Копія
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2009 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Юзюка О.М., Власенка О.В.,
при секретарі Дідик А.Б.,
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2.,
її представника ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області про часткове скасування рішення про оформлення права власності на господарське приміщення, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та спонукання до знесення самочинного будівництва із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2009 року,
встановила:
В липні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про спонукання до знесення двох самочинно побудованих гаражів на земельній ділянці поАДРЕСА_1, та приведення цієї ділянки до попереднього стану. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що є власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2 а у 2005 році ОСОБА_2. без належного дозволу та належно затвердженого проекту побудувала гаражі на спільній межі, внаслідок чого порушується її право власності на земельну ділянку.
Суд залучив Кам'янець-Подільську міську раду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Під час розгляду справи ОСОБА_1. збільшила свої вимоги, пред'явивши їх також до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради. Вона просить також скасувати рішення цього виконавчого комітету від 2 квітня 1998 року № 621 про оформлення права власності ОСОБА_2. на господарське приміщення розміром 6,30 х 4,30 м., яке зведене з порушенням державних будівельних норм на території домоволодіння АДРЕСА_1 у вигляді одного з вищевказаних гаражів. При цьому позивачка зазначила, що під час будівництва даного приміщення не дотримано відстань від нього до межі сусідньої ділянки та не забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівель і карнизу будівлі на територію суміжної ділянки, проте дані обставини не були враховані органом місцевого самоврядування при прийнятті оспорюваного рішення.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено Цим рішенням скасовано рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 2 квітня 1998 року № 621 в частині оформлення права власності ОСОБА_2. на господарське приміщення розміром 6,30 х 4,30 м. домоволодіння АДРЕСА_1 а також зобов'язано відповідачку не чинити ОСОБА_1. перешкод в користуванні суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_2, та знести господарські будівлі розміром 5,99 х 4,07 м. і 5,99 х 5,29 м., які розташовані на межі ділянок сторін. Також стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. понесені судові витрати: судовий збір - 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 7 грн. 50 коп., витрати на проведення судової експертизи - 2800 грн.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_2. побудувала дані підсобні приміщення самочинно, внаслідок чого вони перешкоджають ОСОБА_1. належним чином користуватися власною земельною ділянкою, а виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області незаконно оформив право власності відповідачки на одну з будівель.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду цим обставинам, а також порушення норм матеріального і процесуального права. При цьому вона зазначила, що спірні гаражі побудовані у 1998 році з дозволу Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області, тобто ще до передачі земельних ділянок у власність сторін, і на час будівництва, яке здійснено у відповідності до вимог закону, між цими ділянками була відсутня спільна межа. На думку ОСОБА_2., ОСОБА_1. пропустила строк звернення до суду за захистом своїх прав і є неналежним позивачем, оскільки її права не порушені, а суд, враховуючи час виникнення спірних правовідносин, помилково послався на норми діючого Цивільного кодексу України щодо самочинного будівництва і не обґрунтував позицію виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області стосовно заявленого позову. Також ОСОБА_2. вказала, що вимога ОСОБА_1. про скасування рішення про оформлення права власності на господарське приміщення підлягала розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, і суд, зобов'язавши не чинити позивачці перешкод в користуванні земельною ділянкою, вийшов за межі позовних вимог. Окрім того, відповідачка послалась на те, що ОСОБА_1. документально не підтвердила факт понесення витрат на проведення експертизи в сумі 2800 грн. і суд безпідставно стягнув з неї ці кошти.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_1. зазначила, що рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки самочинне будівництво, яке здійснила ОСОБА_2., перешкоджає їй належним чином користуватися земельною ділянкою, а оспорюване рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області про оформлення права власності відповідачки на одну з будівель не відповідає вимогам закону.
Представники Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області та виконавчого комітету цієї ради, які у встановленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явились.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2. підлягає частковому задоволенню.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки, за виключенням вирішення питання про порядок розподілу судових витрат, підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що ОСОБА_1. є власницею домоволодіння АДРЕСА_2, та земельної ділянки площею 1000 кв.м., яка закріплена за цим будинком.
ОСОБА_2. на праві власності належать сусіднє домоволодіння АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 368 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 14 листопада 1997 року № 984 надано дозвіл ОСОБА_2. на виготовлення проектної документації щодо будівництва на території її домоволодіння сараю для господарських потреб розміром 6,0 х 4,0 м.
31 листопада 1997 року головним архітектором міста було затверджено архітектурно-планувальне завдання цього будівництва № 129.
Відхилившись від затвердженого проекту та не маючи такого проекту щодо зведення другої будівлі, не отримавши погодження місця розташування господарських споруд та дозволів на будівництво і початок будівельних робіт, у 1998 році ОСОБА_2. побудувала два гаражі розміром 5,99 х 4,07 м. і 5,99 х 5,29 м.
