Справа № 1-100/2009 р.

ВИРОК

Іменем України

28 травня 2009 року                                                                        м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді:             Совгири Д.І.,

з участю секретаря:             Спічко А.В.,

прокурора:                 Цвігуна Б.О.,

та адвоката:                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого охороником саду у приватного підприємця ОСОБА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, 115 ч. 1 КК України, -    

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2008 року близько 2 години 30 хвилин підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в приміщені житлового "вагончика", розташованого на території яблуневого садка,  що знаходиться між с. Пилипи та с. Шлишківці Могилів-Подільського району Вінницької області, працюючи охоронником даного саду, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, між ним та ОСОБА_4, в процесі сварки, яка перейшла в бійку, вирвавши ніж із рук ОСОБА_4, який з допомогою ножа міняв аудіокасету в аудіомагнітофоні, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, наніс останньому один удар в життєво-важливий орган - область черевної порожнини, тобто живіт. Внаслідок протиправних дій підсудного ОСОБА_4 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя на час спричинення або як такі, що при звичайній своїй течії закінчуються настанням смерті. Проте свій злочинний намір на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 підсудний не довів з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_4 вибіг з приміщення "вагончика", покинувши місце пригодита  йому своєчасно була надана медична допомога.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину за ст. 15, 115 ч. 1 КК України визнав частково і суду пояснив, що  3 серпня 2008 року він знаходився в садку між селами Пилипи та Шлишківці, де виконував обов'язки сторожа. Ввечері цього ж дня до нього в житловий "вагончик"  прийшов ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6М , де вони разом почали розпивати алкогольні напої. Посидівши так тривалий час та випивши близько по 0,5 л. алкоголю кожний, у підсудного та ОСОБА_4 виник невеликий конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 удар рукою в область нирок.  ОСОБА_2, побачивши в руках у ОСОБА_4 ніж, вихопив його та наніс останньому  даним ножем удар в область черевної порожнини. Він розумів куди саме наносить небезпечний удар. Наміру вбивства  він не мав. Після цього ОСОБА_4 вибіг з вагончика, та разом з ним побіг ОСОБА_6 ОСОБА_2 залишився на місці, а пізніше зрозумівши, що скоїв повідомив в міліцію про вчинене. В ході досудового слідства він відшкодував всі збитки потерпілому.

  Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що в ніч із 2 на 3 серпня 2008 року він разом із ОСОБА_6   прийшов  до ОСОБА_2, який працює сторожем в садку між с.Пилипи та с. Шлишківці. Де вони разом  випили близько  0,5 л. алкоголю кожен.  Після цього між потерпілим та підсудним виник невеликий спір через прослуховування музики, в результаті якого потерпілий один раз легенько жартівливо вдарив підсудного по потилиці, а потім так само  – в області нирок. В цей час у потрепілого в руці був ніж, яким останній міняв аудіокасету в аудіомагнітофоні. Підсудний, вирвавши з його рук ніж, раптово з розвороту наніс потерпілому удар в область черевної порожнини. Після отримання ушкодження він разом із ОСОБА_6   вибігли  з "вагончика" та відбігши на відстань 5 м.,   втратив свідомість. Прийшовши до свідомості він зрозумів, що ОСОБА_6 допомагає йому дійти додому. Через декілька годин приїхали працівники міліції та розпочали його транспортувати до с. Сказинці, де передали в карету швидкої допомоги, яка доставила його до лікарні, де йому було надано медичну допомогу. Цивільний позов не заявляє, в зв'язку з тим, що в ході досудового слідства підсудним відшкодовано витрати, пов'язані з лікуванням та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він проводив судово-медичну  експертизу № 648/238 по даній кримінальній справі. Вказав, що нанесені тілесні ушкодження відносяться до категорій тяжких, як небезпечних для життя на час спричинення або як таких, що при звичайній своїй течії закінчуються настанням смерті. Пояснив, що область черевної порожнини, куди потрапив удар – є життєво важливим органом.

  Свідок ОСОБА_8   суду показала, що вона є матір'ю потерпілого ОСОБА_4. За власною ініціативою вона їздила в с.  Чернятин Калинівського району Вінницької області до ОСОБА_6, щоб привезти його в судове засідання, оскільки у ОСОБА_6 відсутні кошти на дорогу. Однак, приїхавши до нього додому вона застала лише  матір ОСОБА_6, яка була у стані алкогольного сп'яніння та повідомила, що ОСОБА_6 відсутній за місцем проживання, оскільки поїхав в м. Київ на заробітки. Його місце знаходження в м. Києві та засоби зв'язку їй невідомі. Повістки про виклик в судове засіданя ОСОБА_6 отримував.  

На підставі ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України та враховуючи те, що місце знаходження свідка ОСОБА_6 невідоме, суд оголосив його покази, які знаходяться в кримінальній справі (а .с. 10, 14-15, 71-72 ), з яких вбачається що він був очевидцем скоєння даного злочину та підтверджує  покази потерпілого та підсудного.

Крім часткового визнання вини самим підсудним ОСОБА_2, показів потерпілого та свідків, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, 115 ч. 1 КК України підтверджується також матеріалами справи, а саме: протоколом огляду місця події від 03.08.2008 року (а. с. 7), план-схемою до нього (а. с. 8) протоколом добровільної видачі речового доказу по справі-господарського ножа (а.с.12) ;  протоколом відтворення обстановки і обставин події від 14.08.2008 року в ході якого підсудний добровільно показав як він наніс удар ножем в живіт потерпілому (а. с. 29) та  фототаблицею до нього (а. с. 30-31); висновком судово-медичної експертизи № 648/238 від 04 серпня 2008 року, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя на час спричинення або як такі, що при звичайній своїй течії закінчуються настанням смерті, які виникли від колючої дії предмета з різко обмеженою загостреною травмуючої поверхнею, типа леза ножа, або від ударів до такого, можливо 3 серпня 2008 року (а. с. 47),  висновком експертизи холодної зброї № 2 від 26.01.2009 року, якою встановлено, що ніж, який було виявлено у ОСОБА_2 до холодної зброї не відноситься (а. с. 63-68);  протоколами очної ставки (а. с. 48-51, 75, 76),  протоколами допиту свідка ОСОБА_6 (а .с. 10, 14-15, 71-72 ), які було оголошено в судовому засіданні;  протоколом огляду предметів (а. с. 78) та іншими матеріалами справи.

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_2 вчинив з прямим умислом дії, безпосередньо спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, а саме наніс удар ножем в живіт, який є життєво-важливим органом, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 15, 115 ч. 1  КК України, а саме замах на умисне протиправне заподіяння смерті  іншій людині.

 При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину – злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином, особу винного – позитивно характеризується за місцем проживання , та обставини справи.

Пом’якшуючою покарання обставиною згідно із ст. 66 КК України є добровільне відшкодування завданого збитку, та те, що він раніше  до кримінальної відповідальності не притягувався .

Обтяжуючими покарання обставинами, передбаченими ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, пов'язане з позбавленням волі.

По справі понесені судові витрати за проведення експертизи  холодної зброї в сумі 202 гривні 82 копійки, які згідно із ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь держави.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у відповідності до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 15, 115 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь держави понесені витрати по справі за проведення експертизи холодної зброї в сумі 202 (двісті дві) гривні 82 копійки.

Речовий доказ по справі, а саме: ніж господарського призначення, що знаходиться при справі, - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.

      Суддя: