УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

________________________________________________________________________________________________________________ 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "23" листопада 2015 р.                                Справа № 906/1126/13

Господарський суд Житомирської області у складі судді Омельяна О.С., за участі секретаря Гаврилюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 906/1126/13

за заявою управління Пенсійного фонду України в Малинському районі, ідентифікаційний код 20405064, місцезнаходження: 11601, Житомирська обл., місто Малин, площа Соборна, буд. 12А

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", ідентифікаційний код 30793296, місцезнаходження: 11601, Житомирська обл., місто Малин, вул. Огієнка, буд. 55

про банкрутство

в частині розгляду заяви ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" (ідентифікаційний код 31577638, місцезнаходження: 83086, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, будинок 7; адреса для направлення кореспонденції: 49101, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, б.11, офіс 411) з вимогами до боржника на суму 6 911 110,96 грн.

в частині розгляду заяви Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH), (Федеративна Республіка Німеччина), (адреса для направлення кореспонденції: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 7-б/, оф.4 ) з вимогами до боржника на суму 6061430,12 грн.

за участі представників:

Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" - ОСОБА_2 - керівник;

ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" - не з'явився;

Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) - ОСОБА_3 - свідоцтво №4488/10 від 24.03.2011, діє на підставі договору №29/05-14-01 від 29.05.2014;

від розпорядника майна боржника - не з'явився,-

встановив:

у провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.09.2014, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 10.09.2014 за №8670 (т. 2 а.с. 263).

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3.9.1, абзацу 3 підпункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 доказом повідомлення про час та місце судового засідання в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучена до матеріалів справи та засвідчена самим судом копія реєстру поштових відправлень. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Судом встановлено, що особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання, повідомлені про час і місце розгляду справи своєчасно та з дотриманням вимог ГПК України, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції від 09.11.2015.

З урахування абзацу 2 підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 належним підтвердженням повідомлення про час і місце наступного судового засідання ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" є протокол судового засідання від 05.11.2015, в якому відображені відомості про явку учасників провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Згідно із статтею 1 Закону про банкрутство в редакції Закону про банкрутство, кредитор – юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов’язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

10.10.2014 шляхом направлення поштового відправлення Фірма Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) звернулася до господарського суду зі заявою від 10.10.2014 з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" на суму 24 121 402, 25 грн заборгованості (т. 5 а.с. 1-86). 14.10.2014 вказана заява надійшла до суду.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2015 (суддя Гнисюк С.Д.), зокрема, визнано вимоги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) на суму 17 322 057,35 заборгованості, а також 1218,00 грн судового збору, решту вимог відхилено (т. 12 а.с. 75-96).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2015 касаційну скаргу Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 в частині відмови у визнанні грошових вимог Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) на суму 6 061 430, 12 грн у справі №906/1126/13 скасовано; справу №906/1126/13 в частині кредиторських вимог Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) на суму 6 061 430, 12 грн передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (т. 13 а.с. 58-66).

Ухвалою господарського суду від 17.08.2015 (суддя Омельян О.С.),серед іншого, прийнято заяву Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) з вимогами до боржника на суму 6061430,12 грн до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні (т. 15 а.с. 7-8).

02.09.2015 до господарського суду надійшли пояснення Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) від 02.09.2015 щодо грошових вимог, які виникли за попередньою оплатою за облігації (т. 15 а.с. 34-39).

Вказані пояснення у частині визначення нового розміру вимог кредитора розцінено судом як заява кредитора про зменшення вимог кредитора до боржника до суми 5 576 807,47 грн, про що зазначено в ухвалі суду від 02.09.2015 (т. 15 а.с. 94-98).

Ухвалами господарського суду від 02.09.2015 та 07.10.2015, 21.10.2015, 05.11.2015, зокрема, відкладено розгляд заяви Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) з вимогами до боржника на суму 5 576 807,47 грн (з урахуванням заяви про зменшення вимог).

Розглянувши заяву Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) в частині вимог до боржника на суму 5 576 807,47 грн. (з урахуванням заяви про зменшення вимог), господарський суд встановив наступне.

Представником Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) у судовому засіданні підтримано заяву з вимогами до боржника з урахуванням зави про зменшення вимог.

Обґрунтовуючи заяву з вимогами до боржника, представником кредитора надано пояснення, що 01.06.2011 боржником як продавцем та фізичною особою Маттіасом Карл-Хайнц Кьолером як покупцем було укладено попередній договір купівлі-продажу облігацій №1. На підставі виставлених боржником рахунків-фактур (інвойсів), фізична особа підприємець Кьолер Маттіас Карл-Хайнц перерахував на рахунок боржника в якості оплати за попереднім договором купівлі-продажу облігацій 280 000 євро. 22.09.2011 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу облігацій №1.

Боржник, з невідомих представнику кредитора підстав, не завершив процедуру емісії облігацій та не отримав свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій. Внаслідок цього випуск облігацій не вважається здійсненим і покупець не набув ні права власності на облігації, ні прав з облігацій, у тому числі на їх погашення і отримання від емітента їх номінальної вартості. На час проведення судового засідання та у подальшому така процедура не може бути завершена, оскільки сплинув строк розміщення облігацій - 31.10.2011 (пункт 3.7 Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій). Отже виконання зобов'язань за договором купівлі продажу облігацій № 1 в натурі боржником є неможливим. На думку кредитора, термін невиконання зобов'язань боржником за вказаним договором розпочав свій відлік з наступного, за кінцевим днем розміщення облігацій днем, тобто з 01.11.2011.

Представником кредитора зазначено про необхідність повернення боржником попередньої оплати у розмірі 280 000,00 євро, що є основною заборгованістю. Також, на думку кредитора, у відповідності до ст.ст. 536 та 1048 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати з 01.11.2011 по 09.09.2014 підлягають нарахуванню проценти у розмірі облікової ставки НБУ на суму 57 413, 42 євро. Згідно курсу Національного банку України станом на дату подання заяви з вимогами до боржника вимоги кредитора становлять 5 576 807,47 грн (4627871,92 грн попередньої оплати + 948935,55 грн процентів).

Представником боржника у судовому засіданні заперечено щодо задоволення вимог Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) на суму 5 576 807,47 грн, оскільки строк виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу облігацій від 22.09.2011 № 1, на думку боржника, не настав. Надано пояснення, що кошти за договором купівлі-продажу облігацій від 22.09.2011 № 1 боржником отримувалися у гривнях за курсом міжбанку на день їх зарахування на рахунок боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.04.2011 протоколом № 11 загальних зборів акціонерів боржника було затверджено Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій, відповідно до якого передбачався випуск облігацій двох серій у бездокументірній формі номінальною вартістю 1,00 грн відповідно у кількості 3 000 000 шт. та 12 000 000 шт. До переліку осіб, серед яких емітент мав намір розмістити вказані облігації було включено, поряд з іншими, Кьолера Маттіаса Карл-Хайнц (т. 8 а.с. 210-236).

01.06.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод "МДЕЗ" як продавцем, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", та фізичною особою Маттіасом Карл-Хайнц Кьолером як покупцем було укладено попередній договір купівлі-продажу облігацій №1 (т.8 а.с. 237-239).

За п. 1.1 попереднього договору продавець зобов'язався після належного оформлення права власності на облігації передати пакет облігацій у власність покупця, що складають номіналом 12 500 000,00 грн, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продавцю на умовах цього договору 2 500 000,00 грн іменних дисконтних облігацій.

Розрахунки по цьому договору здійснюються частинами до виготовлення облігацій (п.3.1 попереднього договору).

Валюта розрахунку – євро у перерахунку з гривні по курсу НБУ на дату здійснення платежу (п. 3.2 попереднього договору).

На підставі виставлених боржником рахунків-фактур (інвойсів), Кьолер Маттіас Карл-Хайнц перерахував на рахунок боржника в якості оплати за попереднім договором купівлі-продажу облігацій :

07.06.2011 року - 100 000,00 євро;

05.07.2011 року - 30 000,00 євро;

04.08.2011 року - 50 000,00 євро;

04.08.2011 року - 100 000 євро,

що разом становить 280 000 євро (т. 5 а.с. 74-80).

18.08.2011 Житомирським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку засвідчено випуск боржником облігацій серії А на загальну суму 3000000,00 грн номінальною вартістю одна гривня та облігацій серії Б на загальну суму 12 000 000,00 грн номінальною вартістю одна гривня, що підтверджується тимчасовими свідоцтвами про реєстрацію випуску облігацій підприємствами (т. 8 а.с. 248-249).

22.09.2011 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу облігацій №1. За цим Договором, з урахування внесених в нього змін згідно додаткової угоди №1, покупець мав придбати і набути права власності на 3 000 000 штук облігацій підприємств іменних безпроцентних серії А, міжнародний ідентифікаційний номер UА4000128334, номінальною вартістю кожної 1 гривня, а також 12 000 000 штук облігацій підприємств іменних безпроцентних серії В (Б), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000128359, номінальною вартістю кожної 1 гривня. При цьому сторонами, з урахуванням внесених сторонами змін, визначено, що сумарна ціна договору складає 3 000 000,00 грн (т. 8 а.с. 242-245).

Згідно п. 8 договору купівлі-продажу облігацій цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

У подальшому покупець спірних цінних паперів Маттіас Карл-Хайнц Кьолер передав своє право вимоги до боржника на суму 280 000 євро попередньої оплати Фірмі Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань від 03.01.2014 (т. 5 а.с. 29 – 30).

Судом ураховується, що згідно із частинами 1, 3, 7, 9 статті 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", облігація – це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії. Емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Емітент може розміщувати іменні облігації та облігації на пред'явника. Обіг облігацій дозволяється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій. Продаж облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та проспектом емісії відповідного випуску облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), - в іноземній валюті.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і ц і н н и х п а п е р і в застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Оскільки чинним законодавством не передбачений типовий договір купівлі-продажу цінних паперів та виключний перелік умов такого договору, сторони відповідно до ст. 628 ЦК України на підставі вільного волевиявлення не включили до договору пункт щодо строку виконання зобов'язання.

Разом з тим, заперечення боржника щодо вимог кредитора з підстав ненастання строку виконання зобов’язання за договором купівлі-продажу облігацій від 22.09.2011 № 1 відхиляються судом з наступних підстав.

Положеннями статті 1 Закону про банкрутство визначено поняття конкурсного кредитора як кредитора за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, конкурсним кредитором може бути визнана особа, вимоги за основним зобов'язанням якої виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, а також особа, вимоги якої до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частинами 1, 2 статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Відтак, з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, як майнового, так і грошового характеру, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням строку, визначеного частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), оскільки протилежне матиме наслідком їх облік як вимог шостої черги.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом у постанові від 14.07.2015 при оскарженні ухвали господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 у зазначеній справі щодо вимог Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH).

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно Постанови №14/166 від 18.11.2014 року у справі №15/52/2012/5003 у подібних правовідносинах за редакцією Закону про банкрутство, чинною до 19.01.2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.09.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (т. 2 а.с. 263).                    

Отже, з 10.09.2014 є таким, що настав строк виконання боржником усіх зобов'язань, які виникли до моменту порушення провадження у даній справі про банкрутство ухвалою суду від 10.09.2014 року (т. 2 а.с. 253 – 257).

Згідно з положеннями статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, за договором купівлі-продажу облігацій з попередньою оплатою можуть виникати грошові зобов'язання продавця щодо повернення попередньої оплати у випадку неналежного виконання зобов'язання з передачі товару.

Подання кредитором заяви з вимогами до боржника розцінюється господарським судом як вимога кредитора про повернення попередньої оплати за договором купівлі-продажу облігацій.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості боржника перед Фірмою Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH), господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Судом встановлено, що Фірмою Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) визначено розмір грошових вимог до боржника в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Разом з тим, як зазначалося вище, пунктом 3.2 попереднього договору купівлі-продажу облігацій від 01.06.2011 №1 визначено, що валюта розрахунку – євро у перерахунку з гривні по курсу НБУ на дату здійснення платежу.

З підстав викладеного господарський суд приходить до висновку, що розмір грошових вимог кредитора в національній валюті має визначатися за курсом, встановленим Національним банком України на дату здійснення платежу.

Дослідивши зміст виписки з рахунку Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (т. 16 а.с. 143-219) господарський суд встановив наступне.

07.06.2011 Маттіас Карл-Хайнц перерахував на рахунок боржника в якості оплати за попереднім договором купівлі-продажу облігацій 100 000,00 євро (т. 5 а.с. 75).

09.06.2011 за продаж на міжбанку 99848,00 євро (152,00 євро знято як комісію банком платником) по курсу 11,665 грн/євро, на рахунок боржника зараховано 1162397,47 грн та знято комісію у розмірі 2329,45 грн, що разом становить 1164726,92 грн.

Відповідно до п. 3.3 попереднього договору купівлі-продажу облігацій від 01.06.2011 №1, з урахування додаткової угоди до нього, комісії банків-кореспондентів по проходженню коштів сплачуються за рахунок продавця (т. 8 а.с. 240).

Отже, витрати щодо сплати комісії банку платника та банку отримувача суд покладає на боржника.

З урахуванням того, що офіційний курс Національного банку України станом на 07.06.2011 становив 11,638121 грн/євро, розмір сплачених кредитором кошти у сумі 100 000,00 євро станом на дату платежу може бути визначений у національній валюті як 1163812,1 грн.

Разом з тим, з підстав того, що сума коштів, зарахованих на рахунок боржника за курсом міжбанку у національній валюті, більша ніж сума сплачених кредитором коштів у національній валюті за курсом Національного банку України, заборгованість боржника за вказаним платежем судом визначається виходячи із фактичного розміру коштів, що надійшли на рахунок боржника - 1164726,92 грн.

05.07.2011 Маттіас Карл-Хайнц перерахував на рахунок боржника в якості оплати за попереднім договором купівлі-продажу облігацій 30 000,00 євро (т. 5 а.с. 77).

06.07.2011 за продаж на міжбанку 30000,00 євро по курсу 11,45 грн/євро, на рахунок боржника зараховано 342808,00 грн та утримано комісію у розмірі 692,00 грн, що разом становить 343500,00 грн.

З огляду на те, що офіційний курс Національного банку України станом на 05.07.2011 становив 11,558675 грн/євро, сплачені кредитором кошти у сумі 30 000,00 євро станом на дату платежу становлять у національній валюті 346760,25 грн.

З викладених підстав заборгованість боржника за вказаним платежем становить 346760,25 грн.

04.08.2011 Маттіасом Карл-Хайнцом перераховано на рахунок боржника в якості оплати за попереднім договором купівлі-продажу облігацій 150 000,00 євро (т. 5 а.с. 79-80).

04.08.2011 за продаж на міжбанку 150 000,00 євро по курсу 11,38 грн/євро, на рахунок боржника зараховано 164746,00 грн, 1538840,00 грн та знято комісію у розмірі 3414,00 грн, що разом становить 1707000,00 грн.

З огляду на те, що офіційний курс Національного банку України станом на 04.08.2015 становив 11,398816 грн/євро, розмір сплачених кредитором коштів у сумі 150 000,00 євро станом на дату платежу становить у національній валюті 1 709 822,4 грн.

З підстав викладеного заборгованість боржника за вказаним платежем становить 1709822,4 грн.

Отже, загальна заборгованість Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" перед Фірмою Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) за сплаченою попередньою оплатою за договором купівлі-продажу векселів становить 3221309,57 грн.

Щодо вимог кредитора на суму 57 413, 42 євро процентів (відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на дату звернення до господарського суду - 948 935,55 грн), нарахованих у розмірі облікової ставки НБУ за період з 01.11.2011 по 09.09.2014, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Представником кредитора у судовому засіданні пояснено, що оскільки розміщення облігацій серії А, В мало бути завершено 31.10.2011, то 01.11.2011 є першим днем, коли кредитор повинен був отримати облігації. З огляд на викладене, на думку кредитора, правомірним є нарахування у відповідності до ст. 536 та 1048 ЦК України на суму попередньої оплати процентів у розмірі облікової ставки НБУ на суму 57 413, 42 євро.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Фірма Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) вважає за можливе нарахування процентів із застосування аналогії закону (ч.1 ст.8 ЦК України) на підставі приписів частини першої статті 1048 ЦК України, якою передбачено, що у разі не встановлення договором позики розміру процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розмір процентів за користування чужими коштами у разі припинення дії договору купівлі-продажу облігацій та збереження грошових коштів без достатньої правової підстави не встановлено договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок укладення договору купівлі продажу-облігації та подальшого безпідставного збереження грошових коштів, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої статтею 8 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-39гс15.

Тому вимоги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) до боржника в частині відсотків, нарахованих на попередню оплату за договором купівлі-продажу облігацій підлягають відхиленню.

З підстав викладеного в сукупності господарський суд вважає за необхідне визнати вимоги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) до боржника на суму 3 221 309,57 грн з включенням до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, відхилити вимоги на суму 2 355 497,90 грн.

24.09.2014 поштовим зв'язком ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" звернулася до господарського суду зі заявою з вимогами до боржника на загальну суму 6 911 110, 96 грн, з яких 5 200 000 грн попередньої оплати за контрактом №101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) від 29.10.2010, 1 210 300 грн неустойки, нарахованої в розмірі 0,1% від вартості обладнання, непоставленого боржником у визначений договором строк, за кожен день прострочення поставки в період з 05.04.2011 по 03.10.2011, а також 500 810, 96 грн. – 3% річних, з яких 421 495, 89 грн – на суму попередньої оплати в розмірі 4 200 000 грн. та 79 315, 07 грн – на суму попередньої оплати в розмірі 1 000 000 грн за період прострочення відповідно з 05.04.2011 (17.12.2011) по 07.08.2014 (вх. №02-20/879/14 від 30.09.2014) (т. 3 а.с. 24 – 60).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 (суддя Гнисюк С.Д.), поряд з іншим, розглянуто заявлені ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" кредиторські вимоги на загальну суму 6 911 110, 96 грн, визнано їх в частині заборгованості боржника з повернення попередньої оплати за договором поставки в розмірі 1 000 000 грн та нарахованих на її суму 3% річних за весь час прострочення виконання основного зобов’язання в розмірі 79 315, 07 грн, а також 1218,00 грн судового збору, сплаченого кредитором за подання заяви з вимогами до боржника; в решті вимоги ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" відхилено як такі, що їх заявлено після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено боржником, за відсутності поважних причин її пропуску; затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі й з грошовими вимогами ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" на загальну суму 1 080 533, 07 грн, з яких 1 079 315, 07 грн основного боргу у четверту чергу задоволення, а 1 218 грн судового збору – у першу чергу задоволення (т. 10 а.с. 53, т. 12 а.с. 75 – 96).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015, поряд з іншим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" задоволено (п. 2 постанови); ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 скасовано в частині відхилення вимог ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" та прийнято у справі нове рішення про визнання грошових вимог ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 6 911 110, 96 грн, з яких 5 200 000 грн основний борг, 1 210 300 грн неустойка та 500 810, 96 грн – 3% річних (пункт 3 постанови) (т. 12 а.с. 268-272).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2015 касаційну скаргу ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" задоволено частково; пункти 2, 3 Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі №906/1126/13 скасовано; ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" скасовано; справу №906/1126/13 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області в іншому складі суду (т. 13 а.с. 26-33).