Дане будівництво здійснено з порушенням п.3.25 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», оскільки не дотримано відстань в 1,0 м. до межі сусідньої ділянки по АДРЕСА_2, від найбільш виступної конструкції стіни господарських будівель і не забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію ділянки ОСОБА_1.
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 2 квітня 1998 року № 621 оформлено право власності ОСОБА_2. на господарське приміщення розміром 6,30 х 4,30 м. домоволодіння АДРЕСА_1
Зазначені обставини частково визнаються сторонами, а також підтверджуються: правовстановлюючими документами на домоволодіння АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 та на земельні ділянки, які закріплені за ними; схемами даних ділянок; проектом господарської будівлі та архітектурно-планувальним завданням від 31 листопада 1997 року № 129; рішеннями виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 14 листопада 1997 року № 984 і від 2 квітня 1998 року № 621; матеріалами, на підставі яких було прийнято останнє рішення; висновком будівельно-технічної експертизи від 12 січня 2009 року № 28.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, що була чинною на час будівництва гаражів) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з державними стандартами, нормами і правилами, архітектурно-планувальними завданнями і технічними умовами; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Частиною 3 статті 105 ЦК України (в редакції Закону 1963 року) визначено, що господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи істотним відхиленням від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок.
Відповідно до ст.376 ч.ч.1, 4 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2. здійснила самочинне будівництво двох гаражів, яке перешкоджає ОСОБА_1. належним чином користуватися своєю земельною ділянкою, а рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 2 квітня 1998 року № 621 про оформлення права власності ОСОБА_2. на господарське приміщення розміром 6,30 х 4,30 м. є незаконним і підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги щодо спростування цього факту не узгоджуються з обставинами справи.
Порушення прав ОСОБА_1. усунені у відповідності до вимог ст.152 ЗК України, ст.391 ЦК України, ст.59 ч.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Суд обґрунтовано прийняв рішення про знесення самочинно збудованих гаражів, оскільки ОСОБА_2. не надала жодних доказів про можливість приведення їх у відповідність до державних будівельних норм і подальшого узаконення у встановленому законом порядку.
При цьому суд не вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1. та обґрунтовано визнав її належним позивачем.
Посилання ОСОБА_2. на те, що гаражі будувались у 1998 році, тобто ще до передачі земельних ділянок у власність сторін, не спростовують вищевказаний висновок суду, оскільки діюче на той час законодавство також визначало порядок здійснення будівництва у відповідності до встановленого дозволу, належно затвердженого проекту та основних будівельних норм і правил. При цьому мали бути враховані законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Спірне самочинне будівництво продовжує існувати і на даний час, а тому, дотримуючись вимог п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2994 року, суд правомірно вирішив справу на підставі ст.376 цього Кодексу.
Додані до справи схеми земельних ділянок сторін спростовують доводи ОСОБА_2. про те, що на час будівництва між цими ділянками була відсутня спільна межа.
Посилання ОСОБА_2. на пропуск позивачкою строку звернення до суду за захистом своїх прав не ґрунтуються на законі. Так, ОСОБА_1. набула право на земельну ділянку по вул.Драй Хмари, в м.Кам'янець-Подільському, Хмельницької області, лише у грудні 2004 року. Самочинно зведені будівлі, які на даний час продовжують створювати перешкоди ОСОБА_1. в користуванні земельною ділянкою, не можуть бути об'єктом права приватної власності до прийняття їх в експлуатацію у встановленому законом порядку та їх державної реєстрації, а про існування рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 2 квітня 1998 року № 621 позивачка довідалась лише в суді. Як висновок, ОСОБА_1. не пропустила строку давності до пред'явлення позову.
Ствердження ОСОБА_2. про те, що вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на господарське приміщення підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства, є помилковим, оскільки даний спір виник із цивільних і земельних відносин.
Рішення суду в цій частині ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
В силу ст.88 ч.1 цього Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. в цілому, суд не врахував всі понесені позивачкою і документально підтверджені судові витрати, а також помилково поклав їх лише на одного відповідача - ОСОБА_2. В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки має місце порушення норм процесуального права.
Доводи ОСОБА_2. про те, що позивачка не підтвердила факт понесення витрат на проведення судової експертизи в сумі 2800 грн., спростовуються квитанцією від 28 листопада 2008 року № 28.
Всього ОСОБА_1. сплатила судовий збір в сумі 17 грн. (8,50х2), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп. і витрати на проведення судової експертизи в сумі 2800 грн., тобто - 2824 грн. 50 коп. Ці судові витрати мають бути присуджені з ОСОБА_2. і виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області в рівних частках, тобто по 1412 грн. 25 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст.79, 81, 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2009 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 і виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1понесені судові витрати в сумі по 1412 грн. 25 коп. з кожного.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Заєць В.С. Справа № 22ц - 1137
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 6