АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-6360/10* Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року м. Полтава

. Колегія суддів судової штати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: судді Петренка В.М.

Суддів: Акопян В.І., Лобова О.А.

при секретарі: Фадейкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м.Полтави, на постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 20 жовтня 2009 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м.Полтави про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судці-доповідача апеляційного суду Полтавської області -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 20 жовтня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м.Полтави - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м.Полтави щодо не нарахування та невиплати соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_2 за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м.Полтави провести нарахування та виплату ОСОБА_2 соціальної допомоги з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст.28 Закону України ‘’Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Октябрському районі м.Полтави просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг приходить до висновку, що скарга не обгрутована і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом встановлено, що позивач згідно ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії громадян, які мають статус дітей війни, отже відповідно до ст..6 цього Закону (надалі - Закон №2195) позивач має право на отримання державної соціальної допомоги у виді підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що не нарахування та, відповідно, невиплата позивачу державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є протиправною.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується па доказах, яким надано правильну оцінку.

Відносно вимоги про нарахування і виплату допомоги у 2007 році,Гто колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 6 Закону № 2195-ІУ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується • замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 ЗУ від 19 грудня 2006 року № 489-У “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195-ІУ зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-У.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом із цим, у силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону № 2195-ІУ і здійснити позивачу відповідні нарахування за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом ДО'уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів органам Пенсійного фонду України, для виконання покладених на них обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

Не заслуговують уваги доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування величини мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для нарахування розміру виплат, встановлених ст. 6 Закону № 2195-ІУ.

За змістом ч.7,8 ст.8 ЦПК України при вирішенні спору, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд зобов'язаний застосовувати аналогію закону чи аналогію права та невправі відмовити у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості або суперечності законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Оскільки законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державну пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, то при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Пол тави - відхилити.

Постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 20 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: суддя Петренко В.М.

Судді : Акопян В.І.

ОСОБА_3

Копія згідно: суддя В.М. Петренко