Копія
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2009 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Юзюка О.М., Власенка О.В.,
при секретарі Дідик А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1заборгованості за кредитним договором із апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2009 року про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу,
встановила:
В лютому 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за кредитним договором від 12 серпня 2006 року № DNH4KP20700143, яка виникла станом на 11 лютого 2009 року, в сумі 19552 грн. 62 коп., у тому числі заборгованості за кредитом - 6366 грн. 10 коп., заборгованості по процентам - 5919 грн. 39 коп., заборгованості по комісії - 3431 грн. 36 коп., пені - 2428 грн. 50 коп., судового штрафу (фіксована сума) - 500 грн., судового штрафу (процент) - 907 грн. 27 коп. Обґрунтовуючи свої вимоги, банк послався на невиконання ОСОБА_1. зобов'язань за цим договором.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2009 року відмовлено у прийнятті зазначеної заяви.
Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм процесуального права. При цьому банк зазначив, що ОСОБА_1. не виконав належним чином зобов'язання з повернення грошових коштів і заявлені вимоги ґрунтуються на правочині, укладеному між сторонами у письмовій формі, а висновок суду про існування спору про право є помилковим.
Учасники процесу, які у встановленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явились.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ЗАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Частиною 1 статті 95, пунктом 1 частини 1 статті 96 і пунктом 2 частини 1 статті 100 цього Кодексу визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
З матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1. був укладений кредитно-заставний договір № DNH4KP20700143, за яким банк надав останньому споживчий кредит на придбання телевізора, DVD-плеєра та холодильника в сумі 6366 грн. 10 коп. строком на 42 місяці, тобто до 12 лютого 2010 року. За цим договором ОСОБА_1. взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту щомісячними платежами в сумі 230 грн. 40 коп., у тому числі щомісячно сплачувати проценти за користування грошовими коштами в розмірі 2,09% від суми залишку заборгованості по кредиту. При порушенні позичальником грошового зобов'язання він мав сплачувати банку проценти за користування кредитом в розмірі 6% від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_1. зобов'язався сплатити ЗАТ КБ «ПриватБанк» пеню в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки, але не менше 1 грн., а при порушенні позичальником строків платежів, передбачених договором, більш ніж на 30 днів він мав сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Товар, який придбаний за кредитні кошти, був переданий ОСОБА_1. в заставу ЗАТ КБ «ПриватБанк». При цьому банк має право звернути стягнення на це майно у випадку невиконання позичальником умов договору.
Оцінивши належним чином надані матеріали, суд правомірно прийшов до висновку, що із заяви і поданих документів вбачається спір про право, а тому обґрунтовано відмовив ЗАТ КБ «ПриватБанк» у прийнятті даної заяви.
Так, кредитно-заставний договір містить умову про комісію, яку ОСОБА_1. має сплатити банку, проте конкретний розмір цієї комісії в угоді не визначений, а в заяві про видачу судового наказу та в поданих документах заборгованість по комісії належним чином не обчислена.
Окрім того, банк висунув вимогу про стягнення судового штрафу, який розраховується від суми позову, а ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою в порядку наказного провадження.
Ці вимоги не є безспірними. Вони тісно пов'язані з іншими вимогами заяви про видачу судового наказу, а тому суд правильно відмовив у прийнятті даної заяви в цілому.
Ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Ухвалу судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2009 року про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Трембач О.Л. Справа № 22ц - 1031
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 79