перешкоджала вирішенню справи по суті, заявником не було подано суду доказів неможливості бути присутнім в судовому засіданні іншого вповноваженого представника підприємства, та відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегія суддів вважає, що Господарським судом міста Києва в даному випадку не було допущено порушення норм процесуального права та не були порушені права заявника, який міг, у випадку неможливості явки в судове засідання та при наявності необхідності, подати свої письмові додаткові пояснення по поданій заяві.

У відповідності до ч.5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Таким чином, в залежності від встановлення судом наявності нововиявлених обставин, суд наділений процесуальним правом перегляду судового рішення та з"ясування і оцінки доказів покладених в підставу заявленого позову.

При розгляді заяви позивача про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі № 910/18395/14 за нововиявленими обставинами, господарський суд правомірно та обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність нововиявлених обставин для перегляду вказаного рішення, а тому відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України та п п. 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі № 910/18395/14 суд законно залишив без змін.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/18395/14- без змін.

Матеріали справи № 910/18395/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко