Справа №  2а-288/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     12 червня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Сіренко М.О.

при секретарі Карпенко Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради „Про зобов’язання виплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, про зобов’язання в подальшому сплачувати допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років”,

ВСТАНОВИВ:

     В березні 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради виплатити їй недоотримані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за 2007р.- 2008р. у розмірі 5761грн. та зобов’язати з 1 січня 2009 року сплачувати допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років до досягнення нею трирічного віку.

     Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що має на утриманні дитину віком до трьох років –  ОСОБА_2, 1 вересня 2007р. народження, і отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку у розмірі 144,10грн., яка нараховувалася Управлінням праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації. Всупереч вимогам ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, ст.. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та погребанням” , а також ст. 46 Конституції України, відповідач нарахував їй допомогу за 2007-2008 роки, не врахувавши розмір прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років. Рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007р. і 22.05.2008р. були визнані неконституційними окремі положення Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, чим була поновлена і дія ст. 43 Закону України „  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та погребанням”. Тому, недоплата за листопад-грудень 2007р. склала 707,20грн., а за 2008 рік – 5053,80грн., а всього: 5761грн.

    В судовому засіданні позивач підтримала  свої вимоги. При цьому, вона пояснила, що знаходиться у шлюбу, є застрахованою особою. На час подання позовної заяви вона дізналася з передач по телебаченню про те, що відповідач недоплачує їй допомогу по догляду за дитиною. Доглядаючи дитину, вона не мала часу дивитися за змінами діючого законодавства.

    Представник відповідача до судового засідання не з’явився, просив розглянути справу у їх відсутності, надав заперечення проти заявлених позовних вимог.

     Третя особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області просило розглянути справу у їх відсутності.

     Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідив надані в справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

     ОСОБА_1 є матір’ю дитини ОСОБА_2, який народився 1 вересня 2007 року /а.с. 9/.

    При цьому, вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради з 12 листопада 2007 року як утримувач державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку.

     Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

   Згідно довідки ОСОБА_1 було сплачено з листопада 2007 року по січень 2009 року 2106,10грн. /а.с. 6/.

     Відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

     Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” №489-У від 19.12.2006р. було зупинено на 2007 рік дію ч.1 ст. 15 та пункту 3 розділу УШ „Прикінцеві положення” зазначеного Закону, а також дію статті 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001р. №2240-Ш, якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правління Фонду, але не менш розміру прожиткового мінімуму, встановлено законом.

      Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

     В ньому зазначено, що згідно ст. 22 ч.3, ст. 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів /їх окремих положень/, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

     Відповідно з ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерела права.

     При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок /виплат/ з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.

     Частиною 3 статті 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

      10 лютого 2009р. відповідач письмово відмовив позивачу у перерахунку зазначеної виплати. /а.с. 5/

     Відповідно до ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

     Позивач ОСОБА_1 пропустила вказаний строк по доплаті допомоги за 2007 рік.

     При цьому, позивач не клопотала про поновлення такого строку, відповідно до ст..100 КАС України, але заявила, що об’єктивних причин пропуску такого строку не має, тому що про порушення свого права з початку 2009 року.

     Виходячи з вищевикладеного, суд не має підстав для задоволення вимог щодо стягнення недоплати допомоги за 2007 рік.

      Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007р. №107-У1 внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 грн.

     В 2008 році позивач одержувала допомогу в розмірі 144,10грн. щомісячно.

     Необґрунтованість вказаної виплати позивач мотивує Рішенням Конституційного Суду України  від 9.07.2007р., згідно якому визнанні неконституційними деякі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а не положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007р. №107.

     В зв’язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007р. №107, виключено статтю 43 та у назві Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” слова „народженням та”, тобто період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є страховим випадком.  Але, ці положення визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №1—рп/2008р.

     Закон України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, тобто Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, який розповсюджується як на застрахованих, так і не застрахованих осіб. Пунктом 23 розділу П Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що не визнаний неконституційним, внесені зміни до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми.”

     Тому, в задоволенні позову щодо зобов’язання виплати недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за 2008р., необхідно відмовити.

     Також, не підлягають задоволенню вимоги про зобов’язання відповідача проводити виплати до досягнення дитиною трирічного віку, у розмірі, рівному прожитковому мінімуму для дітей до 6 років з 1 січня 2009 року.

     Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

     Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

     Про порушення її прав виплатою допомоги за січень 2009 рік, ОСОБА_1 вимог не заявляла.

     Керуючись ст. ст. 9,10,11,71,100,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про зобов’язання виплатити недоплачену допомогу за 2007-2008 роки, про зобов’язання в подальшому сплачувати допомогу у розмірі прожиткового мінімуму – відмовити.

     Постанова може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                       Суддя                                                                 М.О. Сіренко