Ц.с. № 2-1849/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

          15.11.2011 Обухівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді: Мостового Р.П.,

при секретарі: Михайлюк Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Град-Інвест», третя особа виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області про визнання майнового права на об’єкт інвестування;

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між ним та відповідачем був укладений договір згідно якого відповідач зобов’язувався передати позивачу у власність квартиру № 14 загальною площею 66,10 м/2, поверх 2, секції 2В, у будинку що розташований в м. Обухів, по вул. Лермонтова б. 34, а позивач зобов’язувався сплати вартість квартири. Договором було встановлено, що житловий будинок вводиться в експлуатацію в першому кварталі 2009 року. Діючи відповідно до умов договору позивач свої зобов’язання виконав своєчасно та належним чином, відповідач же в порушення умов договору свої зобов’язання не виконав і на час звернення до суду відповідач даний будинок не ввів в експлуатацію, не передав у власність позивачу визначену у договорі квартиру, в зв’язку з чим, на думку позивача, відповідач порушує його права інвестора, а тому він просить в судовому порядку визнати за ним майнові права на об’єкт інвестування.

В судове засідання позивач, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, що підтверджується відповідними розписками, про поважність неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалив провести такий розгляд на підставі наявних у справі матеріалів.

Третя особа виконавчий комітет Обухівської міської рада будучи належним чином повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, та подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Суд дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо отримання позивачем у власність проінвестовану, згідно договору, квартиру в будинку не введеному відповідачем в експлуатацію.

Встановивши спірні правовідносини суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 47 Конституції України встановлено, що «кожен має право на житло, держава створює умови, за яких кожний громадян матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду».

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу.

Як розтлумачив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом цивільного захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України «Про інвестиційну діяльність».

Згідно статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»встановлено, що інвестор має право володити, користуватися і розпоряджатися об’єктами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, такими цінностями може бути майнові права на нерухоме майно.

Правовою природою виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України тобто право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що до об’єктів цивільних прав відносять речі, майнові права та інше, статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об’єктом вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки, майнові права є не споживною річчю; майнові права визнаються речовими правами, а статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»встановлюється, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.

Виходячи з цього речове право є юридичним поєднанням особи і речі, і всі суб’єкти визнають цей обов’язок обмежуючи тим самим особисті домагання цього предмета, тим самим речове право має абсолютний характер.

Фактичний зміст речового права проявляється в конкретних формах володіння річчю: об’єкт –тільки матеріальні речі, суб’єкти –особи, які можуть бути суб’єктами цивільно-правових відносин.

Речові права встановлюються законом, рішенням суду, заповітом або договором.

Таким чином об'єктом цивільного права за інвестиційним договором є закріплена за позивачем майнове право, отримане в результаті інвестицій на конкретно визначену площу та яким позивач вправі володіти, користуватися і розпоряджатися.

Як вбачається з договору укладеного між сторонами - виникли договірні відносини щодо інвестування будівництва квартири, тим самим позивач будучи інвестором вклав у будівництво об’єкту нерухомості власні кошти, а тому вони до здавання об’єкту нерухомості в експлуатацію є власником майнових прав на об’єкт інвестування, а саме: на двохкімнатну квартиру № 14, загальною площею 66,10 кв.м., поверх 2, що розташована в м. Обухів, по вулиці Лермонтова, № 34.

Ці майнові права є відмінні від права власності на майно, вони не потребують державної реєстрації і охороняються законом.

На даний час будівництво будинку не закінчене по вині відповідача, будь-які дії ним щодо закінчення будівництва не здійснюється, в зв’язку з скрутним фінансовим становищем, що вказує на можливість позбавлення позивача майнових прав на об’єкт інвестування, а тому суд захищаючи інтереси позивача вважає за необхідне визнати за ним майнові права на об’єкт інвестування.

Позивачем були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, від сплати судового збору він згідно рішення Обухівської міської ради Київської області, звільнений, а тому суд відповідно до ст.88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача та держави.

Керуючись ст.ст. 3,10,15,59,60,72,88,213,215, 224-226 ЦПК України, ст.47 Конституції України, ст.ст.7,9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст.16,177,190,328,331,626 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об’єкт інвестування –двохкімнатну квартиру № 14, загальною площею 66,10 кв.м., поверх 2, що розташована в м. Обухів, по вулиці Лермонтова, № 34.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Град-Інвест» на користь ОСОБА_1 120 грн., як відшкодування судових витрат сплачених при зверненні до суду.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Град-Інвест» на користь держави 1700 грн., як відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення –з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача або представника, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя :