УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 р. Справа № 552/1378/15-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві на постанову Київського районного суду м. Полтави від 08.04.2015р. по справі № 552/1378/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та виплати недоотриманої суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Полтави щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Полтави здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, відображеної в довідці №05.02/35 від 28.01.2015р., виданій Сумською митницею ДФС, відповідно до законодавства з дати призначення пенсії 04.06.2010, та пенсії по інвалідності з 26.05.2010 до 03.06.2010, керуючись ст.87 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії з вини Пенсійного Фонду здійснюється без обмеження жодним строком.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 08.04.2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Полтави щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Полтави здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу в розмірі 90% від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, відображеної в довідці №05.02/35 від 28.01.2015 року, яку видано Сумською митницею ДФС з 17 жовтня 2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 08.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року по справі №552/1378/15-а частково задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві.

Скасовано постанову Київського районного суду м. Полтави від 08.04.2015р. по справі №552/1378/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та виплати недоотриманої суми.

Прийнято нову постанову, якою частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави з 01 лютого 2015 року провести ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням нарахованих та виплачених сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Сумської митниці ДФС №05.02/35 від 28.01.2015 року з яких проводилось відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду України та провести відповідні виплати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення по справі, яким зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави застосувати при перерахунку пенсії ст. 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній на момент призначення пенсії (90 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).

В обґрунтування заяви вказує, що винесення додаткового судового рішення необхідно для вірного виконання судового рішення, оскільки на неодноразові звернення до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави щодо виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року по справі №552/1378/15-а позивачем було отримано відповідь, що при виконанні судового рішення буде застосовано норму чинного законодавства на визначену судовим рішення дату проведення перерахунку, тобто у розмірі 60 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В свою чергу, оскільки пенсія позивачу була призначена згідно положень ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії) у розмірі 90 % від суми заробітної плати з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то на думку позивача, при виконанні судового рішення відповідачем повинен бути застосований саме вказаний розмір.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі.

Враховуючи наведені обставини та беручі до уваги положення ч. 3 ст. 168 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви про винесення додаткового судового рішення без участі уповноваженого представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається із вказаної статті, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої особи), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не додаткових судових рішень.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 зазначено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.

Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що мотивувальна та резолютивна частини постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року по справі № 552/1378/15-а викладені чітко та зрозуміло, позовні вимоги вирішені в повному обсязі.

Посилання заявника, як на підставу ухвалення додаткового судового рішення, на відповіді Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави, згідно яких повідомлено, що при виконанні судового рішення буде застосовано норму чинного законодавства на визначену судовим рішення дату проведення перерахунку, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

З системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, слідує, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Таким чином, оскільки функція визначення конкретного розміру пенсійних виплат є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду України, суд не має повноважень привласнювати такі функції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що лише після набрання законної сили судовим рішенням про зобов'язання провести перерахунок пенсії, у відповідача виникають підстави для вчинення певних дій з приводу його проведення, а у разі відмови або незгоди позивача з її розміром - судовий спір про законність вказаних дій.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених ст. 168 КАС України підстав для ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Відповідно до ч 4 ст. 168 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 168, 195, 196, 197, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві на постанову Київського районного суду м. Полтави від 08.04.2015р. по справі № 552/1378/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та виплати недоотриманої суми - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.

Повний ухвали виготовлений 24.11.2015 р.