Судове рішення #516361
А17/86


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


12.03.2007                                                                                   Справа № А17/86  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Сизько І. А. (доповідача)     

суддів:  Тищик І.В., Верхогляд Т.А.  

при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.

від позивача: Гордєєв А.М., протокол №05-1 від 10.03.06, директор;

Кохан В.М., довіреність №б/н від 01.03.06, представник;

від відповідача-1: Гусарова К.О., довіреність №12-05/754 від 09.03.06, юрисконсульт юридичного відділу;

від відповідача-2: Прошакова М.В., довіреність №7/83/10/10 від 09.01.07, головний державний податковий інспектор;

Зайченко Н.В., довіреність №2/78/10/10 від 09.01.07, старший державний податковий інспектор;

Гугніна Л.І., довіреність №1983/10/10-15 від 21.02.07, завідувач сектором адміністрування ПДВ;

за участю прокурора: Зіма В.Б, посвідчення №167  від 09.08.02,  прокурор відділу;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.06р. у справі №А17/86

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Транспорт”, с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області

до відповідача-1 Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

         відповідача-2 Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг

за участю прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про  стягнення відсотків з бюджетної заборгованості у розмірі 2347247,70 грн.

                                                      ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ “Транспорт”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відділення Державного казначейства у Криворізькому районі Дніпропетровської області та Криворізької МДПІ  про стягнення з держбюджету суми бюджетної заборгованості у розмірі 2347247,70грн..

16.05.2006р. Позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, де Позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України суму процентів, нарахованих на заборгованість по податку на додану вартість, у розмірі 2347247,70грн. (а.с.63).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2006р. у справі №А17/86 (суддя Стрелець Т.Г.) адміністративний позов ТОВ “Транспорт” задоволено повністю. З Державного бюджету України на користь ТОВ “Транспорт” стягнуто суму відсотків, нарахованих на заборгованість по податку на додану вартість, у розмірі 2347247,70грн. і 1700,00грн. судового збору.

Постанову суду мотивовано тим, що наявність виконавчого провадження про зобов’язання відповідача-2 надати висновок не позбавляє позивача права вимагати стягнення з бюджету суми заборгованості; фактично рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19-23.09.2002р. по справі №Н27/107 набрало законної сили і не виконується з вини відповідача-2.

Не погодившись з постановою господарського суду, відповідач-2, Криворізька МДПІ, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду  , прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду по справі №Н27/107 не виконано через бездіяльність позивача та державних виконавців при виконанні наказів господарського суду, а не через винні дії відповідачів.

Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представники Позивача зазначили, що вважають доводи апеляційної скарги безпідставними, просять постанову господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник відповідача-1 та прокурор у судовому засіданні просять задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду скасувати та в позові відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2007р. замінено відповідача-1 відділення Державного казначейства України у Криворізькому районі Дніпропетровської області його правонаступником Головним Управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню в силу наступного.

Згідно ч.5 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у  цьому  пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної  заборгованості нараховуються проценти на рівні 120% від облікової ставки Національного банку України,  встановленої на  момент  її  виникнення,  протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у  будь-який  момент  після  виникнення  бюджетної  заборгованості звернутися  до  суду  з позовом  про  стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

ТОВ “Транспорт” скористалось своїм правом, про що свідчить рішення  господарського суду  по справі №Н27/107.  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19-23.09.2002р. по справі №Н27/107 за позовом позивача до Криворізької МДПІ позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Криворізьку МДПІ зобов’язано надати до управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області висновок щодо відшкодування ТОВ “Транспорт” процентів по бюджетній заборгованості з податку на додану вартість за період з 07.04.2000р. по 31.05.2002р. в розмірі 2347247,70грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2002р. по справі №02-5/5-7/83(Н27/107) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19-23.09.2002р. по справі №Н27/107 залишено без змін.

08.01.2003р. позивач звернувся до відділу Державної виконавчої служби Криворізького району з вимогою відкрити виконавче провадження на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19-23.09.2002р. по справі №Н27/107.

Таким чином, питання про стягнення процентів по бюджетній заборгованості в сумі 2347247,7грн. вже було розглянуто судом. Рішення суду набрало законної сили.  Відповідні накази господарського суду надійшли до виконавчої служби.

Рішення суду, що набрало законної сили, повинно виконуватись в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”. Примусове виконання рішень в Україні, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про виконавче провадження” покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Дійшовши висновку про неможливість виконання рішення суду у порядку та способом, раніше встановленим, Позивач був не позбавлений можливості звернутися до господарського суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, що , до речі, і було зроблено ТОВ “Транспорт” в аналогічній ситуації по справі №17/90 (Н13-41).

Позивач, який є стягувачем у виконавчому провадженні, не реалізував права, передбачені Законом України “Про виконавче провадження” та процесуальними нормами, щодо спонукання державних виконавців належним чином виконати накази суду. Отже, проценти по бюджетній заборгованості не отримані підприємством лише у зв’язку з неналежним виконанням рішення суду, що набрало чинності.

Треба також зауважити, що відповідно до п.п.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Приймаючи постанову по даній справі господарський суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що: по-перше, рішенням господарського суду від 19-23.09.2002р. вже було вирішено питання щодо процентів по бюджетній заборгованості з податку на додану вартість за період з 07.04.2000р. по 31.05.2002р. в розмірі 2347247,7грн.; по-друге, ТОВ “Транспорт” пропущено строк звернення до суду щодо стягнення процентів за період з 07.04.2000р. по 31.05.2002р.

Крім того, ТОВ “Транспорт” посилається на п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, проте, 01.06.2005р. набрав чинності п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” згідно Закону України №2505 від 25.03.2005р., яким було скасовано стару редакцію п.7.7, що передбачала нарахування відсотків в будь-який момент на рівні 120% від облікової ставки НБУ, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи зміни в законодавстві, на час звернення Позивача з адміністративним позовом ( березень 2006р.) нарахування відсотків по бюджетній заборгованості взагалі не передбачено нормами законодавства.

На підставі вищевикладеного постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у постанові, обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.06р. у справі №А17/86 скасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сила з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

         Головуючий суддя


І.А.Сизько


Суддя


          І.В.Тищик


 Суддя


З оригіналом згідно.

Помічник   судді                              О.В.Кравець




          Т.А.Верхогляд






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація