КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №754/6034/22 Головуючий у суді І інстанції: Буша Н.Д.

провадження №22-ц/824/14145/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з даним позовом, який в ході розгляду справи був змінений.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він 11.05.2021 року відкрив в Акціонерному Товаристві «Універсал Банк» поточний рахунок № НОМЕР_1 та карту продукту «monobank» № НОМЕР_2 до цього рахунку. 12.05.2021 року позивачем було внесено готівкою через касу АТ «А-БАНК» - 1 107 600 грн для поповнення своєї картки. 12.05.2021 року на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була вказана позивачем в системі monobank, надійшов лист з електронної адреси відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про призупинення відповідачем використання позивачем його коштів в сумі 1 107 600 грн, які були внесені на банківську картку позивача. Аналогічне повідомлення про блокування коштів надійшло також в мобільний додаток monobank. У листі відповідача було зазначено про необхідність позивачу надати відповідачу документи для підтвердження джерела походження коштів в сумі 1107600 грн. 14.05.2021 року позивач направив зі своєї адреси електронної пошти на електронну пошту відповідача копії документів, що підтверджують походження коштів. Однак блокування коштів позивача не було знято відповідачем. В період з 14.05.2021 року по 25.05.2021 року позивач писав відповідачу на електронну пошту і чат viber monobank відповідача про розблокування коштів для можливості користуватися ними, однак відповідач кошти не розблокував. 25.05.2021 року позивачем через чат viber monobank відповідача було направлено запит відповідачу про повернення позивачу грошей в сумі 1 107 600 грн. Однак кошти позивачу не було повернуто відповідачем. 07.06.2021 року через відділення відповідача, розташоване на пр. Миколи Бажана, 26 в м. Києві, позивачем було повторно подано заяву відповідачу про повернення позивачу внесених ним коштів. 10.06.2021 року відповідач повернув позивачу кошти. Позивач вважає, що відповідач протиправно не виконував своїх обов`язків за договором про надання банківських послуг, незаконно блокував його кошти та не виплачував позивачу його готівкові кошти з банківського рахунку, чим порушив його права як споживача на належну якість банківських послуг. Дії відповідача по блокуванню коштів на банківському рахунку позивача та відмові у видачі готівкових коштів є протиправними і такими, що суперечать вимогам законодавства у сфері банківської діяльності та зокрема вимогам Законам України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким передбачено умови, порядок та підстави здійснення фінансового моніторингу. Безпідставне блокування коштів і як наслідок зупинення фінансових операцій позивача протиправно тривало з 14.05.2021 року по 10.06.2021 року, що складає 28 днів. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 930 384 грн, також у відповідності ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 2 549 грн, а також 11 000 грн моральної шкоди, яка полягала в порушенні нормальних життєвих зв`язків та вимагала від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач був шокований, що відповідач свавільно заблокував його кошти і відмовляється їх повернути. Позивач отримав величезний стрес, у нього виникла глибока моральна травма, яка виразилася у підвищеній тривожності, підвищеному серцебитті, відсутності апетиту, безсонні, відчаї від свавільства відповідача та моральних переживань. Позивач був у розпачі, адже відповідач заблокував кошти, які позивачем були позичені в борг. Цим самим відповідач поставив позивача в скрутне матеріальне становище, адже позивач залишився без грошей, а борг потрібно було повертати. Після повернення позивачу коштів відповідач не вибачився за своє свавільство, хоча мав для цього достатньо часу. Вибачення відповідача принаймні підняло б дух позивача, який би тоді розумів, що помилкові дії відповідача були ним усвідомлені. Однак відповідач не лише не вибачився, а намагався вигаданими причинами пояснити свої незаконні дії, знову принижуючи гідність позивача.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 930 384 грн, 3% річних в розмірі 2 549 грн та моральну шкоду в розмірі 11 000 грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 9 329,33 коп..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за вимогу щодо моральної шкоди в розмірі 992,40 грн, яка не була сплачена позивачем при поданні позову до суду.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, представник АТ «Універсал Банк» - адвокат Яковлев Олександр Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Також просив стягнути з позивача на користь відповідача суму судових витрат за подання апеляційної скарги.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджені докази та стала практика Верховного Суду, які надавалися відповідачем, суд першої інстанції поверхнево дослідив обставини справи, не визначився зі специфікою спірних договірних правовідносин, що виникли між стороною по даній справі, що в свою чергу призвело до протиправного задоволення позовних вимог позивача та ухвалення неправосудного рішення суду.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що відповідач не порушував жодних прав позивача при призупиненні операції з поповнення його банківського рахунку, оскільки діяв виключно у рамках укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг та чинного законодавства України.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків про застосування до даних спірних правовідносин норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», оскільки на думку скаржника до даних спірних правовідносин не застосовуються норми вказаного Закону.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначав також те, що до спірних правовідносин не підлягає до застосування ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки внесені позивачем на свій рахунок в АТ «Універсал Банк» грошові кошти у відповідності до укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання банківських послуг за жодних обставин не можна вважати вартістю відповідних банківських послуг, оскільки банк надає такі послуги клієнту з поповнення його поточного рахунку безкоштовно, тобто споживач не оплачує виконавцю такі послуги.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також зокрема тим, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження завданих йому збитків банком, а отже заявлення до банку позову про стягнення з останнього суми пені, яка дорівнює суми внесених грошових коштів при відсутності завданих зі сторони банку збитків не можна вважати таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства, справедливому розгляду і вирішенню справи, оскільки на думку скаржника, суд першої інстанції мав всі законні підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру неустойки, що б відповідало принципу пропорційності у цивільному судочинстві.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо заявленого відповідачем в суді першої інстанції клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, скаржник зазначив, що суд відмовляючи у задоволення даного клопотання на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», порушив принцип змагальності сторін та принцип диспозитивності цивільного судочинства, оскільки сторона позивача не висловлювала своїх заперечень з цієї підстави на таке клопотання.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказував на те, що суд першої інстанції протиправно задовольнив позовну вимогу позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки договором про надання банківських послуг, укладеного між позивачем та відповідачем, окремо не передбачено права позивача на стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди, між тим у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією, отже в даному випадку, на переконання скаржника, не підлягала до задоволенні позовна вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги також звернув увагу на те, що оспорюваним рішення суду першої інстанції було задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача одночасно і пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» і 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто одночасно застосовано два заходи цивільно-правової відповідальності за одне й те саме правопорушення, що свідчить про недотримання судом першої інстанції положень, закріплених у статті Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

09 жовтня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача - адвоката Бондарчука Віталія Олександровича, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відзиву на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Бондарчука В.О. просив поновити строк на подачу відзиву як пропущеного з поважних причин, посилаючись на те, що копія ухвали Київського апеляційного суду від 11.09.2023 року про відкриття апеляційного провадження надійшла на електронну пошту представника позивача 05.10.2023 року, позивач не отримував і не знав про ухвалу, а тому не міг у строк, зазначений в ухвалі, подати відзив на апеляційну скаргу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного суду від 11.09.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Універсал Банк», разом з тим роз'яснено учасникам справи їх право подати відзив на апеляційну скаргу до 25 вересня 2023 року.

Супровідним листом від 05.10.2023 року направлено представнику позивача - адвокату Бондарчуку В.О. на його електронну адресу копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги (а.с. 101 том 2), вказані документи представник позивача отримав 05.10.2023 року, що підтверджується звітом про направлення вихідної кореспонденції (а.с. 102 том 2).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відзив на апеляційну скаргу подано протягом чотирьох діб з дня отримання апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження, що свідчить про бажання стороною позивача скористатись своїм правом на подачу відзиву.

Суд апеляційної інстанції вважає наведені у відзиві на апеляційну скаргу обставини, як підставу пропуску строку поважними та приходить до висновку про поновлення строку представнику позивача - адвокату Бондарчуку В.О. для подання відзиву на апеляційну скаргу.

17 жовтня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення АТ «Універсал Банк» на відзив на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що у зв`язку із застосуванням Банком процедури фінансового моніторингу видача позивачу готівки повинна була бути здійснена 12.05.2021 р. з урахуванням того, що банк має право відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» здійснювати зупинення фінансових коштів без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно. Відтак, порушення права позивача на вільне володіння та розпорядження грошовими коштами слід рахувати саме з 14.05.2021 року по 10.06.2021 року, що становить 28 днів. З огляду на встановлену ст. 13 ЦПК України диспозитивність цивільного судочинства, суд першої інстанції вважав такі вимоги обґрунтованими, а розмір пені визначив наступним: 1 107 600 грн х 28 днів х 3% = 930 384 грн.

Також суд першої інстанції вважав, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 2549 грн за 28 днів затримки розпорядження грошовими коштами на власний розсуд у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що з урахуванням обставин, які наведені стороною позивача в частині заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вважав правомірними вимоги позивача про відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди, тому виходячи з характеру правопорушення та глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини відповідача, який завдав позивачу моральної шкоди, позов в цій частині підлягає задоволенню, ухвалюючи рішення суд стягнув з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 11 000 грн.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 11.05.2021 року ОСОБА_1 відкрив в Акціонерному Товаристві «Універсал Банк» поточний рахунок № НОМЕР_1 та карту продукту «monobank» № НОМЕР_2 до цього рахунку (Чорна картка), шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, у відповідності до якої, позивач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами складають договір про надання банківських послуг.

При укладенні Договору позивач зазначив, що його середній дохід в місяць складає близько 70 000 грн, а також про те, що джерелом його доходу є зарплата та інше та про те, що він веде підприємницьку діяльність, оскільки є приватним підприємцем, що підтверджується Анкетою-заявою до Договору (а.с. 7 том 1).

З дня укладення Договору про надання банківських послуг - 11.05.2021 року, позивач почав користуватись своїм банківським рахунком та платіжною карткою, здійснивши 11.05.2021 року поповнення свого банківського рахунку, відкритий в АТ «Універсал Банк» через касу АТ «А-Банк» на суму 117 000 грн, після чого одразу здійснив 11 (одинадцять) банківських операцій з перерахування грошових коштів зі свого рахунку іншим фізичним особам на загальну суму 117 032,46 грн.

12.05.2021 року о 15 год. 51 хв. позивач здійснив поповнення свого банківського рахунку, відкритий в АТ «Універсал Банк» через касу АТ «А-Банк» на суму 210 000 грн, після чого одразу здійснив 8 банківських операцій з перерахування грошових коштів зі свого рахунку іншим фізичним особам на загальну суму 70 784,10 грн.

12.05.2021 року о 15:51:35 позивач здійснив чергове поповнення свого банківського рахунку за другий день користування рахунком, відкритого в АТ «Універсал Банк» через касу АТ «А-Банк» на суму 1 107 600 грн.

12.05.2021 року АТ «Універсал Банк» зупинив зарахування цих коштів з посиланням на п. 4.3.12 Глави 4, розділу І Умов і правил, п. 14 Розділу VІ, п. 1 розділу Х постанови НБУ №705 від 05.11.2014 р. «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» та одразу направив позивачу запит щодо з`ясування суті та мети операції та/або документального підтвердження джерел походження коштів.

В подальшому, 12.05.2021 року о 18 год. 27 хв. позивач направив банку на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів копію заяви № N90.00.0000009607 на оформлення банківського вкладу «Online» на 3 міс. Від 12.05.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Акцент-Банк» про розміщення ОСОБА_1 коштів в розмірі 500 000 грн.

Наданий документ позивачем на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів банк вважав неналежним доказом виникнення коштів у позивача, тому банк направив повторний запит позивачу про необхідність надання документів.

Банк вважав, що неналежність наданих позивачем документів банку полягала в тому, що заява про оформлення банківського вкладу за своєю природою не є доказом виникнення грошових коштів у позивача, а є доказом протилежного - доказом витратної операції, яку було здійснено саме в той же день - 12.05.2021 року.

14.05.2021 року позивач направив банку на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів (а.с. 74-76 том 1):

- сканкопію розписки від 11.04.2021 року про отримання позивачем в борг (позику) у ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 1 500 000 грн;

- сканкопію Договору купівлі-продажу квартири від 17.08.2018 року, посвідчений ПН ОМНО Тиквенко М.О. за реєстр № 1108, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купив квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що документи, надані позивачем банку на підтвердження джерела походження не є належним доказом виникнення коштів у позивача, банк знову направив запит позивачу про необхідність надання документів.

Неналежність наданих позивачем 14.05.2021 року документів банк вважав у тому, що:

- фінансова операція щодо зарахування поворотної фінансової допомоги (позики), за умовами якої відсутнє цільове призначення допомоги, така, у якій відсутня економічна доцільність (сенс), що у свою чергу наражає банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності;

- договір купівлі-продажу квартири від 17.08.2018 року, посвідчений ПН ОМНО Тиквенко М.О. жодним чином не підтверджує джерело виникнення коштів у позивача, оскільки останній взагалі не є стороною цього договору.

Внаслідок ненадання позивачем запитуваних банком документів на підтвердження джерела походження коштів, банк 07.06.2021 року здійснив остаточне зарахування коштів в розмірі 1 107 600 грн на поточний рахунок клієнта, при цьому банк повідомив клієнта про недопущення в подальшому здійснення клієнтом аналогічних операцій по зарахуванню на свій поточний рахунок грошових коштів, в яких відсутня економічна доцільність (сенс), оскільки такого раду операцій підпадають під ознаки ризикованості.

10.06.20251 року позивач здійснив зняття грошових коштів зі свого поточного рахунку в касі АТ «А-Банк» в розмірі 1 087 580,85 грн, включаючи суму комісії в розмірі 5 410,85 грн (а.с. 92, 93 том 1).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки.

Відповідно до ст. 14.8 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу.

Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (п. 1.27 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Пунктом 14.13 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до абзацу 2 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Відповідно до п. 4.2.1 Глави 4 Розділу І Умов і правил: клієнт зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення належної перевірки, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує Банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Уразі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей, або умисного подання неправдивих відомостей про себе Банк відмовляє клієнтові в його обслуговуванні.

Відповідно до п. 4.2.12 Глави 4 Розділу І Умов і правил: клієнт зобов`язаний не використовувати поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності та/або зайняття незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п. 4.3.12 Глави 4 Розділу І Умов і правил: для здійснення контролю за дотриманням клієнтами Банку вимог законодавства в частині заборони здійснювати операції по рахунку фізичної особи, пов`язані із підприємницькою діяльністю, та контролю за відповідністю операцій клієнта його фінансовому стану Банк має право вжити наступні заходи:

п. 4.3.12.1. Грошові кошти, які надійшли для поповнення платіжної картки клієнта, обліковуватимуться (зберігатимуться) на транзитному рахунку до дня завершення документальної перевірки Банком джерел походження коштів у наступних випадках:

- разова операція або сукупність операцій із зарахування коштів на поточний рахунок носять нетиповий характер та щодо них виникає підозра;

- характер операцій із зарахування коштів на поточний рахунок протягом одного календарного місяця в сукупності є таким, що має ознаки здійснення підприємницької діяльності або щодо яких є підозра, що вони не відповідають фінансовому стану клієнта.

Відповідно до п. 4.3.12.4 Глави 4 Розділу І Умов і правил: Банк не пізніше наступного робочого дня з дня надходження клієнту коштів, що потребують документальної перевірки банком, направляє клієнту запит щодо з'ясування суті та мети операції та/або документального підтвердження джерел походження коштів канали зв'язку, зазначеними у Договорі, разом з орієнтовним переліком документів, що можуть підтвердити джерело походження коштів, який затверджується внутрішнім документом Банку.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків задовольняючи позовні вимоги, оскільки АТ «Універсал Банк» правомірно вчинив дії щодо призупинення операції позивача з поповнення його банківського рахунку на суму 1 107 600 грн у відповідності до п. 4.3.12 Глави 4 Розділу І Умов і правил, яким в свою чергу передбачено можливість призупинення операції Банком строком в 60 днів з моменту зарахування коштів на транзитний рахунок Банку для отримання від клієнта пояснень щодо мети та суті операції та/або документального підтвердження джерел походження коштів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не врахував, що при укладенні договору позивач зазначив, що його середній дохід в місяць складає близько 70 000 грн, а також те, що джерелом його доходу є зарплата та інше та, що він веде підприємницьку діяльність, оскільки є приватним підприємцем, що підтверджується Анкетою-заявою до Договору.

Як вбачається з матеріалів справи протягом двох днів з дня відкритті рахунку позивач здійснив його поповнення готівковими коштами через касу АТ «А-Банк» тричі на загальну суму 1 434 600 грн (117032,46 грн + 210 000 грн + 1 107 600 грн), однак в Анкеті-заяві позивач зазначив, що його середній дохід в місяць складає близько 70 000 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції не врахував, що відповідно до п. 4.2.12 Глави 4 Розділу І Умов і правил клієнт зобов`язаний не використовувати поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності та/або зайняття незалежною професійною діяльністю.

Матеріалами справи підтверджено, що Банк неодноразово повідомляв позивача про необхідність надання інших документів на підтвердження джерела походження у нього грошових коштів (з урахуванням того, що позивач надав Банку документи, які останній визнав неналежним доказом виникнення коштів у позивач), але позивач жодних інших документів на підтвердження джерела виникнення грошових коштів не надав.

Встановлено, що внаслідок ненадання позивачем запитуваних Банком документів на підтвердження джерела походження коштів, Банк 07.06.2021 року здійснив остаточне зарахування коштів в розмірі 1 107 600 грн на поточний рахунок позивача, в строки визначені п. 4.3.12 Умов і правил, при цьому банк повідомив клієнта про недопущення в подальшому здійснення клієнтом аналогічних операцій по зарахуванню на свій поточний рахунок грошових коштів, в яких відсутня економічна доцільність (сенс), оскільки такого роду операції підпадають під ознаки ризиковості.

Також матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2021 року позивач здійснив зняття грошових коштів зі свого поточного рахунку в касі АТ «А-Банк» в розмірі 1 087 580,85 грн, включаючи суму комісії в розмірі 5410,85 грн.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем (банком) не порушено жодних прав позивача при призупиненні операції з поповнення його банківського рахунку, банк діяв відповідно до умов договору та норм ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не надав оцінку всім доказам наявним у матеріалах справи та залишив поза увагою підписані сторонами Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, у зв`язку з цим, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що вимога щодо відшкодування моральної шкоди є похідною, а тому підстав для її задоволення немає, враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнові права позивача не було порушено відповідачем.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, а саме за подання апеляційної скарги у розмірі 15 482,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги в заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню в з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 15 482 (п`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 60 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352.

Повний текст постанови складено «16» листопада 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник