Справа №2-а-316\2009 рік
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2009 року
Олевський районний суд Житомирської області
в складі : головуючої – судді Охрімчук І.Г.
секретар Федорчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про стягнення заборгованості по доплаті до заробітної, у зв’язку з роботою на радіоактивно забрудненій території
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 21 521.14 грн. недоплаченої доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення та доплати як особі, яка має інвалідність, отримує пенсію і працює на радіоактивно забрудненій території.
Згідно поданої заяви, позивач позовні вимоги підтримав повністю і просить слухати справу у його відсутність.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідно до поданого заперечення позов не визнають, просять слухати справу у відсутність представника.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до посвідчення виданого 09 червня 1993 року. Крім того позивач з лютого 2007 року отримує пенсію, що стверджується пенсійним посвідченням. Територія на якій працює позивач, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Позивач, відповідно до довідки з місця роботи, працює і отримує щомісячно виплати згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ по місцю роботи, тобто від відповідача УСПЗН Богунської райради м. Житомира, яке розпорядником коштів Чорнобильського фонду по місцю нарахування та виплати заробітної плати позивачу.
Відповідно до ч. ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ слідує, що громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Однак доплата в розмірі передбаченому законом позивачу виплачується не в повному розмірі. Виплачується щомісячно доплата в розмірі 5.20 грн., відповідно до постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 .
Частина 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ передбачає доплату до заробітної плати працюючим пенсіонерам в розмірі 25 % від мінімальної заробітної плати. Однак зазначена доплата позивачу виплачується в розмірі 1.25 грн., відповідно до постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836
З 01.08.2005 року по 01.03.2009 року, тобто за останні 43 місяці позивачу не доплачена доплата до заробітної плати, як особі працює на радіоактивно забрудненій території в сумі 18 549.40 грн. Крім того з 01.02.2007 року по 01.03.2009 року, тобто за останні 25 місяців позивачу не доплачена доплата до заробітної плати, як пенсіонеру, який працює на території радіоактивного забруднення в сумі 2940.75 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачем, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі зазначених періодів та відповідно до розміру доплати встановленої законом.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з яких слідує, що громадянам які працюють на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати, у зоні посиленого радіологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи. Крім того ч. 2 зазначеної статті передбачає доплату до заробітної плати працюючим пенсіонерам в розмірі 25 % від мінімальної заробітної плати.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірним, оскільки постанова протирічить базовим положенням Конституції України про статус закону України, як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст.22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його правах на отримання доплати в розмірі зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили його право на соціальний захист як особи потерпілої внаслідок чорнобильської катастрофи.
Враховуючи те, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, проживає на радіоактивно забрудненій території, споживає продукти, які вирощені на цій території, отримав дозу радіоактивного опромінення і виплата зазначеної вище доплати передбачена законом, тому суд вважає, що у разі ухвалення постанову про стягнення коштів на користь позивача, слід допустити негайне її виконання, з метою захисту нашого права на соціальний захист позивача, як особи потерпілої внаслідок чорнобильської катастрофи.
Зазначені обставини врегульовані ст. 256 КАС України відповідно до якої слідує, що суд який виніс постанову за заявою осіб або з власної ініціативи може звернути постанову до негайного виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присуджені періодичних платежів з Держбюджету. В даному випадку кошти на соціальний захист громадян потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС виплачуються з Державного бюджету, є щомісячними платежами та такими, що передбачені законом, як актом вищої юридичної сили, тому вважаємо, що вимога про негайне виконання постанови є правомірною.
Керуючись ст. ст. України та ст. ст. 37,39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо виплати позивачу доплати до заробітної плати не у відповідності з ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ - неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира з рахунку відкритого на ім’я відповідача в УДК Житомирської області по виплаті доплати до заробітної плати особам потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС на користь ОСОБА_1 проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1 01 м. Олевська Житомирської області 21 521.14 грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення та доплати як пенсіонеру працюючому на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на користь держави 215.21 грн. судового збору.
Постанова суду в частині стягнення всієї суми боргу підлягає до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд, через Олевський районний суд Житомирської області, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя :