Справа № 2-1149/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді – Вуїва О.В.
при секретарі -- Літвінов С.С.,
за участю: позивачки ОСОБА_1 , її представника – ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про тлумачення заповіту,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дорошівської сільської ради Вознесенського району про тлумачення заповіту та визнання права власності по праву спадкування в якому вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4 .
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, площею 5,21 га., що розташована в межах території Дорошівської сільської ради Вознесенського района та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
За життя ОСОБА_4 розпорядилася своїм майном на випадок своєї смерті, склавши ІНФОРМАЦІЯ_2 року заповіт на користь ОСОБА_3 , а в подальшому, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 року, склала новий заповіт на користь ОСОБА_1 .
Вказані заповіти в день складання були посвідчені секретарем Дорошівської сілської ради та зареєстровані в реєстрі.
Оскільки наступний заповіт фактично скасував чинність попереднього, тому позивачка, як спадкоємець за заповітом, що прийняла спадщину в установленому Законом порядку, після її відкриття звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав.
Однак нотаріус відмовила ОСОБА_1 у вчиненні відповідної нотаріальної дії вказуючи на те, що зміст заповіту викладений суперечливо в частині складу спадкового майна, щодо якого було здійснене розпорядження спадкодавцем, а саме зазначено «все моє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а саме: - державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області заповідаю ОСОБА_1 ».
Враховуючи відмову нотаріуса від оформлення спадкових прав позивачка просила розтлумачити зміст заповіту та визнати за нею право власності щодо спірного майна в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою суду від 05 червня 2009 року вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності по праву спадкування були залишені без розгляду.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_2 вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача – Дорошівської сільської ради – в попереднє судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, однак надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
Третя особа без самостійних вимог – ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, пояснивши, що ОСОБА_1 тривалий час проживала зі спадкодавцем, яка була одинокою особою похилого віку, піклувалася про неї, стан її здоров’я, матеріальне благополуччя, тому ОСОБА_4 в подяку заповіла позивачці все належне їй майно.
В той же час пояснила, що не має жодних претензій щодо спадкового майна.
Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, третьої особи, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений в цей же день секретарем виконавчого комітету Дорошівської сільської ради народних депутатів Вознесенського району Миколаївської області та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1 , яким заповіла все своє майно ОСОБА_3 (а.с.7).
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 склала новий заповіт, посвідчений в цей же день секретарем виконавчого комітету Дорошівської сільської ради народних депутатів Вознесенського району Миколаївської області та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_2 , яким заповіла належне їй майно ОСОБА_1 , що фактично скасувало чинність попереднього заповіту (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла (а.с. 8).
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, площею 5,21 га., що розташована в межах території Дорошівської сільської ради Вознесенського района та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 4-5, 14).
Позивачка, як спадкоємець за заповітом, що прийняла спадщину в установленому Законом порядку, після її відкриття звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав.
Однак нотаріус відмовила ОСОБА_1 у вчиненні відповідної нотаріальної дії вказуючи на те, що зміст заповіту викладений суперечливо в частині складу спадкового майна, щодо якого було здійснене розпорядження спадкодавцем, а саме зазначено «все моє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а саме: - державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області заповідаю ОСОБА_1 » (а.с. 10-11).
Згідно ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.
У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
А згідно положень ч.ч. 1-3 ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з’ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
На момент складання заповіту ОСОБА_4 була власником житлового будинку та земельної ділянки, його зміст містить волю спадкодавця передати все належне їй майно саме ОСОБА_1
Разом з тим з пояснень ОСОБА_3 , як члена сім’ї ОСОБА_4 та спадкоємця за заповітом (який втратив чинність) вбачається те, що ОСОБА_1 тривалий час проживала зі спадкодавцем, яка була одинокою особою похилого віку, піклувалася про неї, стан її здоров’я, матеріальне благополуччя, тому ОСОБА_4 в подяку заповіла позивачці все належне їй майно.
В той же час пояснювала, що не має жодних претензій щодо спадкового майна.
За встановлених обставин суд вбачає підстави розтлумачити заповіт таким, чином що ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 все належне їй майно, в тому числі й земельну ділянку, площею 5,21 га., розташовану в межах території Дорошівської сільської ради Вознесенського района та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про тлумачення заповіту – задовольнити.
Розтлумачити, що в заповіті, складеному ОСОБА_4 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_2 ) та посвідченому ІНФОРМАЦІЯ_3 року секретарем виконавчого комітету Дорошівської сільської ради народних депутатів Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_5 , зареєстрованому в реєстрі за НОМЕР_2 спадкодавець на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: заповіла все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, в тому числі й належну їй (згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21 листопада 2005 року) земельну ділянку, площею 5,21 га., розташовану в межах території Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/ О.В.Вуїв
Згідно з оригіналом: суддя:
- Номер: 6/537/102/2020
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1149/2009
- Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Вуїв О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.08.2020
- Дата етапу: 27.08.2020