Ухвалою господарського суду від 17.08.2015 (суддя Омельян О.С.),серед іншого, прийнято заяву ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" з вимогами до боржника на суму 6 911 110,96 грн до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні (т. 15 а.с. 7-8).

Ухвалами господарського суду від 02.09.2015 та 07.10.2015, 21.10.2015, 05.11.2015, зокрема, відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" з вимогами до боржника на суму 6 911 110,96 грн.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" з вимогами до боржника господарський суд встановив наступне.

У судових засіданнях представником ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" підтримано заяву з вимогами до боржника у повному обсязі та пояснено, що 29.10.2010 між ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" та Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" було укладено контракт № 101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування. За своєю правовою природою контракт є змішаним та містить ознаки договору поставки та підряду.

За умовами контракту боржник зобов'язався виготовити, поставити, виконати шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи комплексу обладнання для виробництва виливків методом вакуум-плівкового формування у складі, вказаному у специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього контракту.

Загальна сума контракту – 8400000,00 грн. Загальна сума передньої оплати, яка була перерахована кредитором боржнику – 5200000,00 грн.

Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" зобов'язання за контрактом не виконано, у зв'язку з чим жодні акти технічного приймання, акти приймання-передачі обладнання кредитором не підписувалися. Доказів про готовність обладнання для проведення тестування боржником не надано. Представників кредитора до проведення тестування та складання акту за місцем його виготовлення боржник не викликав. Технічна документація боржником не передавалася кредитору. ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" не є стороною контракту, поставка частини обладнання вказаному товариству не передбачена умовами контракту. Це товариство ніхто не уповноважував діяти від імені кредитора. Отримувачем та власником обладнання мала бути сторона правочину - ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз".

Представником ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" також повідомлено, що оскільки законодавством не визначено форму пред’явлення вимоги про повернення попередньої оплати, то такою вимогою є подання до господарського суду Житомирської області позову про стягнення з боржника попередньої оплати за контрактом. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.09.2014 прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 906/1207/14. Ухвалою суду від 01.10.2014 провадження у справі зупинено у зв’язку з порушення справи про банкрутство боржника.

Представником кредитора також зазначено про необхідність повернення саме попередньої оплати боржником, а не відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням взятих на себе боржником зобов'язань.

Представником Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kohler & Partner Handels GmbH) у судовому засіданні зазначено про необхідність відхилення вимог ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" у повному обсязі, оскільки сплативши 1 000 000,00 грн боржнику ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" фактично підтвердила часткове виконання боржником зобов'язань за контрактом та не заперечила щодо продовження терміну його дії.

Представником Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" у судовому засіданні у повному обсязі заперечено щодо визнання вимог кредитора та пояснено наступне.

29.10.2010 між ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" та Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" було укладено контракт № 101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування. На думку представника боржника, виконання зобов'язань боржником за цим правочином мало відбуватись поетапно. Так, згідно специфікацій № 1 від 29.10.2010 сторонами було передбачено 3 етапи виконання контракту. Обсяг виконаних боржником дій за контрактом детально розписано у поясненнях, що подано до господарського суду 06.10.2015.

Представником боржника особливо зауважено, що, на його думку, Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" виконано обов'язки за контрактом на суму значно більшу, ніж сплачено кредитором у формі передплати. Разом з тим підтверджено, що на час проведення судового засідання боржником обов'язків у повному обсязі за укладеним контрактом не виконано.

Щодо інших підстав відхилення заявлених вимог представником боржника зазначено, що вимоги у сумі 4 200 000,00 грн заявлені після спливу строку позовної давності. Лист боржника від 24.10.2011 № 5/790, на думку боржника, не є обставиною яка перериває строк позовної давності. Враховуючи, що боржник не визнає вимоги у сумі 4 200 000,00 грн, відхиленню підлягають 3 % річних та неустойка, які нараховані на цю суму.

Згідно п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено, що 29.10.2010 між ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" та боржником було укладено контракт №101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (т. 3 а.с. 42-48).

Згідно п.1.1 контракту, боржник взяв на себе зобов'язання по виготовленню, постачанню, виконанню шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт комплексу обладнання для виробництва виливків методом вакуум-плівкового формування у складі, вказаному у специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.3.2 контракту, загальна сума контракту складає 8 400 000,00 грн.

Згідно із п. 3.5-3.7 контракту замовник здійснює попередню оплату за контрактом в розмірі 50% від загальної суми контракту протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами вказаного контракту на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставленому рахунку-фактурі. Другий платіж в розмірі 20% від загальної суми контракту замовник здійснює протягом п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту технічного приймання обладнання. Кінцевий платіж в розмірі 30% від загальної суми контракту замовник здійснює протягом п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту введення обладнання в експлуатацію.

04.11.2010 у строк, визначений контрактом, ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" перерахувала на користь Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" 4 200 000,00 грн, тобто 50% від загальної суми контракту у якості попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням №1114 від 04.11.2010 (т. 3 а.с. 50).

