ПОСТАНОВА

20 листопада 2015 рокум. Київ

Суддя Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кульбаба В.М., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2015 року щодо нього,

в с т а н о в и в :

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до призначеного покарання частини невідбутого покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 грудня 2011 року, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2015 року вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений не погоджується із судовими рішеннями постановленими відносно нього та просить їх переглянути у касаційному порядку.

Зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК України 1960 року, зокрема, у ній зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність судового рішення та доводи на її обґрунтування.

Вказаних вимог закону засудженим не дотримано.

Так, касаційна скарга ОСОБА_2 не містить обґрунтувань допущених судами істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону (ст. ст. 370, 371 КПК України 1960 року), та доводів на підтвердження явної несправедливості призначеного йому покарання (ст. 372 КПК України 1960 року).

Доводи засудженого про однобічність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку, з огляду на ст. 398 КПК України 1960 року.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути предметом перевірки у касаційному порядку.

Відмова не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійде у межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у її витребуванні.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити засудженому ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи відносно нього для її перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

С у д д я Кульбаба В.М.