2/130/1051/2015

130/2447/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого – судді Вернік В.М.

при секретарі : – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 30.08.2015 року (згідно штемпеля поштового відправлення) звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом із вимогою стягнути на користь ПАТ КБ "Приват Банк" солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за укладеним між сторонами кредитним договором №VIS0GK08011706 від 27.11.2007 року заборгованості у розмірі 18777,82 долара США, що за курсом 21,04 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.05.2015 року становить 395085,29 грн. станом на 29.05.2015 року, що складається з боргу по кредиту в розмірі 11559,97 долара США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1692,43 долара США, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 429,22 долара США, пені за порушення строків виконання зобов'язань в розмірі 4190,70 долара США, штрафу (фіксована частина) в розмірі 11,88 долара США, штрафу (процентова складова) в розмірі 893,62 долара США, а також суму судового збору в розмірі 3654,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачами власних зобов’язань.

Представник позивача ПАТ КБ "Приватбанк", належно повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подавши попередньо письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України за зареєстрованим місцем їх проживання (а.с.32,33), вдруге не з’явилися в судове засідання, проте представник відповідачів – адвокат ОСОБА_5 03.11.2015 року подав до суду заперечення, вказавши, що відповідачі не погоджуються із сумою заборгованості за кредитним договором та заперечують проти її розрахунку, оскільки ОСОБА_3 за період часу отримання кредиту до моменту звернення банку із позовом до суду, сплатила банку загалом 20959 доларів США, з яких: тіло кредиту 8047,74 долара США, проценти 10620,84 долара США, комісії 924,00 долара США, штрафів 1599,46 долара США, що підтверджується випискою про погашення по кредиту від 06.10.2015 року №2489497. Також зауважив, що у позовній заяві сума тіла кредиту визначена 11559,97 долара США, тоді як згідно вказаної банківської виписки відповідачкою ОСОБА_3 сплачено із 15705,00 доларів США 8047,74 доларів США, тому вважає, що сума тіла кредиту, яка може бути стягнута з останньої становить 15705,00-8047,74=7657,26 долара США. Просив відмовити в задоволені позову в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 11559,97 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 1692,43 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом 429,22 доларів США; зменшити розмір нарахованої неустойки за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 4190,70 долара США до 50 доларів США, штрафу в сумі 893,62 долара США до 10 доларів США. Розгляд справи просив провести у відсутність відповідачів та їх представника (а.с.59-60).

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.

Даний спір належить до категорії цивільно-правових спорів позовного провадження загальної підсудності, що за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів (а.с.32,33) є підсудним Жмеринському міськрайонному суду.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

У відповідності до вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно змісту ч.1-3 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, в судовому засіданні установлено, що ПАТ "КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір VIS0GK08011706 від 27.11.2007 року, що підтверджується копією останнього із додатками (а.с.15-17), згідно п.7.1. якого відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 15705 доларів США на споживчі потреби в сумі 14000 доларів США, та 1705 доларів США на сплату страхових платежів, строком до 25.11.2017 року, із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу. Сторонами погоджено щомісячний платіж, який в період сплати позичальник повинен надавати банку, в сумі 222,39 для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору позичальник за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки у розмірі 0,92%.

Відповідно до п.3.3. договору кредиту нарахування відсотків, а також винагороди здійснюються в останню дату їх сплати (у період з 25-30 числа кожного місяця), при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом – 360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного періоду сплати включно. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми кредиту.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору позичальник у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але не менше 1 гривні. У випадку якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Відповідно до п.4.3. вказаного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Згідно п.4.4. кредитного договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору, даний договір у частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, в інших частинах з моменту надання позичальником розрахункових документів або оформлення касових документів з метою використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі виданих позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов'язання за договором.

