Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-а- 612 / 2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Мартинова Є.О.,

при секретарі Макаревич Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ в Київській області ОСОБА_2 про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

19.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора ДАІ – прапорщика Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 щодо складення 09.05.2010 року відносно нього протоколу про даміністративне правопорушення Серії АІ № 301111- незаконним; скасувати постанову інспектора ДАІ – прапорщика Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 від 09.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення Серії АІ № 240982, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 09.05.2010 року близько 19.00 годин він рухався власним автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Переяслав-Хмельницький-Бориспіль в напрямку м. Бориспіль. В цей час на 2 км даної автодороги в зустрічному напрямку рухався автомобіль ДАІ, в якому знаходився відповідач про справі. Саме під час руху данного актомобіля, інспектор ДПС почав показувати жести, якими вказував на те, що він має зупинити свій автомобіль. Позивач виконав вимоги працівника ДПС, після чого інспектором ДПС було повідомлено, що він порушив правила дорожнього руху, а саме рухався зі швидкістю 118 км/годину замість 90 км/годину, при цьому працівник ДПС посилався на вимірювальний прилад «Беркут» та склав протокол про адміністративне правопоуршення за ст. 122 ч. 1 КУпАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень. Позивач стверджує, що правила дорожнього руху він не порушував, що і зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі цього позивач вважає постанову незаконною.

В судове засідання позивач не з’явився, подав письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав повністю, та просив справу розглянути в його відсутність.

Відповідач інспектор ДПС Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ в Київській області ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, ніяких письмових заперечень чи пояснень до суду не направив.

Дослідивши письмову заяву позивача, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії АІ № 301111 від 09.05.2010 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 09.05.2010 року о 19.11 годин на 2 км автодороги рухався зі швидкістю 118 км/годину, при дозволеній 90 км/годину, чим порушив п. 12.6 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 122 ч. 1 КУпАП. В письмовому поясненні позивач зазначив, що правил не порушував, з протоколом не згоден. ( а.с. 4).

Зі змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 240982 від 09.05.2010 року вбачається, що інспектор ДПС Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 рухався зі швидкістю 118 км/годину, перевищив на 28 км/годину швидкість вимірювалась приладом «Беркут № 9506012», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. На підставі викладеного інспектор постановив накласти штраф в розмірі 255 гривень та роз'яснив позивачу, що постанова може бути оскаржена згідно зі статтями 287-289 КУпАП протягом десяти днів від дня її винесення. Копія постанови вручена позивачу 09.05.2010 року /а.с.-5/.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від п»ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до вимог ч. 4 та 6 вказаної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що суб’єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2010 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення була винесена з дотриманням вимог ст. 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 22.75 „Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року № 1111, також передбачено, що при складанні протоколу працівник ДПС зобов'язаний роз'яснити особі її права, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме щодо можливості ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати рішення по справі в установленому порядку.

Крім того, у відповідності до вимог ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожний засіб виміровальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки. Таких документів на вимірювальний пристрій відповідачем надано та приєднано не було.

Зі змісту позовної заяви та дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що вказані вимоги ст.ст. 256, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення інспектором ДПС в повній мірі дотримані не були, в тому числі не встановлено та не зазначено свідків правопорушення, інші відомості, що стосуються обставин виявлення правопорушення та порядку його фіксації.

Відповідно до змін внесених до ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом .

За змістом пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

Враховуючи, що відповідачем ІДПС Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ в Київській області ОСОБА_2 з урахуванням тієї обставини, що будь-які належні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, суду надані не були, та, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини позивача слід тлумачити на його користь, суд прийшов до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього має бути закрито.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 86, 99, 128, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ в Київській області ОСОБА_2 про скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати дії інспектора ДАІ –прапорщика Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 щодо складення 09.05.2010 року відносно ОСОБА_1 протоколу про даміністративне правопоуршення Серії АІ № 301111-незаконним.

Скасувати постанову інспектора ДАІ –прапорщика Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 від 09.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення Серії АІ № 240982, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мартинов Є.О.