Житомирський районний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Щорса, 92, 10031, (0412) 25-01-64

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2010 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді - Єзерської І.В.

секретаря с/з - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області, старшого інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Житомира

ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області, старшого інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Житомира

ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., мотивуючи тим, що працівниками ДАІ було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що є безпідставним і порушило його права.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що правопорушення мало місце і інспектором були вчинені його службові функції, щодо фіксування порушень правил дорожнього руху.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

16 вересня 2010 року о 19 год. 58 хв. в м.Житомирі по вул.Ватутіна водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 рухався зі швидкістю 73 км./год., при обмеженні швидкості 50 км./год., перевищив швидкість руху на 23 км./год., чим порушив п.12.9 (б) ПДР, про що було винесено постанову АМ №233098 від 16 вересня 2009 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.6).

Відповідно до п.З ч.І ст.288 КпАП України постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд у порядку, визначеному КАС України.

Судом встановлено, що у якості доказу вини ОСОБА_2 до суду була надана протокол та постанова по справі про адміністративне правопорушення АМ № 233098 від 16 вересня 2010 року будь-які інші докази відсутні.

Крім того, із наданих до суду доказів суд не вбачає, що ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 14-1 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних (телекомунікаційних) системах", інформація, яка є (з'являється) власністю держави, або інформація з (із) обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана (одержувати) за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з (із) підтвердженою відповідністю. Тобто, перед застосуванням (вживанням) на території України "Візир" повинен був пройти (минати) державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.

Як вбачається із матеріалів справи прилад "Візир" не є (з'являється) автоматичним засобом (коштом) фото (фото-матеріалу) або відеофіксації, оскільки він знаходиться (перебуває) у співробітника ДАІ, управляється їм безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об'єкт зйомки, його режими і т. п).

Крім того, суду не надано експертного висновку (висновку) або сертифікату відповідності приладу "Візир", тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.

Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення АМ № 233098 від 16 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт скоєння правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АМ № 233098 від 16 вересня 2010 року відносно ОСОБА_2 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя