ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/3591/22 Номер провадження 22-ц/814/3848/23Головуючий у 1-й інстанції Москаленко В.В. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Лобова О.А.,

при секретарі Андрейко Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 15 травня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 12 липня 2019 року вони з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 від цього шлюбу у них народилася дитина - донька ОСОБА_3 . Приблизно з листопада 2020 року дружина почала страждати психічними розладами, в зв`язку з чим вони звернулися до психіатричного відділення на базі КНП «Міська студентська лікарня» ХМР та їм було призначене лікування. В грудні місяці батьки дружини, без згоди позивача, забрали відповідачку до себе та перевели її на лікування у приватну клініку, де вона лікується чи перебуває під наглядом і по сьогоднішній день. Позивач залишився з донькою. У червні 2021 року відповідачка повернулася до них із донькою та вони почали жити разом. Весь час, з 19 грудня 2020 року по червень 2021 позивач виховував дитину сам і в цьому йому допомагала його мати. Протягом цього часу позивач не чинив перешкод відповідачці у спілкуванні з дитиною та спільного проживання з ними. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України вони змушені були тимчасово переїхати на західну Україну, де прожили до 21 травня 2022 року. Повернувшись у Харків 21 травня 2022 року, вони зупинились у будинку батьків позивача. 22 травня 2022 року відповідачка забрала доньку, та не повідомивши позивача, поїхала до своєї матері. 23 травня 2022 року позивач приїхав за місцем проживання матері відповідачки з метою впевнитись, що з його донькою усе гаразд. Відповідачка та її мати не пустили його до дитини, у зв`язку з чим позивач звернувся до поліції з відповідною заявою. Із вказаного часу відповідачка уникає зустрічей з позивачем, не відповідає на його телефонні дзвінки, не дає йому можливості поспілкуватись із дитиною та прийняти участь у її вихованні. Зазначає, що жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування з донькою спричинить шкоду дитині не існує. На підставі викладеного просив усунути перешкоди у його спілкуванні з дитиною, зобов`язати відповідачку не чинити батьку перешкод у спілкуванні з дитиною та визначити такий спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною:

-кожного буднього дня після денного сну з 16:30 год. до 20:30 год., а після досягнення дитиною 6 років після школи до 20:30 год;

-з 9:00 год суботи до 18:00 год неділі;

-кожного 24 вересня з 09:30 год до 20:30 год (день народження дівчинки), як з відповідачкою, так і без неї;

-право спілкування по телефону та за допомогою інших гаджетів, доступних віку дитини у будь-який день та у будь-який час починаючи з 09:00 год до 21:00 год;

-право відвідування садка, школи, секцій та різних гуртків доньки (дитячі ранки, свята, змагання, концерти, тощо);

-право відвідувати з дитиною дитячі магазини, театри, парки, цирк, музеї;

-додатково 30 днів на рік відпочинку разом з дитиною (поїздки на моря, на базу відпочинку, туристичні поїздки) щорічно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 15 травня 2023 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служби справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкоду спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - задоволено частково.

Визначено порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 шляхом необмеженого спілкування по телефону та за допомогою інших гаджетів, доступних віку дитини у будь-який день та у будь-який час ,починаючи з 09.00 год і до 21.00 год.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з даним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . Просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з`ясування обставин справи. Вважає, що зазначене рішення порушує його право на спілкування з дочкою.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 липня 2019 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дитина - донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 01 листопада 2021 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру територіальної громади міста Харкова від 31 вересня 2022 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 14 квітня 2021 року № 248 «Про визначення місця проживання малолітніх дітей», визначене місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю, ОСОБА_2 (а.с. 41).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26 травня 2021 року № 369 «Про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні малолітніх дітей» встановлений порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши час: щовівторка, щочетверга, щонеділі з 15:00 до 18:00 у присутності матері ОСОБА_2 (а.с. 42).

Згідно висновку Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 16.12.2022 щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Департамент служб вважає за доцільне встановити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши час: щовівторка, щочетверга, щонеділі з 15:00 до 18:00 у присутності матері ОСОБА_2 (а.с. 77).

Як вбачається, з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19 квітня 2023 року № 91-18117/18/23-Вих, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28 жовтня 2022 року перетнули державний кордон України у пункті пропуску «Грушів» в напрямку «Виїзд». Іншої інформації немає (а.с.114).

Позиція суду апеляційної інстанції

У частині 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України).

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 СК України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки і піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 6 статті 19 СК України).

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Отже, визначаючи спосіб участі одного із батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано,  що  таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

За нормами частини 2 статті 141, статтей 153, 157 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За вказаних обставин не є перешкодою у праві спілкуватися з дитиною та обставина, що на момент розгляду справи судом першої інстанції дитина разом з матір`ю виїхали за кордон.

У результаті аналізу досліджених в справі доказів, враховуючи вік дитини, ставлення позивача до малолітньої доньки, наявність висновку органу опіки та піклування, з метою забезпечення розвитку дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, є доцільним визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки з урахуванням відповідного висновку органу опіки та піклування, як з так і без присутності матері, щовівторка, щочетверга, щонеділі з 15.00 до 18.00.

Також колегія суддів вважає за можливим надати позивачу право відвідування садка, школи, секцій та різних гуртків доньки (дитячі ранки, свята, змагання, концерти, тощо);

право відвідувати з дитиною дитячі магазини, театри, парки, цирк, музеї.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 15 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову – скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею – задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки, ОСОБА_3 :

щовівторка, щочетверга, щонеділі з 15.00 до 18.00, як в присутності матері, так і без її присутності.

право відвідування садка, школи, секцій та різних гуртків доньки (дитячі ранки, свята, змагання, концерти, тощо);

право відвідувати з дитиною дитячі магазини, театри, парки, цирк, музеї.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 15 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову – скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею – задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки, ОСОБА_3 :

щовівторка, щочетверга, щонеділі з 15.00 до 18.00, як в присутності матері, так і без її присутності.

право відвідування садка, школи, секцій та різних гуртків доньки (дитячі ранки, свята, змагання, концерти, тощо);

право відвідувати з дитиною дитячі магазини, театри, парки, цирк, музеї.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2023 року

Головуючий                        С.А. Гальонкін

Судді                        Г.Л. Карпушин

                                                                       О.А. Лобов