Справа № 2-228/2009

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 червня 2009 року                                                                                                м.Олевськ

                                Олевський районний суд Житомирської області в складі :

                                         головуючого – судді       Волощука  В.В.

                                                     при секретарі       Корнєйчук О.В.

                                           з участю позивачки      ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

                                                                В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідачки 10 000 грн., боргу за договором позики, який було укладено між ними 01.12.2008 року, 2 000 грн., відсотків за користування сумою позики та 30 грн., понесених витрат пов”язаних з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала частково та пояснила суду, що вона 01.12.2008 році уклала усний договір позики з відповідачкою відповідно до якого передала у власність відповідачці гроші в сумі 10 000 грн., з умовою сплати 20 відсотків за користування її грошима, які остання зобов”язалася повернути позивачці до 31.12.2008 року про, що на підтвердження укладення договору позики та його істотних умов написала письмову розписку. На даний час їй відповідачкою повернуто 10 000 грн., суми заборгованих коштів а тому вона просить стягнути з відповідачки відповідно до умов договору позики 2 000 грн., суми відсотків за користування її грошима та 30 грн., понесених витрат пов”язаних з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

            Відповідачка у судове засідання не з”явилася по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином про, що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки до суду не повідомила.

    Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Матеріалами справи встановлено, що між позивачкою та відповідачкою 01.12.2008 року було укладено усний договір позики на суму 10 000 грн., з умовою сплати 20 відсотків за користування коштами позивачки. Відповідно до даного договору позики,  позивачка (позикодавець) ОСОБА_1, передала у власність відповідачці (позичальникові) ОСОБА_2, грошові кошти в сумі 10 000 грн., а позичальник зобов”язалася повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити 20  відсотків за користування коштами позивачки до 31.12.2008 року, про що було складено відповідачкою (позичальником) письмову розписку, що також стверджується приєднаною до матеріалів справи письмовою розпискою даною відповідачкою позивачці.

           Позивачка неодноразово ставила вимоги перед відповідачкою про повернення боргу, після спливу строку повернення боргу за договором позики, однак відповідачка до даного часу борг не повернула та уникає зустрічі з позивачкою.

            Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами:           так, відповідно до ст.526 ЦК України слідує, що зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України ...; відповідно до ст.530  ЦК України слідує , що якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк ( термін )...; відповідно до ст.536 ЦК України слідує, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов”язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

           Крім цього ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання  (неналежне виконання ).

            Із ст. 1046 ЦК України з якої слідує, що  за  договором  позики  одна  сторона  (позикодавець)  передає у власність другій  стороні  (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується  повернути  позикодавцеві  таку ж суму грошових коштів.   Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України у якій зазначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Разом з тим статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

           Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачкою частково було погашено заборгованість за договором позики в сумі 10 000 грн., про що ствердила позивачка у судовому засіданні, суд, вважає, що в даному випадку позов підлягає до часткового задоволення так, як уклавши договір позики, який було підтверджено розпискою відповідачки (позичальника), остання порушила своє зобов’язання перед позивачкою (позикодавцем), про повернення позиченої суми у домовлений між сторонами строк та сплати відсотків за користування одержаними коштами, а тому кошти в сумі 2030 грн., слід стягнути з відповідачки у  примусовому порядку.

    На підставі наведенного та керуючись ст.ст.10, 11, 15, 57, 60, 81, 88, 212-218, 224, 225 ЦПК України та ст.ст.526, 530, 536, 610, 1046, 1047,1049 ЦК України, суд –

                                                                В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 (позичальника) на користь ОСОБА_1 (позикодавця), кошти у сумі 2 000 грн., (20%), відсотків за користування одержаними грошовими коштами, не повернутими позичальником за договором позики та 30 грн., понесених витрат при зверненні до суду.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн., державного мита.

    Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита, відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський райсуд на протязі 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана на протязі 10 днів, з послідуючого дня оголошення рішення суду.

     Суддя: