Справа № 2-а-210/2009 рік
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2009 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої – суддi ОСОБА_1,
секретаря – Оленюк Т.В.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними і виплату державної допомоги,-
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до шести років; зобов’язати відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до шести років; зобов’язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум цієї допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» до рівня не менше від прожиткового мінімуму на місяць.
Своїми вимоги мотивує тим, що вона є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку з цим отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що допомогу їй виплачують не в повному обсязі, тому звернулася до відповідача з письмовою заявою про доплату їй вказаної допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, однак їй відмовили у цьому.
У зв’язку з тим, що вказані дії відповідача ставлять її у надзвичайно важкий матеріальний стан, так як у неї на утриманні малолітня дитина і вона не отримує допомогу у встановленому розмірі, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивачка не з’явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позов підтримує, просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. ОСОБА_2 вказаний строк пропустила, а тому в частині задоволення адміністративного позову за 2007 рік просить відмовити у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду. Що стосується виплат допомоги за 2008 рік, то вважає, що оскільки п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який встановлював розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та одноразової допомоги при народженні дитини, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не був визнаний неконституційним, то виплата вказаної допомоги у 2008 році є такою, що не суперечить нормам Конституції України. У Конституції України зазначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України. Норми, які вводяться цим Законом, діють протягом бюджетного року і є пріоритетними відносно інших Законів. Тому вважає, що зазначені грошові виплати не могли бути виплачені позивачу у розмірах, що перевищують суму, зазначену у Законі про державний бюджет на відповідний рік. Просив справу розглядати у його відсутності та відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії І-НМ № 074983 від 23.08.2007 року, здійснює догляд за нею і відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за нею до досягнення трирічного віку, а також має статус громадянки, яка проживає на території гірського населеного пункту (а.с. 8).
Статтею 15 цього ж Закону (в редакції станом на 01.01.2007 р.) передбачено, що така допомога надається в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції Закону від 25.03.2005 р.) зазначено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України і Законом про державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що така допомога по догляду за дитиною відповідно до Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок державної субвенції з державного бюджету у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ч. 1 ст. 15, п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В пункті 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Отже, з цього часу визнані неконституційними та втрачають чинність положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та відновлено дію ч. 1 ст. 15 Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Всупереч зазначеному рішенню Конституційного Суду України управлінням праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації вказана допомога виплачувалася позивачці не в повному розмірі.
Так, зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 429,45 гривень, що підтверджується довідкою, виданою управлінням праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації, від 30.03.2009 року (а.с. 10).
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» встановлено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Суд вважає необґрунтованими твердження представника відповідача про пропуск позивачкою строку звернення до суду з вимогами про здійснення доплати за 2007 рік, оскільки судом встановлено, що позивачка звернулася до управління праці та соціального захисту населення за захистом свого порушеного права 30.03.2009 року, а відповідь вказаного управління за № 8 отримала 01.04.2009 року (а.с. 13), а тому про порушення свого права позивачка дізналася тільки в квітні 2009 року, отримавши від відповідача відповідь - відмову за результатами розгляду її звернення з приводу перерахунку призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як передбачено ч. 4 ст. 99 КАС України.
Що стосується вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, то суд вважає, що позивачка мала на увазі бездіяльність відповідача, а саме: залишення без задоволення її заяви з приводу здійснення перерахунку та виплати відповідачем позивачці допомоги у вказаному розмірі. Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Вимога позивачки про зобов’язання відповідача нараховувати їй в подальшому допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до шести років, не підлягає до задоволення, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів особи.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», у зв’язку з чим позивачка отримала право на відшкодування недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15.10.2007 року по 31.12.2007 рік. Тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачці недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за вказаний період відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям із дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років.
Щодо відшкодування допомоги за 2008 рік позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки дане рішення не поширюється на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», крім того, рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року вказаний Закон в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не був визнаний неконституційним. Отже, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році вважалась такою, що не суперечила нормам Конституції України. А тому суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст.ст. 19, 22 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям із дітьми», ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, п. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 5, 6 ч. 2 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», керуючись ст.ст. 2, 6, ч. 4 ст. 99, ст.ст. 158, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними і виплату державної допомоги задоволити частково.
Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації Івано-Франківської області з приводу відмови виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям із дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя:
Постанова в повному обсязі виготовлена 09 червня 2009 року.