Справа № 2- а-176\09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2009 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Волощука В.В.
при секретарі Дворак Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області щодо постановки на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно неправомірним та стягнення грошової компенсації за втрачене домоволодіння,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області щодо постановки позивача на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно в с.Хочино Олевського району Житомирської області неправомірним та стягнути з відповідача грошову компенсацію в сумі 62814 грн., за втрачене домоволодіння, а саме за житловий будинок з господарськими будівлями в с.Хочино по вул.Лісній, 43 Олевського району Житомирської області.
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла письмова заява з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника відповідача, заперечує стосовно задоволення позову в зв’язку з тим, що передача майна власником здійснюється протягом місяця після отримання або придбання житла в місці переселення.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що позивач проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 та мав на праві приватної власності будинок № 43 по вул. Лісній, разом з господарськими будівлями, який було здано ним на баланс Хочинської сільської ради Олевського району, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічним паспортом на житловий будинок, актом Хочинської сільської ради.
Відповідно до звіту про оцінку майна загальна вартість житлового будинку № 43 з господарськими будівлями по вул.Лісна, в с.Хочино Олевського району Житомирської області, який належав позивачу, становить 62814,00 грн., що стверджується звітом про оцінку майна Олевської філії Житомирської товарної аграрно-промислової біржі.
05.05.2006 року позивач придбав житловий будинок, що знаходиться в смт. Знам’янка Друга Кіровоградської області по вул.20 Партз’їзду, 8, та в грудні 2008 року позивач разом зі своєю дружиною ОСОБА_2, переселилися за зазначеною адресою в Кіровоградській області, що стверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, направленням на переселення.
На початку січня місяця 2009 року позивач звернувся із заявою до відповідача про постановку його на чергу для виплати компенсації за втрачене нерухоме майно.
20.01.2009 року позивачу було відмовлено відповідачем у постановці на чергу щодо виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи в зв’язку з тим, що передача майна власником здійснюється протягом місяця після отримання або придбання житла в місці переселення, що стверджується листом УПСЗН Олевської РДА.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються слідуючими нормативно-правовими актами:
так відповідно до ст.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ слідує, що п ідставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією. Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню. Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення. Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що к омпенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності. Порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Відповідно до ст.386 ЦК України слідує, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до п. 1 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755 слідує, що моментом припинення права власності є дата подання переселенцем заяви про передачу ним майна органу місцевого самоврядування у місці відселення, яка є підставою для занесення переселенця райдержадміністрацією (виконавчим органом міської ради обласного підпорядкування) до списків на виплату грошової компенсації.
Відповідно до п. 3 зазначеного Положення слідує, що для отримання компенсації переселенець повинен подати до райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) за місцем відселення документи, що підтверджують забезпечення житлом за місцем переселення. Переселенець на підставі зазначених документів за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) отримує грошову компенсацію, яка перераховується відповідним відділенням Державного казначейства місця відселення на його особистий рахунок, відкритий ним у будь-якому банку України.
В даному випадку ст.ст.4, 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ передбачають право позивача на виплату грошової компенсації за втрачене нерухоме майно під час переселення та п. 3 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755 передбачає виплату компенсації.
Позивач здав належний йому будинок на баланс Хочинської сільської ради Олевського району, але компенсації за втрачене нерухоме майно не отримав, а тому відповідач повинен виплатити позивачу грошову компенсацію.
Таким чином відповідач протиправно позбавив позивача його права на отримання грошової компенсації, зазначеної в п.3 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст.ст. 4, 35 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( із змінами і доповненнями), п.п.1,3 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755 (із змінами і доповненнями), ст.386 ЦК України, ст.ст.10,11,17,71,86,122,158-163,167,186,254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області щодо постановки на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно неправомірним та стягнення грошової компенсації за втрачене домоволодіння – задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області відносно відмови позивачу ОСОБА_1, в постановці на чергу для виплати грошової компенсації - протиправними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області, з розрахункового рахунку 35212007000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 62814,00 грн., грошової компенсації за втрачене нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями розташованого в с.Хочино по вул.Лісній, 43 Олевського району Житомирської області .
Звільнити ОСОБА_1, від сплати державного мита відповідно до п.18 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 628.14 грн., державного мита з розрахункового рахунку № 35212007000584 , код 03192610, МФО 811039, УДК в Житомирській області.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя :