АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4599/10* Головуючий у 1-й інстанції Маліченко Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Петренка В.М.
Суддів: Акопян В.В., Новохатньої В.А. при секретарі: Фадейкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі Полтавської області,
на постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 6 квітня 2010 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Оржицького районного суду від 6 квітня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі Полтавської області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі Полтавської області.
Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп. та за 2008 рік - з 22 травня 2008 року в сумі 780 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
З постановою суду не погодився відповідач. В апеляційній скарзі, в прохає скасувати дану постанову, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни” та відповідно до ст.6 вказаного Закону має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції обгрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку по. здійсненню позивачу ОСОБА_3 доплати до пенсії, на підставі ст.6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни ”, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року. При цьому, такі висновки суду грунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, якими визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України ” Про державний бюджет України на 2007 рік ” та ірп.41 розділу 2 Закону України ”Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни ”,
( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки вище вказаними рішеннями Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Законів, якими зупинялась дія ст.6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни ” і відповідно, з дня ухвалення рішення , вони втрачали чинність і не підлягали застосуванню.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про 'соціальний захист дітей війни” і здійснити позивачу належні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення п.п. 41 розділу 2 Закону України ” Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, а саме редакція ст.6 Закону України
” Про соціальний захист дітей війни ”, передбачена вище наведеним Законом про держбюджет на 2008 рік , отже з цього дня вона втратила чинність і не підлягала застосуванню.
За таких обставин, безпідставними вважає колегія суддів, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір підвищення до пенсії позивачу в 2008 році повинен виплачуватись, не відповідно до вимог ст.6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни ”, а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N° 530.
Обгрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на правомірність своїх дій по нездійсненню належних доплат позивачу, як дитині війни , через відсутність бюджетних коштів для цієї мети, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається .
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів, оскільки судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов об,грунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії поривана, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Отже рішення суду слід вважати законними, обґрунтованими і таким, що скасуванню не підлягає.
Проте, необхідно враховувати, ідо даний спір виник в сфері соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, тому судовим рішенням повинні відновлюватись права особи шляхом покладення на відповідача обов»язку провести відповідні нарахування (перерахування) належних заявнику сум відповідно до спеціальних законів, а не шляхом стягнення конкретних сум .
Керуючись ст.ст.303, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі Полтавської області - відхилити.
Постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 6 квітня 2010 року - залишити без змін.
Виключити із резолютивної частини постанови посилання суду на стягнення з відповідача на користь позивача конкретної суми доплати до пенсії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Петренко В.М.
Судді Акопян В.І.
ОСОБА_4
Копія згідно: суддя В.М. Петренко