Пунктом 4.3.1 контракту сторони визначили обов'язок боржника виконати зобов'язання з поставки обладнання та передачі технічної документації, що передбачені пунктом 1.1 контракту, з урахуванням монтажних та пусконалагоджувальних робіт з отриманням тестових виливків, у строк не пізніше п'яти календарних місяців з дати здійснення кредитором попередньої оплати згідно пункту 3.5 контракту, тобто в строк до 05.04.2011.

Згідно специфікацій № 1 від 29.10.2010, які є додатком до контракту від 29.10.2010 № 1001/03, сторонами було передбачено детальний перелік робіт, які мають бути виконані боржником, та їх вартість, а саме:

- розробка технічної документації вартістю 1350000,00 грн;

- виготовлення обладнання ділянок вакуум-плівочної формовки вартістю 6 650 000,00 грн;

- авторський нагляд та пусконалагоджувальні роботи вартістю 400 000,00 грн.

Судом встановлено, що у контракті від 29.10.2010 № 101/03 сторонами визначено умови прийому та поставки обладнання.

Так, зокрема, згідно пункту 2.1 контракту прийом обладнання після його виготовлення здійснюється комісією в складі представників замовника та виконавця на виробничих площах виконавця методом тестування обладнання в робочому режимі.

При отриманні позитивного результату тестування складається двухсторонній акт технічного приймання обладнання, який є підставою для оплати наступного етапу виконання робіт згідно пункту 3.6 контракту (п. 2.2 контракту).

Остаточний прийом обладнання здійснюється на території ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” після виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт з отриманням тестових відливків і зі складанням акту введення обладнання в експлуатацію, який є підставою для оплти наступного етапу виконання робіт згідно п. 3.7 цього контракту (п.2.3 контракту).

Виконавець здійснює відвантаження обладнання автомобільним траспортом на умовах СРТ – місто Керч, вул. Віри Білик, 12, територія ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" згідно Міжнародних правил "Інкотермс-2000". Дата відвантаження підтверджується шляхом направлення факсимільним зв’язком на адресу замовника копії видаткової накладної (п. 2.4 контракту).

Представником боржника у судовому засіданні пояснено, що поставка обладнання згідно контракту повинна була здійснюватися уповноваження ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод". За змістом усних домовленостей між сторонами контракту прийомку документації та обладнання мало здійснювати також саме ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод". Лист вих. № 100, яким ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" повідомила боржника про уповноваження ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" здійснювати приймання виготовленого обладнання, було вилучено під час обшуку слідчим міліції.

Представником кредитора у судових засіданнях зазначалося, що ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" не є стороною контракту. Це товариство ніхто не уповноважував діяти від імені кредитора. Отримувачем та власником документації та обладнання мала бути сторона правочину - ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз".

Судом встановлено, що на початку травня 2011 на виконання контракту боржником було виготовлено частину обладнання, у зв'язку із чим 05.05.2011 боржником на адресу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" надіслано лист з проханням направити фахівців для проведення тестування такого обладнання для прийняття рішення про його поставку (т. 7 а.с. 168).

03.06.2011 боржником було надіслано на адресу кредитора лист від 03.06.2011 № 5/486 з проханням погодити можливість відвантаження готових вузлів лінії ВПФ на умовах самовивозу зі складу боржника ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Керченським стрілочний завод” (т. 7 а.с. 170).

14.06.2011 виготовлене обладнання було відвантажено боржником кредитору через вантажоодержувача - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", що підтверджується товарно-транспортною накладною від 14.06.2011 (т. 7 а.с. 172).

Листом боржника від 05.07.2011 № 5/545 повідомлено генерального директора кредитора та головного інженера ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” про готовність до відгрузки вузлів ділянок ВПФ, необхідність направити на завод боржника транспорту (т. 7 а.с. 169).

Листом генерального директора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” від 07.07.20111 № 01/863 повідомлено боржника про прибуття 08.07.2011 автотранспорту (т. 7 а.с. 180).

08.07.2011 виготовлене обладнання було відвантажено боржником кредитору через вантажоодержувача - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", що підтверджується накладними та товарно-транспортними накладними (т. 7 а.с. 173-174, 176).

Листом від 15.07.2011 № 348 ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" повідомлено боржника, що обладнання, яке було поставлено на ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" некомплектно, згідно специфікації № 1 контракту від 29.10.2010 № 101/03 і тому не прийнято на складу замовника (т. 15 а.с. 202). Змістом вказаного листа підтверджується обізнаність кредитора з результатами прийняття вантажоодержувачем за кількістю виготовленого боржником обладнання. Наведеними висновками ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" керується ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" повідомляючи підрядника про некомплектність обладнання.

Иакож встановлено, що 18.08.2011 виготовлене боржником обладнання було обстежено комісією з числа представників боржника і ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" про що складено протокол готовності обладнання двох ділянок ВПФ по контракту від 29.10.2010 № 101/03. У протоколі відображено процентне відношення готовності виготовленого обладнання (т. 7 а.с.183-184).

01.09.2011 представниками ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" також обстежувалась частина обладнання, що підтверджується відповідним актом обстеження та протоколом готовності обладнання двох ділянок ВПФ по контракту від 29.10.2010 № 101/03 (т. 7 а.с. 186-188). У протоколі відображено процентне відношення готовності виготовленого обладнання.

Листом кредитора від 19.10.2011 № 414 повідомлено боржника про те, що ОСОБА_1 “Міжрегіональний промисловий союз” відмовляється від виконання контракту від 29.10.2010 № 101/03 та вимагає в строк до 25.10.2011 повернути перераховану попередню оплату у розмірі 4200 000,00 грн (т. 7 а.с. 198).

Генеральним директором боржника у листі від 24.10.2011 № 5/790 на вимогу кредитора повідомлено, що станом на 24.10.2011 боржником було передано ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" технічна документація і проведено 7 поставок вузлів обладнання ділянок ВПФ. ОСОБА_5 вузли підготовлені до збирання і комплектації, за виключенням імпортних складових, закупка яких очікується у відповідності до укладених договорів. Зазначено, що боржником буде повернено отриману попередню оплату за контрактом у сумі 4 200 000,00 грн після повернення технічної документації та всіх вузлів ділянок ВПФ, які раніше були поставлені на ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (т. 7 а.с. 199).

Разом з тим, незважаючи на лист кредитора про відмову від виконання контракту від 29.10.2010 № 101/03 та вимогу в строк до 25.10.2011 повернути перераховану попередню оплату у розмірі 4200 000,00 грн, між сторонами продовжували вчинятися дії на виконання умов контракту, що свідчить про продовження його дії.

Так, 12.12.2011 листом від 12.12.2011 № 5/886 боржником повідомлено кредитора, що на територію Керченського стрілочного заводу поставлено основні вузли обладнання ділянок ВПФ разом з технічною документацією, крім частини комплектуючих та електрообладнання, для закупки яких потрібне додаткове фінансування. Боржником висловлено прохання перерахувати 1 200 000 грн (т. 7 а.с. 202).

16.12.2011 між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" та Публічним акціонерним товариством "МалинськиЙ дослідно-експериментальним ливарно-механічним заводом" було укладено акт прийому-передачі технічної документації згідно договору між боржником та ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" (т. 7 а.с. 190).

16.12.2011 ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" було сплачено боржнику 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.12.2011 № 84145 (т. 15 а.с. 66), при цьому призначення платежу зазначено як оплата за комплекс обладнання.

Представником боржника у судовому засіданні пояснено, що, на його думку, сплата кредитором 1 000 000,00 грн була здійснена на виконання пункту 3.6 контракту.

Представником кредитора у судових засіданнях неодноразово зазначалося, що 1 000 000,00 грн було перераховано на рахунок боржника, як попередня оплату за контрактом. Акт технічного приймання обладнання між сторонами не укладався. Крім того, якби сума, сплачувалася на виконання пункту 3.6 контракту, то кредитором було б сплачено 1680 000,00 грн.

Представником боржника у судовому засіданні також пояснено, що для виконання монтажу обладнання на ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" було направлено відповідних фахівців, проте по прибуттю на місце монтажу ними було виявлено, що обладнання вже зібрано невірно. Разом з тим, належних доказів зазначеного боржником не надано.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що контракт № 101/03 укладений 29.10.2010 між ОСОБА_1 “Міжрегіональний промисловий союз” та боржником на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування за своєю правовою відмовою є змішаним та містить ознаки договору підряду та договору поставки.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Дослідивши правову природу контракту від 29.10.2013 № 101/03, обставини його укладання між боржником та кредитором, встановивши обсяг вчинених боржником дій на виконання умов контракту, господарський суд приходить до висновку про фактичне часткове виконання Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" власних зобов’язань за контрактом від 29.10.2010 № 101/03.

Господарський суд ураховує, що відповідно до пункту 2.1 статуту ОСОБА_1 “Міжрегіональний промисловий союз” ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод є одним з його учасників (т. 3 а.с.34-41), а, отже, вказані суб'єкти є взаємопов'язаними.

Разом з тим, вирішальною обставиною, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" було правомочним суб'єктом для отримання від боржника технічної документації та обладнання, підписання відповідних актів на виконання умов контракту між ОСОБА_1 “Міжрегіональний промисловий союз” та Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" від 29.10.2010 № 101/03, господарський суд визнає те, що ОСОБА_1 “Міжрегіональний промисловий союз” схвалювалися, визнавалися правомірними та належними такі дії ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", отже обгрунтованим є висновок про укладення вказаного контракту фактично на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод".

Крім того, господарський суд дійшов висновку, що перерахування 16.12.2011 ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" 1 000 000,00 грн боржнику з призначенням платежу: "оплата за комплекс обладнання" свідчить про часткове виконання боржником зобов’язань за контрактом та про відмову кредитором від викладених у листі від 19.10.2011 № 414 намірів та продовження дії контракту.

Окрім викладеного суд ураховує, що переглядаючи у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 в частині розгляду вимог ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз", Вищим господарським судом України у постанові від 23.06.2015 зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції без повної оцінки всіх обставин справи зроблено висновки про стягнення спірних сум, як передоплати за діючим контрактом, а не збитків завданих неналежним виконанням договору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз", обґрунтовуючи вимоги до боржника, зазначено про заборгованість боржника на суму 5200 000,00 грн попередньої оплати, яка виникла у зв’язку з невиконанням зобов’язань за контрактом від 29.10.2010 № 101/03 та пред’явленням вимоги про повернення попередньої оплати шляхом подання позову до господарського суду.

Представником кредитора у судових засіданнях також зазначено про необхідність повернення саме попередньої оплати боржником, а не відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням взятих на себе боржником зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на часткове виконання боржником зобов’язань за контрактом від 29.10.2010 № 101/03 в сукупності із сплатою кредитором 1 000 000,00 грн боржнику за комплекс обладнання, господарський суд приходить до висновку про неможливість повернення ОСОБА_1 «Міжрегіональний промисловий союз» 5 200 000,00 грн в якості попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 846 ЦК України передбачено договірне встановлення строків виконання роботи або її окремих етапів за договорами підряду. А згідно статті 849 ЦК України право замовника відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків залежить від встановлення обставин того, що підрядні роботи не були розпочаті своєчасно або їх ведення було настільки повільним, що закінчення у строк стає явно неможливим. Врегулювання спору між замовником та підрядником щодо якості виконаних підрядних робіт відбувається згідно вимог статті 853 ЦК України, а згідно статті 855 ЦК України передбачено порядок розрахунків між сторонами у разі неможливості закінчення роботи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Разом з тим, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2015 у справі № 906/966/13.

Ураховуючи викладене в сукупності, з огляду на часткове виконання боржником зобов’язань за контрактом, здійснення кредитором оплати поставленого боржником обладнання та документації, а також наявність у кредитора права на відшкодування ймовірно нанесених неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов'язань збитків, господарський суд приходить до висновку про необхідність відхилення вимог ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" за наведених кредитором підстав - як попередньої оплати за контрактом оскільки виконання його в певному обсязі здійснено контрагентом, а тому відхиляє вимоги на суму 5200000,00 грн основного зобов'язання.

У зв’язку з відхиленням вимог кредитора з основного зобов'язання, підлягають відхиленню вимоги кредитора в частині неустойки та 3% річних, нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням такого зобов'язання.

З підстав відхилення вимог ОСОБА_1 “Міжрегіональний промисловий союз” у повному обсязі, господарський суд відмовляє у задоволенні заяв боржника та розпорядника майна боржника про застосування строку позовної давності до спірних вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст. 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд

ухвалив:

1. Визнати вимоги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) до боржника на суму 3 221 309, 57 грн (четверта черга).

2. Відхилити вимоги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kоhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) до боржника на суму 2 355 497,90 грн.

3. Відхилити вимоги ОСОБА_1 "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 6 911 110, 96 грн.

4. Копію ухвали надіслати відповідно до розрахунку розсилки.

Суддя Омельян О.С.

Розрахунок розсилки:

1 - прокуратурі Малинського району (11601, м. Малин, вул. Шевченка, 1-б) - рек.;

2 - ТОВ "Євроазіатська група" (11655, Житомирська область, Малинський район, с. Ворсівка, вул. Н.Сосніної, 2) - рек.

3 - ППО Малинського дослідно-експериментального заводу (11603, Житомирська область, м. Малин, вул, Черняхівського, 50) - рек.

4 - УПФУ в Малинському районі Житомирської області (11600, м. Малин, пл. Соборна,12-А) - рек.

5 - ПАТ"РЕЙЛ" (11604, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка,61-А) - рек.;

6 - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б.50) - рек.; (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, 99) - рек.

7 - Малинській міській раді Житомирської області (11603, м. Малин, пл. Соборна,6А) - рек.;

8 - ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування ОСОБА_5 ОСОБА_6" (03028, м.Київ, вул. Оскольська, б.31)- рек.

9 - Малинській ОДПІ ГУМ у Жит.обл. (11603,м. Малин, пл. Соборна,10) - рек.;

10 - ВВД ФССНВВПЗ у Малинському районі (11601, АДРЕСА_1) - рек.;

11 - ПАТ"ЕК"Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська,32/8) - рек.;

12 - ОСОБА_6 (11603, м. Малин, вул. 30-річчя Перемоги 17/28) - рек;

13 - ТОВ"Малин Енергоінвест" (11601, м. Малин, вул. Українських повстанців, 25А) - рек.;

14 - ОСОБА_1"МПС" (49101, м.Дніпропетровськ, проспект Кірова, б.11, офіс 411) - рек.

15 - ак ОСОБА_7 - (Рівненська обл., м. Рівне, вул. Остафова, 27) - рек