Згідно п.7.2 договору кредиту в разі порушення термінів оплати на 120 календарних днів, позичальник зобов'язаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Також 27.11.2007 року позивачем ПАТ КБ "Приват Банк" було укладено договір поруки з поручителем ОСОБА_4 (а.с.18) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №VIS0GK08011706 від 27.11.2007 року.

Згідно п.4. договору поруки, якщо боржник та поручитель не виконають зобов'язань перед кредитором, вони відповідають перед останнім як солідарні боржники.

Згідно п.6 вказаного договору поруки поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання. 17.07.2015 року ОСОБА_4 було направлено повідомлення з вимогою у п'ятиденний строк погасити прострочену заборгованість за борговими зобов'язаннями ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором в сумі 10810,32 долара США, у тому числі 3462,01 долара США заборгованість за кредитом, 1774,33 долара США заборгованість по процентам, 457,87 долара США боргу по комісії та 4590,53 грн. пені (а.с.12).

Дані обставини визначають істотно менші суми від заявлених наразі складових позовних вимог щодо заборгованості за кредитом та пені і штрафів, що за непредставлення суду інших письмових повідомлень відповідачу ОСОБА_4 стосовно даних вимог не визначає підстав її солідарної відповідальності щодо них з огляду на вказані обмеження обягу її індивідуального зобов’язання за договором поруки.

Окрім того, судом не приймається до уваги представлений позивачем розрахунок боргу за кредитним договором (а.с.5-10) з підстав невмотивованого застереження у ньому збільшення станом на 03.12.2012 року значення поточної заборгованості за кредитом з розміру 9527,80 доларів США до 14310,47 доларів США, яка до того часу мала істотне поетапне зменшення за період з 27.11.2007 року до 22.11.2012 року із розміру 14000 доларів США до 9422,09 доларів США, натомість щодо вказаного її підвищення позивачем не викладено ніякого обгрунтування та не представлено доказів укладення додаткових кредитних угод. Аналогічна невідповідність вбачається також з представленої представником відповідачів копії виписки по кредитному договору №VIS0GK08011706 від 27.11.2007 року (а.с.62). Окрім того, з відомостей останньої вбачається фактична сплата позичальником ОСОБА_3 станом на 15.03.2015 року за вказаним кредитним договором погашень тіла кредита та простроченого тіла кредита в сумі 8047,74 долара США (2409,65 + 5638,09), різниця із якою вказаної позивачем суми кредиту 15705 доларів США суттєво не узгоджується із заявленою наразі сумою боргу по кредиту.

Враховуючи, що з вказаної невмотивовано збільшеної суми розраховано окрім визначення суми боргу за кредитом також інші складові заявлених позовних вимог, а саме: розміри забргованості по процентам, по комісії, пені та штрафів, суд, не маючи спеціальних знань щодо фінансового обліку, вочевидь позбавлений можливості самостійного обрахунку спірної кредитної заборгованості заборгованості, а відсутність відповідного клопотання будь-якої із сторін не визначають повноважень суду на призначення у справі бухгалтерської експертизи, у зв’язку з чим на підставі наявного обсягу доказів суд доходить висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами правомірності та підставності власних позовних вимог, що не становить підстав задоволення позову в цілому.

Решта заперечень представника відповідача стосовно погіршення матеріального стану відповідача ОСОБА_3 та перевищення загальної суми сплачених останньою позивачеві коштів над сумою отриманого нею кредиту судом хоча й визнаються безпідставними в силу наведених положень ст.625 ЦК України, проте, вони не спростовують висновків суду стосовно недоведеності даного позову безпосередньо позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 5, 8, 10, 60, 61, 88, 169, 174, 209, 212-216 ЦПК України, ст.553, 554, 611, 612, 614, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 стосовно стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договором кредиту №VIS0GK08011706 від 27.11.2007 року та договором поруки від 27.11.2007 року заборгованості станом на 29.05.2015 року в сумі 18777 доларів 82 цента США, що в еквіваленті становить 395085 гривень 29 копійок, – відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.